Зміст

Вступ …………………………………………………………………………3

Херсонес - культурний центр античного Причорномор''я ………………4

Висновок …………………………………………………………………….14

Список літератури …………………………………………………………..16

Мабуть не має жодної людини, яка приїхала у Севастополь і потрапила до Херсонесу. Це було Місто-держава з двохтисячелітньою історією, яка тісно переплеталася з історією Давньої Греції, Візантії, Київської Русі.
Півострів - так перекладається з грецької Херсонес. Він і справді знаходиться на півостровці, який утворили дві бухти - Карантинна та Пісочна. Утворили його елліни у Vст до Р.Х. Це було потужне місто, оточене фортечними мурами товщиною в 3,8 м висотою у 8-10м, і довжиною в 3,5 км. По всій довжини фортечного муру знаходилися 24 вежі. У місті був монетний двір, театр.
У ІІ ст. до Р.Х. Херсонес був завойований сарматами і увійшов до Понтійського царства. Мітрідат Євпаторійський наказує полководцю Діафанту звільнити Херсонес, що останній і зробить доволі успішно. Так Херсонес став північним форпостом Римської імперії. Юлій Цезарь дарував Херсонесу право на самоуправління.
Напади готів, аланів, гунів підривали розвиток Херсонесу. А падіння Римської імперії, привело до того, що Херсонесом заволоділи візантійці. В часи іконопоборництва Херсонес став притулком для багатьох християн. Сюди були відправлені у заслання третій Папа Римський - Клімент І (імператором Траяном), Папа Римський Мартін І (імператором Константом ІІ). Весь час Херсонес витримував набіги хазар, половців, печенігів, вікінгів. У 988р Херсонес взятий київським князем Володимиром. В давньоруських документах місто називається Корсунем. Тут князь Володимир приймає християнство та вінчається з візантійською принцесою Анною. В пам’ять про цю подію над базилікою св. Василя, де була хрещальня князя Володимира, знайденої в середині ХІХст. археологом графом Олексієм Уваровим, у 1861-1891рр був споруджений чудовий собор в імя св.благ. кн.. Володимира – Хрестителя Русі.
До 1925р тут зберегалися Корсунська ікона Божої Матері та частки мощей декількох сотень святих, у тому числі й самого Великого князя –«Ясного сонечка»- Володимира. Храм було зачинено.
Влітку 2001р в день пам’яті рівноапостольного князя Володимира в присутності священного собору та президентів двох держав - України та Росії - на головному куполі відновленого собору встановили золотий хрест, що знаменувало офіційне закінчення будівельних робіт.

1. Античні держави Північного Причорномор'я // Україна крізь віки: У 2 т. Київ, 1998. Т. 2.
2. Античные государства Северного Причерноморья. Археология СССР. Москва, 1984.
3. Археология Украинской ССР: В 3 т. Киев, 1986. Т. 2.
4. Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса VII—I вв. до н. э. Историко-эпиграфическое исследование. Москва, 1989.
5. Давня історія України: У 2 т. Київ, 1998. Т. 2.
6. Зубарь В. М. Северный Понт и Римская империя. Киев, 1998.
7. Карышковский П. О., Клеймам И. Б. Древний город Тира. Киев, 1985.
8. Крапивина В. В. Ольвия. Материальная культура I—IV вв. н. э. Киев, 1993
9. Крыжицкий С. Д. Архитектура античных государств Северного Причерноморья. Киев, 1993.

Херсонес Таврійський - археологічний заповідник. Майже два тисячоліття проіснувало це місто на кримському побережжі. Називався він Херсонесом Таврійським (від грецького "херсонес" - півострів). Його в 422-421 рр. до н.е. заснували геракліоти - вихідці з південночорноморського (малоазійського) міста Гераклеї - на березі бухти, що називається в наші дні Карантинною. Через сторіччя Херсонес перетворюється на один з найбільших полісів - міст-держав Північного причорномор''я. По своєму політичному устрою він був рабовласницькою республікою з демократичною формою правління, а по суспільно-економічній суті - центром торгівлі, ремесел, культури. Його населення досягало 20 тисяч чоловік. З V ст. н.е. Херсонес - у складі Візантійської імперії. У 988 р. після 9-місячної облоги місто (українська назва Корсунь) взяте князем Володимиром. Тут Владимир прийняв християнство. В кінці XII-XIV ст. Херсонес двічі постраждав від нападів татарських орд. До середини XV ст. місто перестало існувати. Вже в 1472 р. генуезький консул в Кафі (Феодосії) назвав його "одним нежилим місцем". Але зараз тут завжди багатолюдно. Відвідавши музей, можна оглянути руїни античного театру - єдиного в СНД (до речі, театр обладнаний для вистав), міських кварталів, ділянки оборонних стін з баштою Зенона і багато інших цікавих архітектурних споруд. Літом завжди працюють міжнародні археологічні експедиції.

Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни - одна з найвизначніших пам''яток Севастополя.

Це місто-держава мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.

Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з''являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля.

Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву - "Руська Троя". Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам''яток, що потребують збереження, спричинили до створення Національного заповідника "Херсонес Таврійський".

Територія заповідника охоплює розташування стародавнього грецького міста - Херсонеса Таврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря, у 5 ст. до н. е.

Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі та ін.

Територія досліджується археологами уже 170 років. За цей час відкрито більше третини міста. Серед археологічних знахідок є унікальні предмети - присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.

Херсонес виник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до початку XV ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдження християнства на східнослов''янських землях.

Херсонес та його сільськогосподарська округа (хора) насичені пам''ятками, які в унікальному автентичному стані збереглися до сьогодення тільки на цій території та є надбанням світової цивілізації.

Комплекс пам''яток, що входить до складу заповідника "Херсонес Таврійський", має не тільки національне значення, а і міжнародне. До його складу входять:

— 5 археологічних комплексів - городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;

— 11 пам''яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта.