ВСТУП 3
1. Коротка характеристика основних епох в архітектурі 4
2. Класифікація архітектурних пам’яток Херсонщини по епохам 9
3. Розподіл пам’яток архітектури за функціями 15
4. Хронологічний огляд архітектурного надбання Херсонщини 20
ВИСНОВКИ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 25
 

Модернізм. Початок 1900-х років – 1980-і роки. Архітектура модернізму є стилем в архітектурі, який поширився на території Європи наприкінці дев’ятнадцятого та початку двадцятого століть. У цей період стали застосовувати нові матеріали в області будівництва (сталь, бетон, стекло). Архітектура модернізму прагне до створення будов, які одночасно були би гарними й функціональними. Увага приділялася не тільки зовнішньому, але й внутрішньому оздобленню й інтер’єру, у якому обмислювали всі деталі. Сходи, балкони, двері та усі інші елементи художньо оброблялися.
Конструктивізм. 1920-ті роки – початок 1930-х років. Складається із простих елементів, позбавлених звичного декору. Ці елементи з’єднуються так, як диктує організація внутрішнього простору і робота основних конструкцій. Архітектурна форма позбувається від необов’язкового й декоративного. Це віяння нового світу, який забуває своє минуле.
Постмодернізм. З середини XX століття. Постмодернізм, зберігаючи функціонально-конструктивні основи будівлі, при цьому накладає на неї суперечливу декорацію, взяту з будь-якого архітектурного стилю. Для постмодернізму характерно не тільки використання окремих деталей історичних стилів, але і цілих систем: будівельної техніки, принципів побудови композиції.
Хай-тек. З кінця 1970-х років. Хай-тек прагне до естетичного освоєння різних технологічних і конструктивних елементів. У роботах представників хай-тека демонструються високі якості пластиків, легких сплавів, нових композитних матеріалів, кольорових блискучих і прозорих поверхонь, полірування металів і ін. За допомогою цих засобів створюються архітектурні споруди, що нагадують механізми новітньої техніки, виробничі модулі або космічні станції різноманітних геометризированних обсягів . Трубопроводи і тому подібні системи внутрішнього забезпечення будівель грають роль архітектурних елементів.
Деконструктивізм. З кінця 1980-х років. За визначенням теоретика деконструктивізму Жака Дерида, це не стиль, а метод,підхід архітекторів до головних основ традиційного підходу до архітектури як виду мистецтва. Це не руйнування побудованих будівель, а свідоме створіння конфлікту між тим, як людина звикла сприймати мову і сенс, і тим, що вона бачить.
Динамічна архітектура. З початку XXI століття. Економія енергії і екологічно чисті технології. Між поверхами розташовуються лопаті, які вловлюють вітер, тим самим, обертаючись, не тільки виробляють енергію, але і приводять у рух пластини поверхів, які рухаються незалежно один від одного. Будівля не має чіткого архітектурного рішення фасаду, його пластика змінюється щохвилини, набуваючи часом неймовірних форм. [1, с.115]

1. Алеферко О. Сквозь годы и судьбы. Современный Херсон / Авторы-составители: О. Алеферко, С. Алеферко.- Херсон: Надднепряночка, 2003.
2. Горностаев Е. В. По страницам истории православных церквей Херсона. — Херсон, 1998.
3. Мельник Н.В. Архитектура и основные принципы построения комплексов общественно – жилой застройки городов юга Украины конца XVIII - начала XX вв. (на примере Херсона, Николаева, Одессы) // Вісник ОДАБА.- Одеса: Зовнішрекламсервіс. - 2007. - №26.
4. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: В 4 т.; Т.4 /Г. Н. Логвин.- К.,1986.
5. Пасенко В. Здесь учат добру и вере: [О деятельности настоятеля храма о. Василия]// Православна Таврія.- 1999.-№ 8.
6. Пиворович В. Б., Дяченко С. А. Улицами старого Херсона. Штрих. — Херсон, 2003.
7. Скороход А. Херсон: вчера и сегодня .- Херсон: Надднепряночка, 2008.
8. Архитектура Херсона в зеркале трех эпох сона [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://artkavun.kherson.ua/arhitektura-hersona-v-zerkale-treh-epoh.htm
9. Наш Херсон. Історична мапа міста сона [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://nash.kherson.ua/index.php/pro-sajt
10. Памятники архитектуры Херсона [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://www.mycity.kherson.ua/pamyatniki/arhitektura.html

