ВСТУП ..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДОЛАННЯ КОНФЛІКТУ ..5
1.1. Характеристика міжособистісних стосунків дітей .5
середнього дошкільного віку 5
1.2. Психологічний конфлікт, його типи 13
1.3. Детермінанти конфлікту у дітей середнього дошкільного віку 17
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФЛІКТУ У ГРУПІ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 20
2.1. Методика та процедура дослідження 20
2.2. Психологічна діагностика схильності дітей дошкільного 23
віку до конфліктних ситуацій 23
2.3. Шляхи психологічної корекції схильності до конфліктних реакцій дошкільників 27
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 31
ДОДАТКИ 33
Поняття «конфлікт» характеризується винятковою широтою змісту і вживається у різноманітних значеннях.
Найбільш загальним чином конфлікт можна визначити як «граничне загострення протиріч». Психологи також підкреслюють, що таке важко розв'язати протиріччя пов'язано з гострими емоційними переживаннями.
У спеціальній літературі конфлікти розглядаються на соціальному, соціально-психологічному чи психологічному рівнях, які діалектично пов'язані один з одним. Нижче ми будемо говорити про конфлікти у соціально-психологічному плані. На основі аналізу великої кількості вітчизняних і зарубіжних робіт Н.В. Гришина пропонує визначати психологічний конфлікт як виникає і протікає у сфері спілкування зіткнення, викликане суперечливими цілями, способами поведінки, установками людей, в умовах їх прагнення до досягнення якихось цілей [30, с.69].
Визначальним в походженні конфліктів виступає відповідне поєднання об'єктивних і суб'єктивних факторів. Фактори, об'єктивно зумовлюють виникнення конфліктів, інтерпретуються як деякий набір об'єктивних параметрів, що викликають об'єктивне конфліктне стан системи міжособистісної взаємодії. При цьому підкреслюється також істотна залежність конфлікту від зовнішнього контексту, в якому даний конфлікт виникає і розвивається. Важливою складовою частиною цього контексту називається соціально-психологічне середовище, (різні соціальні групи з їх специфічними особливостями), що розуміється досить широко і не обмежена лише найближчим оточенням особистості.
1. Бовть О.Б. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми Початкова школа. - 1997. - № 7. - С.25-32;
2. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей дошкільного віку Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1. - С.94-100.
3. Богуш А.М. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. - К.: Знання, 2006. - 315 с.
4. Ковалъчик П. Попередження й вирішення конфліктів. - Донецьк, 2000. - 234 с.
5. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку // Дошк. виховання. - 2001. - № 9. - С.11.
6. Левин К. Типы конфликтов. - М.: МГУ, 2002. - 261 с.
7. Лешли Д. Работать с детьми, поощрять их развитие и проблемы. - М.: Наука, 2001. - 102 с.
8. Ликсон Ч. Конфликт. Семь шагов к миру. - СПб.: Питер, 1997. - 164 с.
9. Ложкин Г. Практическая психология конфликта: Учеб. пос. - К.: МАУП, 2002. - 256 с.
10. Морозов А.В. Социальная конфликтология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Академия, 2002. - 336 с.
11. Ніколенко Д.Ф. Дошкільна педагогічна психологія. - К.: Знання, 2007. - 369 с.
12. Обозов Н.Н. Психология конфликта и способы его разрешения. - Л.: ЦПП, 2001. - 254 с.
13. Петерина С.В. Воспитание культуры поведения у детей дошкольного возраста. - М., 2003. - 274 с.
14. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. - К.: Либідь, 2004. - 341 с.
15. Поніманська Т.І. Формування соціальної компетентності дитини // Нова педагогічна думка. - 1999. - № 2. - С.6-7.
16. Приходько Ю.О. Формування позитивних відносин в дитячому колективі. - К.: Знання, 2004. - 237 с.
17. Райгородский Д.Я. Практическая диагностика. Методики и тесты. - Самара: БАХРАХ-М, 2002. - 329 с.
18. Русова С.Ф. Теорія і практика дошкільного виховання. - Л.: Освіта, 2003. - 248 с.
19. Рыжова Н.А. Развивающая среда дошкольных учреждений. - М.: Наука, 2003. - 226 с.
20. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. - К.: Знання, 2001. - 452 с.
21. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. - К.: Академвидав, 2005. - 520 с.
22. Сулимова Т. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов. - М.: ИПП, 1996. - 280 с.
23. ФАндреев В.И. Конфликтология: искусство спора, ведение переговоров, разрешение конфликтов. - К.: Знання, 2002. - 321 с.
24. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2005. - 227 с.
25. Хасан Б.И. Конструктивная психология конфликта. - СПб.: Питер, 2003. - 261 с.
26. Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2004. - 172 с.
Кожному з нас доводиться зіштовхуватися з конфліктними ситуаціями. Як образно зауважив американський психолог Б. Вул, життя - процес розв''язування нескінченного кількості конфліктів. Людина неспроможна запобігти їм. Він може лише розв''язати, брати участь у виробленні рішень або залишити це іншим. Тому кожній людині необхідно мати хоча б елементарні ставлення до конфліктах, засобах поведінки за її виникненні. На жаль, більшість людей характерно невміння знаходити гідний вихід із них. З іншого боку, щойно виникає конфлікт, і завжди пов''язані з емоціями, ми починаємо відчувати дискомфорт, напруга, які можуть призвести навіть до стресових ситуацій, завдаючи цим збитки здоров''ю.
Склалося думка, конфлікт - завжди явище негативне, небажане кожного з нас. Конфлікти розглядаються, чимось таке, чого наскільки можна слід уникнути.
