Вступ………………………………………………………………………………...3
Розділ 1. Теоретичні та методичні підходи до
тактичного і оперативного планування маркетингу на підприємстві.
1.1. Суть, цілі і принципи маркетингового планування…………………………..5
1.2. Сутність та структура тактичного
маркетингового планування………………………………………………………9
1.3. Сутність та характерні риси маркетингового
оперативного планування…………………………………………………..……12
Розділ 2. Аналіз тактичного і оперативного планування маркетингової діяльності підприємства (на матеріалах страхової компанії «PZU Україна»).
2.1. Характеристика господарської діяльності
страхової компанії «PZU Україна»…………………………………………….… 14
2.2. Організація управління маркетинговою діяльністю
в "PZU Україна" ……………………………………………………….…………17
2.3. Аналіз тактичного і оперативного
планування маркетингу в «PZU Україна»………………………..………………21
Розділ 3.Шляхи покращення тактичного і оперативного
планування маркетингу встрахової……………………………………..……..…29
компанії «PZU Україна».
Висновки………………………………………………………………………….…40
Список використаних джерел…………………………………………………..…42
Додатки………………………………………………………...……………………44
1.1. Суть, цілі і принципи маркетингового планування
На сучасному етапі значне місце в діяльності більшості суб'єктів господарювання має маркетинг - система заходів та прийомів, що дає змогу більшою мірою забезпечити задоволення потреб споживачів та відповідно досягнути виробнику оптимальної для нього норми прибутку. Страхові компанії як виробники специфічних послуг не залишаються осторонь. Страховий маркетинг нині є важливим інструментом взаємодії страхової компанії та її оточення, його основне призначенням - оптимізація співпраці зі споживачами страхових послуг.
Дослідження особливостей страхового маркетингу вимагає акцентування уваги на таких аспектах: визначення його змісту та цілей, дослідження процесу побудови маркетингової стратегії, розробка основних елементів комплексу маркетингу страхової організації. [9, с. 39].
Поняття страхового маркетингу не має наразі єдиного трактування в сучасній навчальній чи науковій літературі. Страховий маркетинг визначають як дії з попереднього аналізу ринків та клієнтури, а також як методологію їх завоювання та утримання. Це трактування розглядає страхувальника не як повноправного суб'єкта страхових відносин, а лише як об'єкт докладання зусиль страховиком у процесі продажу страхового продукту. На нашу думку, правильним є інше, більш повне трактування: страховий маркетинг - це комплекс заходів, спрямованих на формування та постійне вдосконалення діяльності страхової компанії, а саме:
1. «Андеррайтерська політика», посібник для андерайтера у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», 2011р.
2. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. — К.: Товариство «Знання», КОО. — 1998.- 374 с.
3. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. — М.: Финансьі и статистика. — 1996. — 192 с.
4. Барнатій Т. Проблеми розвитку страхового ринку України // Банківська справа. — 2000. —№5. —С. 21—25.
5. Барновський О.І. Розвиток страхового бізнесу в Україні // Фінанси України. — 2004. — №8.С. 85.
6. Бігдаш В.Д. Страхування: Навч. посібник. — К.: МАУП, 1998. — 424 с.
7. Борисова В.А. Організаційно-економічний механізм страхування. — Суми: Довкілля, 2001 - 194 с.
8. Горбач Л.М. Страхова справа. —Луцьк: Вежа, 2001. — 182 с.
9. Грушко В.І., Пилипченко О.І. Фінансові ризики. Навч. посіб. — К.: Знання, 1998. — 188 с.
10. Державна програма розвитку страхового ринку України на період до 2004 року та на перспективу до 2007 року // Україна-Business. — 2000. — №20. — 25 с.
11. Журавлев Ю.М., Секерт И.Г. Страхование и перестрахование: теория и практика. — М:Изд. центр «АНКИЛ», 1993. — 192 с.
12. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1991 р. // Підприємництво і ринок України. — 1992, №7. — С. 22-23.
13. Закон України «Про страхування» // Голос України. — 1996. — № 68 (1318).
14. Зальотов О. Проблеми інтеграції на страховому ринку України. // Финансовьіе услуги №1-2, 1999, 10-13 с.
15. Заруба О.Д. Страхова справа. — К.: Знання, 1998. — 321 с.
16. Калашніков О.М. Страхування. — X.: ХНАУ, 2002. — 61с.
17. Клапків М.С., Ткаченко І.С. Зарубіжна практика застосування теорії ризику в страховому підприємництві // Фінанси України. — 1997. — № 11. — С.103-111.
18. Конституція України. — К.: Українська правнича фундація, 1996. — 67 с.
19. Петрова К.Я. Економічні основи страхового ринку. — X.: Ун-т внутр. справ, 1999. — 100 с.
20. Про стан та тенденції розвитку страхового ринку України у 1998 році. Україна-Business, №15 від 14.05.99 р. с. 2 та №17 від 28.04.99 p., c. 2.
21. Самойловський А. Пропозиції щодо вдосконалення страхового ринку України // Фінанси України. — 2000. — №11. —С. 106-113.
22. Статистичний щорічник України за 1997 рік. Державний комітет статистики України: Під ред. О.Г.Осауленка. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — 624 с.
23. Страхование в Украине / А.Н. Залетов; Под ред. О.Д. Слюсаренко. — К.: BeeZone. Логос. 2002. — 450 с.
24. Субачов І.І., Олійник В.Я., Терєщенко Т.Є Заволока П.О. Розвиток страхового ринку в Україні як фактор фінансової стабілізації економіки // Фінанси України. — №5. —2001. — С. 130-133.
