Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ І. Використання образу сну в поезії Тараса Шевченка

1.1. Барокова традиція використання оніричних елементів у поезії Тараса Шевченка………………………..………………………………..4

1.2. Письменники бароко стосовно теми сну в творчості Т.Г. Шевченка………...………………………………………………………..5

1.3. Поема «Сон» - свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка…………………………………………………………………11

Розділ ІІ. Порівняння використання образу сну в творчості Т.Г. Шевченка й інших авторів

2.1. Критика самодержавства в поемі «Сон»…………………………..14

2.2. Образ сну в інших авторів………………………………………….22

Висновки…………………………………………………………………………29

Список використаних джерел…………………………………………………..30

Сучасні науковці досліджують художній твір у найрізноманітніших ракурсах, зокрема, й за допомогою оніричної аналітики, про популярність якої свідчать роботи останнього часу, згадаймо хоча б, збірник наукових праць «Онірична парадигма світової літератури», дослідження про функцію снів у письменників-романтиків, працю А.Макарова «П’ять етюдів. Підсвідомість і мистецтво: нариси з психології творчості» тощо. Тетяна Бовсунівська, спираючись на праці Грофа, вказує, що основу онірокритики становить дослідження голотропних станів за літературними текстами як художніми свідченнями присутності ірреального. Використовуючи теоретичні засади онірокритики, спробуймо зіставити оніричні елементи у творах українських барокових письменників і Тараса Шевченка, і простежити типологічні паралелі трактування образу сну в бароковому та романтичному тексті. [2, с.24]
Мотив швидкоплинності, марності людського життя – один із найбільш частовживаних барокових мотивів, – у художніх текстах того часу знаходить відображення за допомогою поділу провідного мотиву на низку взаємозалежних: приреченість людини на муки і страждання, обумовлена першородним гріхом; страх перед завтрашнім днем і заклик миритися із недосконалістю світу; ілюзорність життя; пошуки сенсу існування; смерть як перехід у вічність тощо. [3, с.56]
Характерно, що письменники здебільшого послуговуються відповідними образами, притаманними європейському бароковому мистецтву (разом із використанням античності): всепоглинаючий час, людина – подорожній, світ – торжище, ярмарка, долина сліз, театр, життя – сон, павутина, блискавка, масив мариністичних топосів: море, корабель, пристань, буря, корабельна аварія тощо, мандрівка тощо. Розмаїті мотиви у творчості письменників органічно поєднуються, а інтерес до зазначених мотивів та до образу серця зумовлюється не лише традиціями жанрових модифікацій, а й історичними подіями, свідком яких доводилося бути авторам барокової епохи. На тлі розгортання картин реального життя, наснажені вболіванням за долю своєї країни, письменники поглиблюють звучання філософських та релігійних мотивів.