В структурі центральних районів сучасної Херсонщини існують історично сформовані комплекси, які на сьогодні є цінною історико-архітектурною спадщиною. Водночас території історичних центрів міст нині більш активно використовуються для розвитку загальноміських і регіональних функцій, вони є пріоритетними для розміщення адміністративних, ділових та соціально-культурних об’єктів. Як наслідок виникає складне інтегроване середовище, в якому дуже наглядно виступають різного роду протиріччя. З одного боку відбувається вторгнення в це середовище нових об’єктів і формування нового змісту, з іншого – спостерігається зростання уваги міського суспільства до збереження місцевих архітектурних традицій, історичної достовірності як окремих пам’яток так і містобудівного середовища загалом, до пошуку форм спадкоємного розвитку центральних дільниць. Саме цьому тема цього реферату є актуальною для збереження архітектурною спадщини Херсонщини.
 
1. Коротка характеристика основних епох в архітектурі

Перед розглядом архітектурних пам’яток Херсонщини для адекватної їх оцінки необхідно розглянути архітектурні пам’ятки за стилями.
Незважаючи на декотрі недоліки, стиль як описовий засіб є частиною наукового методу історії архітектури, оскільки дозволяє простежити глобальний вектор розвитку архітектурної думки. Прийнято виділяти архітектурні стилі глобального значення:
Первісна архітектура. Первісні люди ще в кам’яну епоху будували напівземлянки, дерев’яні будинки на палях, житла з глини, які виконували лише утилітарну функцію.
Найперші споруди до наших днів не дійшли. «Масовим» типом будівель періоду неоліту вважаються споруди на палях, які зводилися над річками, озерами, в заболочених місцях.
Значно пізніше, в кінці III – початку II тисячоліття до н.е., в житлових будівлях стали застосовувати глиняні блоки.
Первісним громадам було під силу не тільки будівництво жител, а й будівельних систем. Так, дійшов до нас канал зрошувальної системи, що має приблизно 2,5 м2 в попереку і 3 км завдовжки.
Антична архітектура. VIII століття до н. е. – V століття н. е. Антична архітектура коріння свої бере в давньогрецькому мистецтві. Весь цей період прийнято поділяти на архаїчну, доричну, іонічну, еллінізму, а також еру, коли розвиток давньогрецької культури потрапив під вплив Риму. Пам'ятники того часу практично не збереглися. Але кожен з періодів характеризувався певними тенденціями. Адже саме давньогрецька архітектура античності створила такі вічні елементи споруд як ордер, колона і звичайно ж арка. Чіткість і гармонія форм, легкість і витонченість, доповнює ансамбль абсолютної краси.
Романський стиль. X-XII століття. Головна риса романського стилю – масивність храмів та замків, міських укріплень, великі важкі стіни з малою кількістю деталей та прикрас, вузькі арки. Від романських будівель віє силою та міццю. Сувора дійсність – набіги, захоплення, битви - змушувала зводити замки та храми, схожі на фортеці. Зазвичай ці будівлі височіли на пагорбах. Не маючи архітектурних надмірностей, вони усім своїм виглядом немов загрожують ворогові. Романські храми прикрашалися головним чином скульптури та декоративні рельєфи.
Готика. XII-XV століття. Готичне мистецтво зародилося близько 1440 року в Іль-Де-Франс. Спочатку воно простежується тільки в будівництві соборів і найбільш важливих абатських церков цієї області. Але незабаром готика поширилася по всій Франції, а потім і по Європі. Не обмежуючись сферою сакральної архітектури, майстри готики активно поширювали новий стиль на область світського будівництва. Готика це перший в історії архітектурний стиль, від якого до наших днів дійшли добутки всіх жанрів. Серед цих видатних будівель особливе місце займають надзвичайно різноманітні в стилістичному плані собори, абатські й міські церкви.
Відродження. Початок XV – початок XVII століття. Особливе значення в цьому напрямку надається формам античної архітектури, а це — симетрія, пропорціонування, геометрії і порядок складових частин, про що наочно свідчать випадково збережені зразки давньоримської архітектури. Складна пропорція середньовічних будівель змінюється впорядкованим розташуванням колон, пілястр і одвірок, на зміну несиметричним контурам приходить півколо арки, півсфера купола, ніші, едікули. Архітектура знову стає ордерною (втраченою в архітектурі Візантійської імперії), як то було в добу античності.
Бароко. Кінець XVI – кінець XVIII століття. Основними ознаками бароко вважається підвищена і підкреслена монументальність, представництво, які в якійсь мірі були самодостатніми якостями і досягалися нерідко штучними засобами. Прагнучи створити враження монументальності, репрезентативності, мальовничості, динаміки форм, викликати відчуття незвичності і несподіванки при сприйнятті архітектури, зодчі виходять насамперед із зовнішнього пластичного вигляду споруд (маючи на увазі екстер’єр та інтер’єр).
Рококо. Початок XVIII – кінець XVIII століття. Стиль рококо в архітектурі відрізняється наявністю різноманітних завитків і картелів (цей забутий нині термін уживався для найменування рокайльних картушів). Рококо в архітектурі з’явився у Франції в початку вісімнадцятого століття, а потім перейшов в інші європейські країни. Архітектура рококо не відрізняється симетричністю, розташування орнаментальних деталей постійно міняється. Рококо архітектура не визнає прямих ліній і плоских деталей, які, навіть у випадку присутності, маскуються фігурними елементами обробки.

