ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1. Теоретичні засади використання професійних термінів у діловому спілкуванні 5
1.1. Термін та його ознаки 5
1.2. Термінологія як система 6
1.3. Способи творення термінів 7
Висновок до розділу 10
РОЗДІЛ 2. Місце термінів в професійному мовленні України 11
2.1. Проблеми сучасного термінознавства 11
2.2. Відмінність номенклатурної назви від терміну 15
2.3. Загальнонаукова, вузькоспеціальна і міжгалузева термінологія 17
Висновок до розділу 17
ВИСНОВКИ 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 21

Розділ 1. Теоретичні засади використання професійних термінів у діловому спілкуванні
1.1. Термін та його ознаки

Термін (від латин, terminus - межа, кінець) - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.
Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка), фізичну (молекула, коливання, статика, індукція), мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза), літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюоїсет, фабула, анапест), філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі, інтенція), фінансову (банк, кредит, лізинг, своп, баланс), хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реакція), біологічну (рецептор, клітика, гомеостаз, мезодерма), музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка), спортивну (ферзевий гамбіт, гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо.
Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові - термінологію і терміносистему.
Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство)', 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.
Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами.
Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру:

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Д.: ТОВ ВКФ БАО, 2004. – 480 с.
2. Красюк В.Л. Ділова українська мова. Навчально-методичний посібник. – 2-е вид., виправлене і доповнене. Черкаси, 2002. – 145 с.
3. Мачай Т.О. Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів нефілологічного напрямку підготовки. – ДонНТУ, 2006 р. – 191 с.
4. Плотницька І.М. Ділова українська мова. Навчальний посібник. 3-є видання. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 256 с.
5. Норми української науково-технічної мови. Тлумачний словник термінів з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи / П. М. Таланчук, С. Я. Ярема, Ю. М. Коровайченко та інші. — К. — Львів: Ун-т «Україна», 2006. — 664 с.
6. Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О. Д. Пономарева. — 2-ге вид., перероб. — К.: Либідь, 2001. — 400 с.
7. Гінзбург М. Синтаксичні конструкції у фахових текстах: практичні висновки з рекомендацій мовознавців // Вісник: Проблеми української термінології. — Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2008. — № 620. — С. 26—32.
8. Ющук І. П. Українська мова. — К.: Либідь, 2003. — 640 с.
9. http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo
10. http://pidruchniki.ws/1029022840659/dokumentoznavstvo/tipovi_movni_zvoroti_zagalna_pretenziya

ВСТУП

Користуючись мовою в своєму повсякденному житті, люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Залежно від змісту й мети висловлювання у процесі мовлення відбуваються певний добір і комбінування найбільш потрібних саме для цієї мовної ситуації варіантів форм, слів, словосполучень, речень.
Отже, художній твір, наукова стаття, наказ керівника установи написані однією мовою, але відрізняються набором мовних засобів та специфічними особливостями у мовному оформленні.
Сьогодні особливо актуальною є потреба в активному формуванні культури ділового спілкування спеціалістів. Лише через діалог, з допомогою міжособистісного спілкування, через співробітництво здійснюється певний розвиток творчих сил людини, підвищується рівень виконання службових обов'язків. В зв’язку з цим, предметом даного дослідження є вивчення функцій і значення термінів у побудові сучасного ділового спілкування.
Об’єктом дослідження є використання термінів у мовленні фахівців напряму інженерія.
З огляду на об’єкт і предмет даного дослідження можна сформулювати мету цієї роботи, яка полягає у формуванні грамотного мовлення фахівців напряму інженерія.
Щоб досягти поставленої мети роботи, будуть виконані наступні завдання:
- Розглянуто теоретичні засади використання професійних термінів у діловому спілкуванні;
- Розглянуто способи творення термінів;
- Досліджено роль термінів у діловому спілкуванні.
Як методи дослідження у роботі буде використано аналіз низки літературних джерел, а також інтернет-ресурсів.
Результати проведеного дослідження будуть корисні для фахівців комп'ютерних спеціальностей.
Робота складається з двох розділів, у яких докладно розглянуто теоретичні та практичні засади вживання синонімів та паронімів в українській мові.

ВИСНОВКИ

Берегти українське мовне довкілля сьогодні означає не тільки шукати способів і засобів уникати російськомовних термінів. Великомасштабні глобалізаційні процеси висунули на перше місце в світовій комунікації мову англійську, яка не тільки збагачує словник українського науковця, але й витісняє з нього питомі слова і вирази. Так формується почуття меншовартості рідної мови, її неспроможності обслуговувати найвищі прояви людського духу, до яких, безсумнівно, належить і наукова сфера.
На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах.
У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему.
Професійна термінологія вже давно потерпає від російських запозичень. Сьогочасну українську ситуацію в галузі термінологічного нормування ускладнює та обставина, що серед теоретиків і практиків термінотвору є прихильники принаймні двох термінотворчих традицій, кожна з яких передбачає різний національнокультурний вибір: одні зорієнтовані на використання усіх наявних в українській мові способів і засобів, а інші віддають перевагу калькуванню з російської мови.
Дискусії на численних термінологічних конференціях останніх років констатують, що чи не найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства залишається питання збереження національного духу української термінології за умов широких глобалізаційних процесів сучасності. Полеміка відбувається з приводу найбільш прийнятних назв спеціальних понять з низки дублетних найменувань, а також щодо способів і засобів лексикографічного опрацювання й стандартування номінацій процесових понять, словотвірна структура яких відрізняється від аналогічних термінів інших слов'янських мов, насамперед російської.