1. Бовсунівська Т. Достовірність онірокритики та її постмодерні стратегії // Сучасні літературознавчі студії. Випуск І. Онірична парадигма світової літератури. Збірник наукових праць. Гол. Ред. В.І.Фесенко. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2004. – 234с.
2. Бовсунівська Т. Онірична поетика «Дневника» Тараса Шевченка // Дивослово. – 2003. - №3. – 256с.
3. Борецький М. Дон Педро Кальдерон де ла Барка (1600 – 1681). Віхи життя і творчості // Зарубіжна Література. – 2000. – №9. – 453с.
4. Данченко І. Трагічна іронія людської долі. До аналізу ідейно-естетичних засад філософської драми
«Життя – це сон»// Зарубіжна література. – 2000. – №9. – 324с.
5. Довгалевський М. Сад поетичний // Слово многоцінне: В 4 кн. – К.: Видавництво «Аконіт», 2006. – Кн.4. – 432с.
6. Інтеграція позитиву в творчості Шевченка (аспекти символу, аксіології, онтології, міфу, психології і
стилю). – К.: «Альтерпрес», 2002. – 124с.
7. Криса Б. Пересотворення світу. Українська поезія XVII – XVIII століть. – Львів, 2007. – 438с.
8. Могила П. Сказання. Про чудесні і визначні явища в православній церкві // Слово многоцінне. В 4 кн. – К.:Видавництво «Аконіт», 2006. – Кн.2. – С.79 – 136с.
9. Мочернюк Н.Д. Сновидіння в поетиці романтизму: часо-просторова специфіка: Автореф. дис. на здобуття н.ст. к.філол н. – Тернопіль, 2005. – 234с.
10. Наливайко Д. Бароко і драма Кальдерона «Життя – це сон» // Тема. – 2000. – №1. – 453с.
11. Орновський І. Із книги «Скарбниця дорогого каміння» // Слово многоцінне. В 4 кн. – К.:Видавництво «Аконіт», 2006. – Кн.3. – С.648 – 650
12. Рогозинський В.В. «Нам долю не перемогти несправедливістю й помстою…» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2009. – №2. – 234с.
13. Сакович К. Арістотелівські проблеми, або питання про природу людини з додатком передмов до весільних, похоронних обрядів, складених Каллістом Саковичем // Крисаченко В.С. Історія української філософії. Хрестоматія-довідник. – К.: «МП Леся», 2006. – 234с.
14. Сакович Касіян. Арістотелівські проблеми. Трактат про душу // Хроніка 2000. Україна: філософський спадок століть. - № 37 – 38. – К., 2000. – 342с.
15. Сакович Касіян. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного // Слово многоцінне. В 4 кн. – К.: Видавництво «Аконіт», 2006. – Кн.3. – 485с.
16. Саксєєв С. Висвітлення проблем психології творчості Т.Шевченка в роботах українських дослідників: пошук позитиву // Інтеграція позитиву в творчості Шевченка (аспекти символу, аксіології, онтології, міфу, психології і стилю). – К.: «Альтерпрес», 2002. – 234с.
17. Слова и рѣчи Іоанна Леванды, протоіерея Киево-Софийскаго собора: В 3 ч. – СПб.: Тип. Императорских театров, 1821. – 456с.
18. Слова и рѣчи Іоанна Леванды, протоіерея Киево-Софийскаго собора: В 3 ч. – СПб.: Тип. Императорских театров, 1821. – Ч.1. – 344с.
19. Софронова Л.А. Принцип отражения в поэтике барокко // Барокко в славянских культурах. – М.: Наука, 2002. – 467с.
20. Сучасні літературознавчі студії. Випуск І. Онірична парадигма світової літератури. Збірник наукових праць. Гол. ред. В.І.Фесенко. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2004. – 173 с.
21. Ушкалов Л. Барокові джерела нового українського письменства// Ушкалов Л. Есеї про українське бароко. – К.: Факт – Наш час, 2006. – 453с.
22. Фенько Н.М. Естетичні функції картин сновидінь у художніх творах українських письменників другої половини ХІХ – ХХ століть. 10.01.01 – українська література. Автореф. дис. на здобуття наук. ст.
к. філол. н. – Дніпропетровськ, 2009. – 175 с.
23. Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 12 т./ Редкол.: Є.П.Кирилюк та ін. – К.: Наук. думка, 2009 – Т.2. –
592 с.

Тарас Шевченко чи не єдиний у світі поет, чия творчість майже повністю присвячена визвольній боротьбі. В умовах жорстокої реакції він голосно й відкрито заговорив про тяжке становище трудового люду, сміливо повстав проти самодержавно-кріпосницької системи, закликав до активної боротьби, до збройного повстання.

Він також проголосив загальнолюдські ідеали добра, свободи, справедливості, милосердя, рівності й дружби між людьми та народами. Великий Кобзар був вірним і відданим сином українського народу, натхненним співцем рідного краю. Високохудожнім словом він виразив душу українців, їхнє непереборне прагнення до волі, світ поетичних уявлень, потяг до всього прекрасного, піднесеного, величного. Шевченко болів болями свого народу, радів його радощами, жив його інтересами, разом з ним боровся проти зла й неправди. В автобіографії він мав право заявити: «Історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини».

Проте, відомо, що все це він не міг прямо викрити у своїх творах. Тому дуже багато використовував міфів, легенд, куди втілював свої творчі мотиви. Його твори характеризуються поєднанням фантастичного та реального, таємничістю та гострим висміюванням.

Об''єкт дослідження - творчість Т.Г.Шевченка.

Предмет дослідження – Українська література ХІХ ст.

Мета дослідження - збагнути глибину містерії під час вивчення творчості Т.Г. Шевченка.

Завдання дослідження:

 розглянути значення творчості Т.Г. Шевченка;

 дослідити поему Т.Г.Шевченка «Сон»;

 порівняти тему сну Шевченка з іншими авторами;

В курсовій роботі досліджено актуальні проблеми української літератури. Було проаналізовано творчість і Т.Г.Шевченка, на прикладі поеми «Сон».

У ролі протидії тогочасним проблемам, що переживали українці того часу, в Шевченка виступають не тільки іронія та скепсис, а й елементи автобіографії, спогадів.

Також, паралельно з Шевченком було проаналізовано творчість багатьох інших авторів за темою сну.

Проаналізувавши твір Т.Г. Шевченка «Сон», можна сказати, що автор використав в ньому багато образів і натяків. Розшифрування образів-символів твору мають алегоричний зміст та філософський підтекст.

Висновки сформульовано й поставлені задачі виконано.