Вступ…………………………………………………………………………………3
Внутрішні функції держави………………………………………………………...4
Висновок……………………………………………………………………………16
Список літератури………………………………………………………………….18
Функціями держави називають головні (основні), соціально вагомі напрямки її діяльності, що виражають сутність держави та відповідаючи головним задачам певного історичного етапу розвитку суспільства, а також механізм державного впливу на процеси, що в ній відбуваються.
У функціях держави виражається її сутність, її призначення та структура, а саме її внутрішня структура (будова), що визначається у першу чергу її призначенням та напрямками діяльності, яку вона здійснює. Призначення держави , що проявляються у її функціях, є об’єктивна необхідність виконання суспільно корисної, соціально обумовленої діяльності.
Інколи поняття функцій держави обмежується уявлення про основні напрямки діяльності держави лише по керівництву суспільством або, навпаки, розширяється за рахунок включення у їх поняття та зміст механізму державного впливу на розвиток суспільних процесів. Крім того, раніше існувала точка зору на функції держави як на предметно-політичну характеристику змісту її діяльності.
Істотними ознаками функцій держави є:
предметна діяльність держави у найважливіших сферах соціального життя;
направленість цієї діяльності на виконання тих задач та цілей, які стоять на певному історичному етапі розвитку суспільства;
певні форми (частіше усього правові) реалізації державних функцій, зв’язані з застосуванням особливих, у тому числі владно-примусових, методів.
Формування функцій відбувається у процесі виникнення тих чи інших функцій залежить від важливості та визначеності задач, що стоять перед суспільством. У різні історичні періоди пріоритетне значення можуть придбати її різноманітні напрямки діяльності (цілі) держави, а відповідно – різноманітні функції.
1. Андрусенко О.М. До питання про зовнішні функції сучасної держави / О.М. Андрусенко // Наукові записки. – 2010. – Т.53 «Юридичні науки. – С. 43-46.
2. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії: Монографія / За ред. І. О. Кресіної. – К.: Логос, 2010. – 316 с.
3. Долечек В. Адміністративна реформа: поліпшення якості і підвищення ефективності державних послуг / Володимир Долечек // Вісник НАДУ. – 2010. – № 1. – С. 217-224.
4. Дюгі Л. Конституційне право: Загальна теорія держави. / Леон Дюгі – Одеса, 2010.
5. Загальна теорія держави і права: Підручник / Під ред.. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Рогачова. – К.: ЦУЛ, 2010 – 432 с.
6. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / За ред. В. М. Цвіка, О. В. Петришина. – Xарків: Еспада, 2010. – 432 с.
7. Історія держави і права України / [В. С. Кульчицький, М. Настюк, Б.Й. Тищик]. – К.: Юрінком-Інтер, 2003. – 289 с.
8. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права Підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К.: Кондор, 2010. – 446 с.
9. Коментар до Конституції України / Ред. кол. В.Ф. Опришко та ін. – К. – 1999. – 373 с
10. Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим. – К.: Юрінком-Інтер. – 2010. – 96 с.
11. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права: Навч. Посібник / [А.М. Колодій, С.Л. Лисенков та інші.] – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 368 с.
У другій половині ХХ століття людство усвідомило необхідність переходу до нових моделей розвитку. Проблеми, які постали перед людською цивілізацією у ХХ столітті, а саме – зменшення матеріального балансу біосфери, зростання чисельності народонаселення, соціальна нерівність, вимагають нового підходу для свого вирішення. Безперервне поглиблення кризових явищ у багатьох сферах світового розвитку обумовило необхідність корекції його цілей і пріоритетів, обґрунтування нових ціннісних та морально-етичних критеріїв, формування нового світогляду.
Усвідомлення цього спонукає держави до пошуку принципово нових підходів при вирішенні питань соціально-економічного розвитку. Розробка та реалізація сучасних концепцій державного розвитку є стратегічним завданням нашої держави, яка допоможе змінити світосприйняття людей та забезпечить спільне майбутнє українського народу.
Процеси національного відродження України і державного будівництва тривають і спричиняють істотні зміни в усіх сферах суспільного життя. Згідно із статтею 1 Конституції, Україна є демократичною, правовою й соціальною державою. Безперечно, таке проголошення в умовах сьогодення відображає не стільки реальну дійсність, скільки прагнення та орієнтацію Української держави, є декларацією її намірів. Водночас це конституційне положення поставило перед суспільними науками і, в першу чергу, перед теорією держави та права актуальне завдання: визначити й дослідити сутність, завдання, ознаки та функції саме сучасної держави, обґрунтувати її загальнотеоретичну характеристику, визначити шляхи побудови такої держави в Україні.
1. Функції держави дуже пов’язані із сутністю держави та взаємодоповнюють одна одну.
2. Через призму функцій держави можливе встановлення, прогнозування діяльності держави у будь-який проміжок часу.
3. Функції держав не є незмінними, тобто вони постійно знаходяться у стані еволюції. Виникнення тієї чи іншої «нової» функції не має суворо заздалегідь визначеного характеру.
4. На сучасному етапі розвитку держав домінантне місце займають:
Економічна;
Демографічна;
Екологічна;
Оборонна;
Інформаційна;
Соціальна.
5. Основною формою через яку держава виконує свої функції є правові норми які являють собою юридичні засоби здійснення державних функцій.
6. Всі існуючі функції держави поділяють на дві великі групи:
зовнішні функції;
внутрішні функції.
7. Специфіка функцій полягає у тому, що вони відображають діяльність держави у будь-якому з напрямків не залежно від сфери існування:
правова сфера;
економічна сфера;
політична сфера;
соціальна сфера і т.д.
Питання про функції держави є дуже важливим і складним. В основному будь-яка з функцій розглядається в контексті якогось іншого питання.
Функції держави потребують більш детальної розробки саме з точки зору теорії права, а у сучасних країнах відбувається навпаки, тобто функції спочатку втілюються у практичне життя, а потім починається їх теоретична розробка.
Суверенітет – ознака держави, що визначає її незалежність, повноту влади всередині країни, а також самостійність у зовнішніх відносинах з іншими державами. До важливих ознак держави слід віднести можливість видавати закони. Держава – єдина політична організація, що має право, здатність і можливість видавати для всіх громадян приписи, а також вимагати та забезпечувати їх виконання.
Сукупність цілей, завдань і функцій держави, що нею практично реалізуються, засобів і методів, які при цьому використовуються, віддзеркалюють сутність держави. Їх формування, правове закріплення здійснюється політичною системою та виражається державною політикою.
Під терміном «державні послуги» слід розуміти будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До терміну «державні послуги» не включаються податки, збори
Виходячи з усього наведеного, можна зробити висновок, що тільки соціально-правова держава забезпечує повноцінний захист та реалізацію всього комплексу прав і свобод людини і громадянин. Це держава, в якій на першому місці знаходиться право і закон, що віддає перевагу правам особистості, а не владі державного апарату. Основним ядром у правовій соціальній державі є універсальний механізм правового і соціального за хисту.