Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Сенсомоторний розвиток дошкільника в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом"

Предмет:

Педагогіка

Мова:

Українська

Рік здачі:

2019

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ СЕНСОМОТОРНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКА В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОБРАЗОТВОРЧИМ МИСТЕЦТВОМ 5
1.1.Сенсомоторний розвиток дітей дошкільного віку 5
1.2. Роль образотворчої діяльності у розвитку дітей дошкільного віку 8
1.3. Вплив образотворчого мистецтва на розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку 11
РОЗДІЛ 2.ХУДОЖНЬО-ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ГАРАНТ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СЕНСОМОТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ 15
2.1. Організація дослідно-експериментального дослідження 15
2.2.Основні методи визначення рівня підготовки дітей до школи 16
2.3.Аналіз сенсомоторного рівня підготовки дітей до навчання в школі 19
2.4.Формування основних навчальних умінь і навичок дошкільнят у рамках роботи гуртка з образотворчого мистецтва 21
2.5.Зміст контрольного експерименту 24
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29
ДОДАТКИ 32

Під сенсорною організацією особистості розуміється характерний для індивіда рівень розвитку окремих систем чутливості і спосіб їх об'єднання в комплекси. До сенсорних процесів відносяться відчуття і сприйняття (перцепція).
Відчуття є самим елементарним психічним процесом, з якого починається пізнання людиною навколишнього світу. Будучи початковим джерелом усіх наших уявлень, відчуття дають матеріал для інших, більш складних психічних процесів: сприйняття, пам'яті, мислення [1, c.56].
Відчуття - це відображення в свідомості людини окремих властивостей і якостей предметів і явищ, що безпосередньо впливають на його органи почуттів. Фізіологічною основою відчуттів є діяльність складних комплексів анатомічних структур - аналізаторів, кожен з яких у свою чергу складається з трьох частин: периферичного відділу, званого рецептором; провідних нервових шляхів.
Під сенсорною організацією особистості розуміється характерний для індивіда рівень розвитку окремих систем чутливості і спосіб їх об'єднання в комплекси.
Відчуття є самим елементарним психічним процесом, з якого починається пізнання людиною навколишнього світу. Будучи початковим джерелом усіх наших уявлень, відчуття дають матеріал для інших, більш складних психічних процесів: сприйняття, пам'яті, мислення.
Відчуття - це відображення в свідомості людини окремих властивостей і якостей предметів і явищ, що безпосередньо впливають на його органи почуттів. Фізіологічною основою відчуттів є діяльність складних комплексів анатомічних структур - аналізаторів, кожен з яких у свою чергу складається з трьох частин: периферичного відділу, званого рецептором; провідних нервових шляхів; кіркових відділів, в яких відбувається переробка нервових імпульсів [30, c.37].
Так В.А. Крутецкий пише, що відчуття дозволяють людині сприймати сигнали і відображати властивості та ознаки речей зовнішнього світу і станів організму. Вони пов'язують людину із зовнішнім світом і є як основним джерелом пізнання, так і основною умовою його психічного розвитку. За своїм походженням відчуття з самого початку були пов'язані з діяльністю організму, із необхідністю задоволення його біологічних потреб. Життєва роль відчуттів полягає в тому, щоб вчасно і швидко доводити до ЦНС, як головного органу управління діяльністю, відомості про стан зовнішнього і внутрішнього середовища.
Сприйняття - це складна пізнавальна діяльність, що включає в себе цілу систему перцептивних дій, які дозволяють виявити об'єкт сприйняття, впізнати його, виміряти, оцінити [2, c.45].
До основних властивостей сприйняття, що визначають його сутність відносяться предметність, цілісність, структурність, свідомість, вибірковість, константність, апперцепція. До властивостей сприйняття, що визначають його продуктивність відносяться обсяг, швидкість, точність, надійність.
Сприйняття є дуже складним і активним процесом, що вимагає значної аналітико-синтетичної роботи. У процес сприйняття завжди включені рухові компоненти (обмацування предметів і рух очей, що виділяють найбільш інформаційні точки; програвання відповідних звуків, що грають істотну роль у визначенні найбільш суттєвих особливостей звукового потоку). Тому сприйняття найправильніше позначити як сприймаючу (перцептивну) діяльність суб'єкта. Для того щоб певний предмет сприйняли, необхідно зробити щодо нього якусь зустрічну активність, спрямовану на його дослідження, побудову і уточнення образу [29, c.50].
А.В. Запорожець вказував, що в дошкільному віці сприйняття перетворюється в особливу пізнавальну діяльність.
Л.А. Венгер звертає увагу на те, що головними лініями розвитку сприйняття дошкільника виступають освоєння нових за змістом, структурою і характером обследовательских дій і освоєння сенсорних еталонів.
У дошкільному віці - це особлива пізнавальна діяльність, що має свої цілі, завдання, засоби і способи здійснення. Ігрове маніпулювання змінюється власне обслідувальними діями з предметом і перетворюється на цілеспрямоване його випробування для з'ясування призначення його частин, їх рухливості і зв'язку один з одним.
До старшого дошкільного віку обстеження набуває характеру експериментування, дослідницьких дій, послідовність яких визначається не зовнішніми враженнями дитини, а поставленими перед ними завданням, змінюється характер орієнтовно-дослідницької діяльності. Від зовнішніх практичних маніпуляцій з предметом діти переходять до ознайомлення з предметом на основі зору і дотику [28, c.90].
Найважливішою відмінною рисою сприйняття дітей 3-7 років виступає той факт, що, поєднуючи в собі досвід інших видів орієнтовною діяльності, зорове сприйняття стає одним з провідних [3, c.20].
Особливості сенсомоторного розвитку в дошкільному віці:
 зорові сприйняття стають провідними при ознайомленні з навколишнім світом;
 освоюються сенсорні еталони;
 зростає цілеспрямованість, планомірність, керованість, усвідомленість сприйняття;
 встановлення взаємозв'язку промови і мислення.
Таким чином, можна зробити висновок, що онтогенез сенсомоторики дитини в психологічній літературі досліджений досить повно багатьма авторами. Показано взаємозв'язок розвитку моторики і сенсорики з дозріванням відповідних зон мозку і розвитком найважливіших психічних функцій, виявлена вікова динаміка цього процесу, показано його вдосконалення в ході розвитку дитини.

