ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Еколого-географічні особливості розташування

Дністровського водосховища

1.1. Характеристика дністровського водосховища ………………5

1.2. Особливості оновлення води в дністровському басейні ……….7

1.3. Екологічні функції дністровського водосховища ……………11

Висновки до 1 розділу ……………………………………………….14

Розділ 2. Особливості розвитку мисливсько-рибальського туризму

Дністровського водосховища

2.1. Рекреаційні зони Дністра ………………………………………..15

2.2. Особливості довкілля дністровського водосховища ………….18

2.3. Особливості туристичних розваг на території

дністровського водосховища …………………………………………. 19

Висновки до 2 розділу ………………………………………………… 21

Розділ 3. Екологічна проблематика мисливсько-рибальського

туризму в Дністровському водосховищі

3.1. Сучасний стан екологічного становища водосховища ……….22

3.2. Перспективи розвитку туристичної сфери на

території Дністра ……………………………………………………...28

Висновки до 3 розділу ………………………………………………..29

Висновки …………………………………………………………………….…..30

Список використаних джерел …………………………………………….……32

Дністровське водосховище створене в середній течії Дністра, має середню глибину 21-54 м. Дно водойми сильно замулене, різноманіття біотопів спостерігається тільки на невеликій глибині. Важливим фактором є також коливання рівня води, при яких прибережні ділянки осушуються. Побудовою Дністровського водосховища середній Дністер був розбитий на дві частини, між якими тепер є мало чого спільного. Не наважуючись запропонувати новий поділ Дністра, ми в своїй роботі обмежуємо середній Дністер греблею Дністровського водосховища. Дністер має загальну довжину 1362 км і середній ухил 0.56 м/км. В його басейні площею 72 тис.км2 мешкає понад 10 млн. населення, при цьому на Молдову припадає 19.2 тис.км2 , що складає 57 % її території. Питною водою з Дністра або його допливів забезпечуються Одеса, Кишинів, Львів, Чернівці, Сороки, Більці, Іллічівськ та інші менші міста. В найближчі роки передбачається подальше збільшення об'єму відбору води в 1.2 – 1.8 рази. Звідси стає зрозумілим, наскільки важливим є екологічний стан Дністра та його басейну в цілому.

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методики аналізу, термінологія, районування : монографія / О.О. Бейдик . – К.: КНУ, 2001. – 397с.
2. Вишневський В.І. Гідрологічні характеристики річок України / В.І.Вишневський В.І., О.О. Косовець . – К.: Ніка-Центр, 2003. – 324 с.
3. Гайский В.А., Еремеев В.Н. (Ред.). 1997. Концепция построения автоматизированной системы (єкологического контроля вод Украины. Севастополь.
4. Гончаренко Н.И. 1993. Ихтиофауна и воспроизводство рыбных запасов в устьевой области Днестра и Днестровском лимане. В зб. Днестр – SOS.
5. Зикова О. 1996. Найменші водні мешканці Дністра. В кн. На варті Дністра.
6. Іванунік В.О. фактори атрактивності як інструмент оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів / В.О. Іванунік , В.Г. Явкін //[Дністровський каньйон – унікальна територія туризму]: мат. Міжн . наук.-практ . конф ., (Тернопіль,16-18 травня 2009 р.). – Тернопіль: Підручники та посібники,2009. – С.32-34.
7. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг ( геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева . – К.: Альтерпрес , 2002. - 436 с.
8. На варті Дністра. – Бібліотека товариства Лева. На варті Дністра. За матеріалами міжнародної експедиції “ Дністер ” . Львів. 1996.
9. Науковий звіт екологічної експедиції “ Дністер ” за 1988-89 роки. 1990. Львів. Рукопис.
10. Науковий звіт екологічної експедиції “ Дністер ” за 1990-91 роки. 1992. Львів. Рукопис.
11. Науковий звіт екологічної експедиції “ Дністер ” за 1992-93 роки. 1994. Львів. Рукопис.
12. Науковий звіт екологічної експедиції “ Дністер ” за 1994 рік. 1995. Львів. Рукопис.
13. Науковий звіт екологічної експедиції “ Дністер ” за 1995 рік. 1996. Львів. Рукопис.
14. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П.. – Львів: НАН України, ІРД НАН України, 1999. – 78 с.
15. Русев И.Т. , Щеголев И.В. 1993. О проблемах организации государственного заповедника “ Днестровские плавни ” . В зб. Днестр – SOS.
16. Фішер Я. 1996. Води Дністра. В кн. На варті Дністра.
17. Явкін В.Г. Ресурсні передумови поєднання рекреаційної та туристсько-екскурсійної діяльності в районі Дністровського водосховища: Географічні аспекти розвитку туризму на прикладі України та Польщі : монографія / В.Г. Явкін , Н. Івашова . – Чернівці:Чернівецький нац.ун-т ,2010. – С.130-141.
18. Явкін В.Г.Проблеми та перспективи розвитку водно-рекреаційних ресурсів Чернівецької області / В.Г. Явкін ,Л.А. Савранчук ,В.І.Ясенчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. –Спеціальний випуск: стале природокористування підходи,проблеми, перспектива. – Тернопіль:СМП « Тайп », 2010. – №1 (вип. 27). – С.439-355.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Туризм є одним із соціальних, культурних та економічних феноменів сучасного світового розвитку. За прогнозами темпи зростання туризму найближчим часом становитимуть від 5,4% на міждержавному рівні до 3,8% на рік у межах регіонів. За деякими оцінками кількість туристів у 2010 році перевищить 1 млрд. чол. При цьому дві третини від обсягів світового туризму припадає на європейські країни.