Україна – держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки – перлини української землі. Кожне місто України може похвалитися великою кількістю культурних цінностей.
Спорудженням Херсона приділялось дуже велике значення. За кілька років був розроблений регулярний план міста, якому притаманні риси чіткої та ясної упорядкованості. Центром була Фортеця. На схід від неї розташовувався військовий форштадт, на захід – «Купецьке місто» або «Грецьке передмістя», на північ – «обивательські будівлі», ще північніше – провіантські млини, а у північно-західній частині – місто за балкою або забалка. Вулиці вздовж Дніпра та розташовані йому перпендикулярно – утворювали перші квартали. По лінії берега вулиці прокладені терасами, так були враховані природні умови місцевості.
У процесі досліджень літературних та електронних джерел, класифіковано культурну спадщину Херсонщини, складено перелік культурної цінності архітектурних об’єктів області, об’єктів культурної спадщини, наведено перелік значних історичних будівель, класифіковано архітектурні пам’ятки Херсонщини по епохам та розподілено пам’ятки архітектури за функціями.
На Херсонщині переважили стилі класицизму та модерну. Перша забудова Херсона часів Катерини II, яка сформувала вигляд міста, була здійснена в стилі класицизму. Також с стилі класицизму побудували: Єкатерининський собор, Арсенал, кріпосні ворота, будинок адмірала Сенявіна, Грецька церква, Успенський собор, Свято-Миколаївський морський собор, Святодухівський собор, Собор Стрітення Господнього, Херсонська громадська бібліотека, Храм Всіх Святих. Класицизм переважав з XVI ст. - початку ХХ ст. На рубежі XIX-XX ст. в період розвитку приватного і промислового будівництва прагнення до розкоші і самоствердження замовників відбилося в оформленні будівель, тому Херсон перших десятиліть ХХ століття – це місто модерну. На вул. Комсомольській збереглося два красивих будинки в стилі модерн. Справжня перлина в стилі модерн – фешенебельний готель «Європейський».
На Херсонській землі чимало споруд, на яких можна бачити охоронну дошку з текстом «Пам’ятка архітектури. Охороняється державою».
Найдавніші з них з’явились в кінці ХVІІІ століття, в той час, коли місто Херсон тільки зароджувалося. На Херсонщині переважали забудови сакральних, військово-оборонних та цивільних споруд.
Дослідження підтверджують правомірність віднесення Херсона до категорії історичних міст. Херсон посідає одне із основних місць серед історичних поселень України як одного з найцінніших за кількістю, різноманітністю та високим ступенем збереженості культурної спадщини.