25. Сухов В.А. Государственное регулирование финансовой устойчивости страховщиков. — М: Изд. центр «АНКИЛ», 1995. — 114 с.
26. Шахов В. В. Введение в страхование: Учеб. пособие. М: Финансьі и статистика, 1999. — 288с.
27. Шахов В.В. Страхование. — М.: ЮНИТИ, 1997. — № 2. — 311 с.
Сьогодні в Україні ринок фінансових послуг знаходиться на початковому етапі становлення. Це особлива сфера економічних взаємовідносин, де здійснюється купівля-продаж, розподіл і перерозподіл фінансових активів країни між сферами економіки. Створена банківська система, працюють фондові біржі та позабіржові системи, поступово входять в обіг цінні папери, розвиваються існуючі і створюються нові страхові компанії.
В останні роки страховий ринок України за темпами розвитку випереджує інші сектори економіки України. Власники страхових компаній відчули ефективність вкладень у страховий бізнес.
Серед вітчизняних страхових компаній виділяється група лідерів, таких як “Оранта”, “Астра – Київ”, “Скайд – Вест”, “Аска”, “Надра”, “ІНКО”, “Гарант – Авто”, що прагнуть стабілізувати своє становище на ринку, досягти довгострокового процвітання.
Ринок страхування є однією з галузей вітчизняної економіки, яка найбільш динамічно розвивається. Але на процеси подальшого планомірного розвитку страхування як у регіонах, так і в Україні в цілому впливають проблеми економічного, законодавчого, соціально-економічного і психологічного характеру. Страхові компанії застосовують недосконалі стратегії, здебільшого засновані на одиничних, не пов''язаних між собою дослідженнях. Чимало актуальних та перспективних проблем взагалі не розробляється, що негативно позначається на розв''язанні практичних задач соціального захисту населення, залучення у вітчизняну економіку інвестиційних ресурсів, забезпечення прав і гарантій окремої особистості та підприємництва взагалі. [1, с. 9].
Деякі аспекти дослідження стратегічних напрямків страхової діяльності та розробки на цій основі науково обгрунтованих рекомендацій щодо розвитку страхового бізнесу в системі фінансового ринку знайшли своє відображення в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених: С. С. Осадця, Я.П. Шумелди, В.А. Полторака, Н.В. Калітченка та ін.
У зв''язку з цим слід, передусім, безпосередньо звернутися до того досвіду, якого іноземні страхові компанії набули в практиці маркетингу ще у 70-ті роки. Головний висновок тут такий - існуюче в ринковій економіці протиріччя інтересів учасників страхового ринку можливо вирішити на основі чіткої маркетингової стратегії. [1, с. 39].
Страховий маркетинг в Україні й досі знаходиться поза увагою фахівців, практично відсутні дослідницькі роботи з цієї тематики.
Сьогодні настає новий етап у розвитку українського ринку як страхових послуг, так і страхового маркетингу.
Ринкова трансформація системи економічних відносин в Україні зумовлює необхідність організації надійного страхового захисту, який би зміг забезпечити безперервність і безперебійність національного виробництва, гарантувати економічну стабільність і соціальний захист населення, сприяти активізації інвестиційних процесів у суспільстві.
Динамічний розвиток ринку страхових послуг України, зростаюча конкуренція серед страхових компаній, величезний потенціал ринку - все це на даний час вимагає від керівників страхових компаній створення і застосування більш ефективної і прогресивної стилю управління.
Фінансовий менеджмент дозволяє на базі аналізу і оцінки фінансового стану виробити заходи для реального і об''єктивного підходу до управління фінансовими потоками страховика До чиновних елементів фінансового менеджменту страхової компанії можна віднести наступні: управління активами та пасивами, ліквідністю, власним та залученим капіталом; організація внутрішнього контролю; оптимізація страхового та інвестиційного портфелю; оцінка страхових ризиків та забезпечення фінансової стійкості та надійності страховика. [9, с. 39].
Проводячи аналіз фінансового стану страхової компанії, розглядаються наступні групи показників: ліквідності, фінансової стійкості, прибутковості, ділової активності; проводиться аналіз структури та динаміки балансу. Фінансовий стан ВАТ СК „ПЗУ Україна” є задовільним, що підтверджується високим рівнем ліквідності. При цьому ділова активність залишається не на найкращому рівні і потрібно звернути увагу на розробку заходів щодо її пожвавлення. Рівень фінансової стійкості є досить високим, що підтверджується значним перевищенням фактичного запасу платоспроможності над нормативним.
Враховуючі особливості діяльності страхових компаній, умов її проведення та розміру самої компанії, необхідно порівнювати показники фінансового стану з середньогалузевими. Виходячи з такого порівняння, можна сказати, що ВАТ СК „ПЗУ Україна” має достатньо стабільне положення на страховому ринку і має великі перспективи розвитку.
В управлінні будь-якою економічною організацією, у тому числі й страховою компанією, одним з найважливіших напрямків є управління ризиками її діяльності. Особливо актуальним стає в наш час управління ризиками зміни вартості активів і пасивів. Проте, таке управління в українських страхових компаніях ще недостатньо поширено.
Крім того, для забезпечення майбутніх виплат страхових сум і відшкодування страховиками утворюються страхові резерви, які також можуть приносити додатковий дохід. Тому, важливою є розробка політики управління сформованими технічними резервами. З цією метою можна використовувати модель оптимізації розміщення технічних резервів, яка дозволяє сформувати оптимальну структуру вкладень з урахуванням вимог діючого законодавства.