Природні краєзнавчо-туристичні ресурси — це природні та природно-антропогенні ландшафти, об''єкти та явища живої і неживої природи, які мають комфортні властивості для туристичної діяльності, які можна використати для її організації протягом певного часу.

Розвиток туризму і краєзнавства передбачає максимальне використання природних та історико-культурних можливостей території, а також інфраструктури виробничої і невиробничої сфер економіки, адміністративно-територіального поділу з урахуванням вимог ефективного природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Україна має надзвичайно багаті й різноманітні природні туристично-краєзнавчі ресурси: кліматичні, водні, орографічні (гірські хребти та передгір''я), приморсько-пляжні, біотичні (лісові), ландшафтні, бальнеологічні, фітолі кувальні (масиви лісових і паркових насаджень), спелеологічні тощо.

Все це і визначило тему мого курсового дослідження: «Екотуристичні стежки Дністровського водосховища в контексті мисливсько-рибальського туризму»

Об''єктом моєї курсової роботи виступає Дністровське водосховище

Предметом роботи є визначення особливостей мисливсько-рибальського туризму на території Дністровського водосховища.

Виходячи з теми дослідження метою моєї роботи дослідити чи доцільно використовується територія Дністровського водосховища для туризму.

Згідно з мети мого дослідження переді мною постають наступні завдання:

 проаналізувати наукову літературу з даного питання;

 дослідити розвиток та особливості розташування дністровського водосховища;

 виявити основні проблеми туризму на території водосховища.

ВИСНОВКИ

Відпочинок на Дністрі — це не лише можливість поплавати, по засмагати, порибалити та покататися на човнах. Це ще й унікальний мікроклімат та неймовірні пейзажі. Недарма Дністровський каньйон є одним з семи чудес природи України. А ще — пізнавальне місце із цікавими екскурсійними об''єктами.

Абсолютна більшість санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, туристичних баз та інших оздоровчо-відпочинкових закладів розміщені на берегах або у безпосередній близькості до водних об''єктів, наявність яких значно підвищує рекреаційний потенціал місцевості. Як свідчить статистика, відпочинок на березі водойм є пріоритетним для двох третин респондентів.

Україні, і в Молдові слід звернути серйозну увагу на той факт, що самоочищення річки від нафтопродуктів іде надзвичайно повільно, тому за забруднення ними Дністра, навіть за найменші, такі як миття в річці автомашин та сільгосптехніки, треба вводити жорсткі штрафні санкції.

Хоча за останні два-три роки намітилося поліпшення якості води у Дністрі, це не повинно заспокоювати, оскільки при сподіваному економічному підйомі ситуація може різко змінитися в гірший бік і при сучасній великій самостійності промислових підприємств може приховувати в собі загрозу нових екологічних катастроф.

Гідрологічний режим Дністра потребує проведення спеціальних комплексних досліджень щодо його зв''язків з можливими кліматичними змінами із завданнями розробки заходів по збільшенню, або хоча б збереженню його водності як важливої водної артерії України і Молдови.

Унікальність долини Дністра і досить добра збереженість його природного стану вимагає надання їй певного заповідного статусу.

Наявність рідкісних видів риб та погіршення якісного складу промислових видів риб зумовлюють необхідність визначення заходів щодо раціонального використання Дністровського водосховища.

Необхідність регульованого рекреаційного використання Дністровського водосховища та р. Дністер, збереження унікальних природних ресурсів, наявність рідкісних та унікальних водних живих організмів зумовлює необхідність заборони промислового вилову риби в Дністровському водосховищі.

Також необхідно заборонити проведення екологічних попусків Дністровського водосховища в нерестовий період, які призводять до загибелі ікри цінних видів риб і припинення природного відтворення водних живих ресурсів.