. Основи формування всебічно розвиненої особистості закладаються вже в дошкільному віці. Від того, як виховується дитина в перші роки життя, багато в чому зумовлюється успіх його подальшого повноцінного розвитку.
Сенсомоторний розвиток дошкільника - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форми, кольору, величини, положення в просторі, а також запаху, смаку і розвиток моторної сфери.
Сенсомоторний розвиток становить фундамент загального розумового розвитку дошкільника. Із сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання - запам'ятовування, мислення, уява - будуються на основі образів сприйняття, є результатом їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без опори на повноцінне сприйняття. Сенсомоторний розвиток є однією важливою частиною єдиного планомірного розвитку та виховання дошкільнят.
Одним з важливих завдань в галузі освіти є естетичне виховання дітей, створення умов для прояву творчих здібностей кожної дитини. Вже з раннього віку у дитини має розвиватися почуття прекрасного, високі естетичні смаки, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва, красу і багатство народних промислів. Це сприяє формуванню духовно багатої гармонійно розвинутих особистостей а також розвиток сенсомоторних здібностей.
Заняття малюванням, ліпленням, аплікацією викликають у дітей позитивні емоції, задоволення результатом праці. При цьому формуються і закріплюються вміння та навички, необхідні у навчальній діяльності; здатність слухати і запам'ятовувати завдання, виконувати його за певний час, вміння планувати і оцінювати свою роботу, доводити справу до кінця, знаходити помилки і виправляти їх; утримувати в порядку робоче місце, інструменти і матеріали.
Аналіз останніх досліджень і публікацій різні підходи до вивчення досліджуваної теми. Роботи Є.А. Флеріної, Н.П. Сакуліної Є.І. Ігнатьєва та Г.А. Лабунської підкреслюють необхідність побудови уроків образотворчого мистецтва в школі з урахуванням наявних у дітей знань, умінь і навичок, набутих в дошкільному закладі.
Актуальність дослідження полягає в тому, що в сучасних умовах необхідно використовувати будь-який вид діяльності дошкільника з метою всебічного розвитку особистості та формування його готовності до школи.
Мета дослідження: на основі аналізу сучасних науково-методичних джерел з проблеми дослідження розглянути та проаналізувати особливості сенсомоторного розвитку дошкільника в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом. Для досягнення мети були поставленні наступні завдання:
 розглянути сенсомоторний розвиток дітей дошкільного віку;
 охарактеризувати роль образотворчої діяльності у розвитку дітей дошкільного віку;
 дослідити вплив образотворчого мистецтва на розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку;
 експериментально дослідити сенсомоторний розвиток дошкільнят в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом.
Об'єкт дослідження: процес ознайомлення дітей дошкільного віку з образотворчим мистецтвом.
Предмет дослідження: умови, засоби і методи образотворчого впливу на процес підготовки дітей до навчання в школі і розвитку у них сенсомоторних навичок.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел.