Проблема конфліктів займає вагоме місце у відносинах дітей із оточуючими, попри велику кількість праць із дитячої психології, педагогічному майстерності, й інший літератури, покликаної допомогти йому розібратися у виниклих труднощі. Міжособистісні стосунки дітей у дошкільному віці досить складні, і багатопланові і представляють цілісну систему зі своїм внутрішнім структурою і динамікою розвитку. Питання необхідності вивчення цих відносин неодноразово піднімався різними дослідниками, у тому числі: Коломинский Я.Л., Рояк А.А., Рєпіна Т.А., Мухіна В.С., Аркин Є. К., Усова О.П., Аржанова А.І., Кульчицька Є.І.
Сучасна педагогічна практика свідчить про те, що з конфліктними ситуаціями серед дітей стикаються навіть вихователі дитячих садків. Проте, більшу кількість наукових праць присвячено вивченню особливостей агресивної поведінки підлітків, тоді як діти дошкільного віку найчастіше вважаються нормо слухняними, а їх агресивні реакції і необхідність корекції їх конфліктної поведінки, як правило, залишаються поза увагою дослідників.
Значний внесок у вивчення особливостей виховання та розвитку дошкільника зробили автори А.В. Русова, А.М. Бардіан, Л.І. Божович, З.Н. Борисова. Р.І. Жуковська підкреслює у своїх працях важливість різного виду ігрової діяльності в розвитку дітей дошкільного віку. Також існує ряд вчених, які велику увагу приділяють особливостям конфліктів в дошкільному віці - це А.І. Баркан, А.М. Богуш, О.Б. Бовть, С.В. Петеріна, що розробляють підходи до вивчення особливостей становлення взаємин в дошкільному віці, розробляють методи та досліджують їх застосування на практиці.
Виходячи з усього вище сказаного мета мого дослідження є визначення основних конфліктних ситуацій між дітьми та шляхи їх подолання.
Об''єктом роботи виступає ДНЗ № 128, а саме середня група дошкільників цього закладу.
Предметом роботи є провідні ідеї вітчизняних вихователів з даної проблеми.
Завдання роботи:
Дослідити думки вітчизняних вихователів з даного питання.
Проаналізувати основні конфлікти між дітьми.
Експериментально перевірити
Гіпотеза дослідження – якщо визначити основні причини конфліктів дітей то можна заважати їм у процесі виховання.
Методи дослідження: аналітичний, метод спостереження.
Дослідження проводилось на базі ДНЗ № 128 м. Миколаєва. Основну експериментальну групу склали 28 дошкільників.
Дошкільне дитинство - це період початкового становлення особистості. Виникнення емоційного передбачення наслідків своєї поведінки, самооцінки; ускладнення й усвідомлення емоційних переживань; збагачення свідомості новими гамами відчуттів і мотивами; формування вольової активності; нарешті, поява перших суттєвих зв''язків зі світом - це головні особливості особистісного розвитку дошкільника.
Як зазначають дослідники, у дошкільному дитинстві з''являється складність життєвого світу, що визначається супідрядністю мотивів. Відбувається диференціація ліній онтогенезу, що призводять до того чи іншого типу життєвого світу; формуються стійкі (над ситуативні) мотиви й починає формуватися спрямованість особистості.
Конфлікт - це зіткнення протилежних сторін, думок, сил; серйозна розбіжність, гостра суперечка. Конфлікт - це протиріччя, яке сприймається людиною як значима для неї психологічна проблема, що вимагає свого вирішення й викликає активність, спрямовану на його подолання.
Прояви конфліктності дуже характерні для дошкільного віку, однак вони носять ситуативний характер і поступово можуть минати. Проте за несприятливих умов, відсутності своєчасної психологічної допомоги можуть стати стійкими особистісними утвореннями. Тому психолог повинен допомогти подолати труднощі спілкування з однолітками та дорослими задля сприятливого клімату у їх середовищі.
Неконструктивна поведінка сторін у конфліктній ситуації веде до переростання ділових конфліктів в емоційні, котрі призводять до таких негативних наслідків, як зростання емоційної напруженості, підвищення рівня тривожності. Тривалі, нерозв''язані конфлікти негативно впливають на міжособистісні стосунки, соціально-психологічний клімат у колективі. Відсутність належної уваги до проблеми конфліктів значно підвищують конфліктогенність виховного середовища, що стає основою формування конфліктної спрямованості особистості й перешкодою на шляху процесу самореалізації людини.
На підставі аналізу результатів всіх трьох обраних психодіагностичних методик та узагальнення можна констатувати, що високий рівень конфліктних проявів у поведінці дошкільників корелює з домінуванням у цих дітей якостей холеричного та сангвінічного типу темпераменту; середній рівень конфліктності корелює з домінуванням в дітей переважно сангвінічного типу темпераменту; низький рівень конфліктних реакцій дошкільників виявив взаємозв`язок з домінуванням таких типів темпераментів як меланхолійний та флегматичний. Діти, які виявили високий рівень агресивних проявів, та які мають домінування якостей холеричного типу темпераменту проявляють агресивність і у конфліктних ситуаціях. Дошкільники, які виявили низький рівень проявів агресивної поведінки, притаманний поведінковий стиль у конфліктних ситуаціях - «уникання», поступливість, співробітництво, компроміс.
Таким чином, на основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що рівень та схильність до конфліктних проявів у поведінці дошкільників взаємовідноситься із домінуваннями певного типу темпераменту, а також має вплив на поведінку дитини у конфліктній ситуації.