ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………….3
Задачі менеджменту в ХХІ столітті ……………………………………………..5
Висновок…………………………………………………………………………31
Список літератури……………………………………………………………….34
Оцінка місця і ролі менеджменту в суспільному виробництві і формулюванні проблем економічного розвитку є завданням не тільки економіки, а й ряду інших суспільних наук (соціології, політології тощо). Теорія інституційної економіки, що виникла на стику економіки, соціології, права та історії, орієнтована на вивчення формальних і неформальних норм, структурирующих взаємодії між індивідами у різних сферах повсякденної активності. Усвідомлення взаємозалежності різних сторін суспільного та індивідуального виробництва призвело до сучасного розуміння системної природи економіки, у тому числі її структурно-функціональної диференціації, та вироблення концепцій його інституціоналізації як визначального фактора соціальної взаємодії в процесі економічного розвитку.
Структурно-функціональний підхід являє собою конкретизацію ідей теорії систем і системного аналізу стосовно до різних сфер економіки (включаючи менеджмент), які розглядаються як складові і взаємодіючі частини соціальної системи вищого порядку - суспільства. З позицій управлінської парадигми системні функції взаємозумовлені і не існують окремо один від одного: не може бути економіки без політики, культури, технології і т. д. Поняття системних функцій організації грунтується на очевидному факті її включеності в життєдіяльність всього суспільства як осяжний соціального цілого. Разом з тим в сучасній науці встановлюється відповідність між інваріантним аспектом досліджуваного об'єкта і поняттям структури, яке використовується для позначення сукупності стійких зв'язків між основними частинами об'єкта, що забезпечує його цілісність і тотожність самому собі.
1. Баклан О.П. Сучасний критерій ефективності поліпшення якості менеджменту.// Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 9. - с.152-153.
2. Гольдштейн Г. Я. Основи менеджменту - www.aup.ru/books/m77/: Навчальний посібник, вид. 2-е, доповнене і перероблене. - Таганрог: Вид-во ТРТУ, 2003. - 150 c.
3. Горшков А. Ф., Євтєєв Б. В., Коршунов В. А., Титов В. А., Фролов Є. Б. Комп'ютерне моделювання менеджменту: Підручник. - 2-е вид. - М .: "Іспит", 2007. - С. 672. - ISBN 978-5-377-00480-6.
4. Дейл Карнеги: підруч. / "Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично", Москва, Прогресс, 1990.
5. Зозульок О., Длігач А., Писаренко Н. Сучасні проблеми менеджменту українських підприємств.// Економіка України. - 2002. - № 6. - с. 41-46.
6. Зотов В. В., Пресняков В. Ф., Розенталь О. В. Інституціональні проблеми реалізації системних функцій економіки / / Економічна наука сучасної Росії. - 2001. - № 3. - С. 51-69.
7. Котлер Ф. "Основы маркетинга" : підруч. / В.Б.Боброва - "Прогресс", Москва, 1992. Перевод.
8. Кредісов А. Менеджмент: основні концепції 2-ої половини ХХ ст. і деякі тенденції розвитку на початку ХХІ ст.// Економіка України. - 2005. - № 11. - с. 20
9. М.Вудкок, Д.Фрэнсис: підруч. / "Раскрепощенный менеджер", изд. "Дело", 1991.
10. Майкл Х. Мескон, Майкл Альберт, Франклін Хедоурі Основи менеджменту = Management - 3-е изд. - М .: "Вільямс", 2007. - С. 672. - ISBN 0-06-044415-0.
11. Морщенюк Т.С. Обґрунтування можливості формування стратегії управління персоналом для сучасного підприємства.// Держава та регіони. - 2006. - №5. - с.217
12. Орлов А. І. Менеджмент - www.aup.ru/books/m151/: Підручник. - М.: Видавництво "Ізумруд", 2003. - 298 с.
13. Пітер Друкер Завдання менеджменту в XXI столітті = Challenge management in 21 century - М .: "Вільямс", 2007. - С. 272. - ISBN 0-7506-4456-7.
14. Пітер Друкер Практика менеджменту = The Practice of Management - М .: "Вільямс", 2007. - С. 400. - ISBN 0-7506-4393-5.
15. Сергєєв А. Л. Інститути управлінської парадигми / / Менеджмент у Росії і за кордоном. - 2005. - № 2. - С. 55-66.
16. Сергєєв А. Л. Ринковий інструментарій менеджменту: генезис і ефективність. - Ростов н / Д: Вид-во СКНЦ ВШ, 2002. - 200 с.
17. Сергєєв А. Л. Системні функції і опортунізм інституту економічних агентів фірми / / Фінанси та кредит. - 2006 - № 11.
18. Стаффорд Бір. Мозок фірми = Brain of the firm - 2е вид .. - М .: URSS, 2005. - С. 416.
19. Череп А.В. Фінансовий менеджмент як необхідна передумова управління підприємством.// Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - №3. - с.14/
20. Шегда А.В.: підруч. / «Основи менеджменту», 1998.