У першому розділі ми розглянули особливості сенсомоторного розвитку дошкільника в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом.
У дошкільному віці сенсомоторна діяльність - це особлива пізнавальна діяльність, що має свої цілі, завдання, засоби і способи здійснення. Ігрове маніпулювання змінюється власне обслідувальними діями з предметом і перетворюється на цілеспрямоване його випробування для з'ясування призначення його частин, їх рухливості і зв'язку один з одним. До старшого дошкільного віку обстеження набуває характеру експериментування, дослідницьких дій, послідовність яких визначається не зовнішніми враженнями дитини, а поставленими перед ними завданням, змінюється характер орієнтовно-дослідницької діяльності. Від зовнішніх практичних маніпуляцій з предметом діти переходять до ознайомлення з предметом на основі зору і дотику.
Дошкільний вік - це той період, коли образотворча діяльність може стати, і найчастіше стає, стійким захопленням не тільки особливо обдарованих, а й майже всіх дітей, тобто тягнучи дитину в казковий світ мистецтва ми непомітно для нього розвиваємо у нього уяву і здібності. Інтерес до образотворчої діяльності дітей обумовлюється важливістю для розвитку особистості дитини. Одна з умов прояву творчості в художній діяльності - організація цікавого змістовного життя дитини.
Вже у шкільному віці можна говорити про виховання у дітей зачатків художньої культури, так як саме в цей період дитинства формується естетичне сприйняття художнього образу у картині, скульптурі, графіці; відбувається розвиток здібностей до образотворчої діяльності.
Система занять з дітьми дошкільниками з образотворчої діяльності спрямована на навчання дітей зображенню оточуючих предметів і явищ, використання для цього засвоєних образотворчих навичок і вмінь, застосування доступних засобів виразності при створенні зображення і розвитку дитячої художньої творчості.
У другому розділі ми проводили дослідно-експериментальне дослідження, яке здійснювалося на базі ДНЗ №74. В експерименті брали участь 2 групи дітей у віці 5,5 - 6 років - експериментальна та контрольна. Кількість дітей кожної групи - 20 осіб.
Для реалізації завдань нашого дослідження було проведено формуючий експеримент. У ньому брали участь діти експериментальної групи - 20 осіб у віці 5,5 - 6 років. У цілому можна охарактеризувати загальний рівень сенсомоторної підготовки дітей до процесу навчання в школі як хороший, але недостатньо високий. Так в експериментальній групі у 70% дітей спостерігається середній рівень підготовленості. У контрольній групі кількість дітей із середнім рівнем склало 65%.
Для оцінки результатів формуючого етапу дослідно-експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент.
Результати контрольного експерименту показали ефективність і доцільність участі дитини дошкільника у гуртковій образотворчій діяльності з метою підвищення рівня підготовки його сенсомоторної готовності до школи.
Резюмуючи сказане, зазначимо, що мета обраного зображально-творчого навчання - формування основних навчальних умінь і навичок, а також підвищення у дітей рівня готовності до навчання в школі - була в ході формуючого експерименту досягнуто, поставлені дослідницькі завдання виконані, висунута гіпотеза знайшла своє підтвердження в ході проведеного експерименту.
Проведене дослідно-експериментальне навчання в рамках роботи гуртка творчому малювання підтвердило ефективність пропонованої системи підготовки дошкільників до процесу навчання в школі.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Сенсомоторний розвиток дошкільника в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом"

0 (800) 357-234