ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Передумови створення та загальні положення 4

2. Основні представники та праці 8

3. Теоретична спадщина Франкфуртської школи 12

ВИСНОВКИ 14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 15

Серед центрів і шкіл західної філософії, які протягом цілих десятиліть зберігали і досі ще зберігають помітний вплив на філософію, соціальну думку всього світу, треба особливо виділити так звану Франкфуртську школу.
Термін «Франкфуртська школа» безпосередньо пов’язаний з виникненням у 20-х рр.. ХХ століття найбільш маніпулятивного радикального лівого напрямку у Німеччині, який сформувався на основі Інституту соціологічних досліджень в місті Франкфурт.
Керівником франкфуртського інституту суспільних досліджень став професор Хоркхаймер. Саме він стояв біля витоків Франкфуртської школи. Проте інститут соціологічних досліджень існував ще до нього у 1922 році, засновником якого слід вважати Фрідріха Вайля. У 1934 – 1939 рр. – в умовах жорсткого режиму Адольфа Гітлера, працівники Інституту соціологічних досліджень переносять центр Франкфурстької школи у Женеву, а потім в Париж. Під час розгортання Другої світової війни 1939 року, соціологи, боячись за своє власне життя, емігрують у Сполучені штати Америки. Протягом десяти років вони займаються соціологічними дослідженнями у місті Нью-Йорк, будучи прикріпленими при Колумбійському університеті. Завдяки продуктивній діяльності німецьких соціологів у США створюються філіали соціологічного інституту досліджень у таких країнах як Швейцарія, Франція та США. [7, c.84]
У 1949 р. – соціологи повернулися у місто Франкфурт-на-Майні. У 1969 р. – Франкфуртську школу було розформовано, що в кінцевому результаті означало її розпад. Франкфуртська школа має своїх вихідців, талановитих, інтелектуальних соціологів таких як Адорно, Маркузе, Фром, Хабермас.
Франкфуртська школа це, в першу чергу, ідейна течія, яка справила помітний вплив на громадську думку та дії багатьох своїх сучасників. Вона справила рішучий вплив на всю сучасну ліворадикальну думку, запропонувала до розгляду ряд тем, що цікавлять прогресивно мислячих людей і сьогодні. Серед них такі теми, як відчуження, тоталітарність, одномірність людини, володарювання технократії, екологічні проблеми і т.д. Вочевидь, її поява та розвиток були обумовлені тогочасними потребами суспільства і не були випадковими. Виникнення Франкфуртської школи та її погляди стали спробою віднайти вирішення актуальних проблем соціуму.
Особливу роль Франкфуртська школа відіграла у становленні неомарксизму як нового напрямку у соціологічній думці, де політично-економічні, соціологічні поняття, які раніше використовував марксизм, виявляються насправді поєднаними з категорією відчуження того що трактується у соціально-економічному розумінні. Капіталізм марксизму різко піддається критиці зі сторони франкфуртців, звідси і бере свій початок теорія школи, яку стали називати «критичною соціологією».

1. Marcuse H. One-Dimensional Man. Studies in the Ideology of Advanced Indastrial Society. – Boston: Boston Univ. Press, 1964.
2. The Frankfurt school [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://home.cwru.edu/~ngb2/Pages/Intro.html.
3. Адорно Т.В. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992.
4. Бурковський П. Проблема визначення влади у ХХ столітті. Реконструкція відносин панування у критичних концепціях А. Грамші і Франкфуртської школи / П. Бурковський // Людина і політика. – 2007.
5. Козакевич І. О. Франкфуртська школа, Як одна з провідних соціально-політичних течій XX ст. [Електронний ресурс] – Режим доступу : ibib.ltd.ua/osnovnyie-polojeniya.pdf
6. Короткий оксфордський політичний словник/ Пер. з англ.; За ред. І. Макліна, А. Макмілана. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005.
7. Максутов А.Б. Критическая теория и современность / А.Б. Максутов ; РАН, Урал. Отд-ние, Ин-т философии и права. – Екатеринбург, 2007.
8. Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник. – Х.: Эспада, 2005.
9. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. – М.: Наука, 1992.
10. Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика просвещения. – М.-СПб.: Медиум; Ювента, 1997

Особливої уваги нині потребує вивчення культурних, політичних, економічних детермінант, що спричиняють негативні прояви глобальних трансформацій. Процеси та явища, які викликають в сучасній Україні широкий резонанс та стають темою численних дискусій, були предметом дослідження соціальної філософії Франкфуртської школи у 30 – 60-х рр. минулого століття. Серед них деградація свідомості під впливом ЗМІ, тотальність, підкорення особи владному впливу, духовний занепад, аксіологічна криза, уніфікація, одномірність, аполітичність, тотальне економічне координування суспільством, посилення бюрократичного пригнічення та інші, які в ході глобалізації стають реаліями планетарного масштабу. Детально розроблений франкфуртськими філософами понятійно-категоріальний апарат виявляється актуальним для сучасного українського суспільства, оскільки надає змогу докладних як теоретичних, так і емпіричних досліджень у сучасну добу, саме тому історія становлення та теоретичні підвалини цієї школи являють собою основну проблему тематики даного реферату.

Вивченням даної проблематики займалися різні дослідники, проте варто виділити роботи Д. Келлнера та А. Олівера, які критично розглядали соціальну філософію Франкфуртської школи,та твори видатних її теоретиків (М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. Маркузе), що склали джерельну базу питань, поставлених у рефераті. Серед вітчизняних дослідників вивчення даної проблеми започатковано науковцями Г.Осіповим, О. Льовкіною, В. Добриніною, які розглядали історію становлення та теоретичні здобутки Франкфуртської школи під різними кутами зору.

Метою реферату є узагальнити особливості становлення та розвитку Франкфуртської школи.

Серед центрів і шкіл західної філософії, які протягом цілих десятиліть зберігали і досі ще зберігають помітний вплив на філософію, соціальну думку всього світу, треба особливо виділити так звану Франкфуртську школу.

Центральне місце в системі ідей Франкфуртської школи займає так звана «критична теорія суспільства».

Автори «критичної теорії суспільства» дають глибокий аналіз багатьом явищам капіталізму, при цьому вказують на вихід з гострих соціальних протиріч, які трапляються на шляху «постіндустріального суспільства». Вони пропонують перш за все соціально-технологічне реформування суспільства, що базується на «інтелектуальній технології», яка представляє собою систему новітніх методів, заснованих на математичній логіці, інформатиці, кібернетиці, ситуаційному аналізі та ін.

у розвитку Франкфуртської школи розрізняють три періоди: європейський, американський і західнонімецький. Ці періоди відображають не тільки власне інституційні етапи її становлення, а й інституційно-теоретичні долі школи.

Представники даної школи вважали, що буржуазне класове суспільство перетворилося на монолітну безкласову тоталітарну систему, в якій революційна роль перетворення суспільства переходить маргінальним інтелігентам й аутсайдерам. Сучасне суспільство технократичне та існує за рахунок розповсюдження хибної свідомості за допомогою засобів масової інформації, а також популярної культури, і надв''язуваного культу споживання. Методологічними принципами проведення досліджень представниками Франкфуртської школи можна вважати заперечення позитивізму з його розділенням цінностей та фактів; прихильність до ідей гуманізму, звільнення людини від всіх форм експлуатації; акцент на значимості людського початку у соціальних стосунках.