Вступ
Менеджмент (українською - управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.
Термін менеджмент утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука).
За своєю суттю термін “менеджмент” певною мірою можна вважати синонімом терміна “управління”, але останнє значно ширше.
З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:
1. спосіб, манера спілкування з людьми;
2. влада та мистецтво управління;
3. особливого роду вміння та адміністративні навички;
4. орган управління, адміністративна одиниця.
Сучасний менеджмент - особлива галузь знань. Без глибокого оволодіння менеджментом неможливо ефективно управляти організацією. Менеджмент по-англійськи означає керівництво. Цим терміном характеризують специфічний різновид управлінської діяльності й вивчаючу її науку. В англомовних країнах менеджментом називають також групу керівників.
Специфіка менеджменту як діяльності полягає в обумовленості прийнятих в його рамках рішень винятково вимогами ринку, ситуацією, їхньою незалежністю від яких-небудь вищих інстанцій. Це можливо для комерційних фірм; некомерційних організацій, що надають платні послуги (наприклад, освітні, медичні та ін.), їхніх підрозділів, а також для самостійної діяльності, не зв''язаної безпосередньо із створенням і функціонуванням якихось структур (організація платних виступів артистів, спортсменів і т.п.).
Менеджмент як наука вивчає відносини, що складаються в процесі управлінської діяльності (організація, постановка цілей, планування; видача розпоряджень; координація роботи; контроль, оцінка, нагорода т.п.).
Висновок
Менеджмент - це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.
Менеджмент підприємства являє собою поєднання різних функцій, які виникають внаслідок поділу управлінської праці. Кожна управлінська функція спрямована на розв''язання специфічних і різноманітних проблем взаємодії між окремими підрозділами та робочими місцями фірми, що вимагає здійснення великого комплексу конкретних заходів.
У функціях виявляються сутність і зміст управління. Функція - це об''єктивна складова управління як цілого, прояв якої є формою прояву цілого. У цьому виявляється системний підхід до формування поняття і структури функцій управління.
Виділяють такі основні функції менеджменту: планування, організація, мотивація, контроль і координація.
Функції управління можна розглядати як з погляду їхніх виконавців - конкретних працівників управлінського апарату, так і з погляду змісту процесу управління, характеру виконуваних робіт. У функціях менеджменту поєднуються (зливаються) воєдино принципи, методи й зміст управлінської діяльності.
Найважливіше значення в реалізації мети організації мають принципи менеджменту, які використовує у своїй діяльності управлінський персонал. У принципах менеджменту узагальнено, з одного боку, пізнані закони і закономірності, з іншого - досвід управління, який виправдав себе. Вони визначають спосіб діяльності, взаємодії і виступають правилами, нормами управлінської діяльності. Ігнорування принципів може створювати в управлінні ситуацію, яка в кінцевому підсумку може призвести до невдач в управлінській діяльності. Тому знання й урахування принципів у практичній діяльності є найважливішою умовою ефективного управління.
Науковим підґрунтям вироблення ефективних принципів управління підприємницькою діяльністю сучасної фірми є вивчення теоретичної спадщини класичної школи менеджменту щодо принципів менеджменту.
Менеджмент використовує різноманітні способи, підходи та прийоми, які дають можливість: упорядкувати, націлити та ефективно організувати виконання притаманних йому функцій, процедур і операцій, необхідних для здійснення управлінського впливу. В сукупності способи здійснення управлінської діяльності, які застосовуються для визначення та досягнення її мети, виступають як методи менеджменту.
Методи управління ґрунтуються на дії законів і закономірностей управління, які одночасно враховують науково-технічний рівень розвитку виробництва і рівень розвитку відносин управління.
Отже, можна передбачити, що у ХХІ ст. стару організаційну модель, що базується на ієрархії, змінить нова - горизонтальна, побудована на інтеграційних процесах. Від традиційно жорсткої функціональної спеціалізації, за якої чітко окреслюються такі сфери, як маркетинг, виробництво, наукові дослідження, дослідно-конструкторські розробки і т.п., організаційна побудова компаній ХХІ ст., можливо матиме форму матриці, оскільки жодне важливе рішення не буде прийняте, коли воно не передбачатиме інтеграції та координації цілої низки функцій.
Посилання міжнародного характеру поставить перед теорією і практикою багато нових питань, які доведеться з''ясувати. Найважливіші з них стосуються спільних ознак і відмінностей у місцевому та міжнародному управлінні; закономірностей, форм і методів управління - універсальних або застосованих тільки для конкретних умов різних країн; особливостей національного стилю в управлінні тощо.
Таким чином, можна констатувати, що на початку ХХІ ст. у теорії і практиці менеджменту відбулися істотні зміни. Сучасна наука уважно вивчає ці зміни, а також пов''язані з ними тенденції, доповнюючи існуючі вчення та вдосконалюючи практику. Для наших дослідників це завдання удосконалюється особливостями перехідного періоду і національною специфікою економіки. Проте без вивчення та врахування цих особливостей становлення дійсно українського менеджменту неможливе.
