ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗОТВОРЧИХ УМІНЬ І НАВИЧОК У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 6

1.1. Процес формування образотворчих умінь і навичок у дітей молодшого дошкільного віку 6

1.2. Завдання навчання та принципи побудови програми з малювання у дітей молодшого дошкільного віку 8

1.3. Гра як форма колективної роботи на заняттях образотворчої діяльності 13

1.4. Навчання малюванню дітей молодшого дошкільного віку 14

Висновок по першому розділу 18

РОЗДІЛ 2. 20

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ГРИ НА ЗАНЯТТЯХ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 20

2.1. Планування занять з малювання у молодшій групі 20

2.2. Проведення занять з дітьми молодшого дошкільного віку 23

Висновок по другому розділу 27

ВИСНОВКИ 29

ДОДАТКИ 35

Розвиток техніки образо творення дозволяє зобразити предмет так, щоб його впізнавали оточуючі, однак зображення це відзначається схематизмом. І причина цього не лише у рівні техніки малювання, але й в особливостях дитячого сприймання, яке ще недостатньо деталізоване й диференційоване. У своєму малюнку дитина передає найістотніші, найважливіші для впізнавання ознаки й деталі оригіналу, не зважаючи на менш помітні якості. Малюнок створюється дитиною за допомогою образного узагальнення, яке становить передумову графічного моделювання (Л. А. Венгер) [2, с.43].
Поступово у процесі цілеспрямованого навчання образотворчій діяльності технічні вміння і навички дитини вдосконалюються. Вибір того, що малювати ґрунтується на досвіді дитини та на її ставленні до його компонентів. Менші діти малюють те, що вміють, а старші дошкільники, як правило, люблять малювати те, що їм подобається, викликає в них приємні переживання. Розвиток техніки малювання у старших дошкільників дозволяє через малюнок передати своє ставлення до зображеного. Виразними засобами, насамперед слугують лінія і колір. Приємне, добре дитина малює більш виразно, чітко, деталізовано, яскравими кольорами. Те, до чого дитина ставиться негативно, що викликає в неї неприємні переживання, виглядає на її малюнку аморфним, в темних одноманітних кольорах, як сплетіння хаотичних ліній

1. Бєлова Є.С. Обдарованість малюка: розкрити, зрозуміти, підтримати.// Бєлова Є.С. М.: Московський психолого-соціальний інститут, вид-во «Флінта», 2001.
2. Брикіна Є.К. Творчість дітей в роботі з різними матеріалами // Брикіна Є.К.: Кн. Для педагогів дошк. Установ, вчителів поч. кл., батьків/під наук. ред. Комарової Т.С. - М.: Пед. Суспільство України, 2002. - 147С.
3. Виленчик С.І. Образотворче мистецтво у розвитку творчої активності дітей// Виленчик С.І. // Дошкільне виховання. - № 3. - 2005. - С.41-43.
4. Вінок фантазій: розвиток художньо-творчих здібностей дошкільників у процесі образотворчої діяльності та ознайомлення з мистецтвом: посібник для педагогів/уклад. Кривоногова Л.Д. - 2-е вид. - Мозир: Білий вітер, 2006. - 46 с.
5. Гмошінскій М.В. Робота немовлят фарбами // Гмошінскій М.В. - початок творчої діяльності// Дошкільне виховання. - № 2. - 2009. - С.30-33.
6. Григор'єва Г.Г. Розвиток дошкільника в образотворчій діяльності.// Григор'єва Г.Г. - М., 2004. - 193с.
7. Григорович Л.А. Розвиток творчого потенціалу як актуальна педагогічна проблема.// Григорович Л.А. - Челябінськ, 2006.
8. Давидова Г.М. «Нетрадиційні техніки малювання в дитячому садку» // Давидова Г.М. - М.,2007 р.
9. Доронова Т.М. Розвиток дітей в образотворчій діяльності// Дитина в дитячому саду. - № 4. - 2008. - 21-29; № 5. - 2008. - 3-13.
10. Дослідження проблем психології творчості. / Відп. ред. Я. А. Пономарьов. М.: Наука, 1983.
11. Дружинін В.М. Психологія загальних здібностей. // Дружинін В.М. СПб., 2000.
12. Дьяченко О.М. Про деякі особливості розвитку уяви. // Кирилова А.А. Питання психології. № 2 1980р.
13. Казакова Р.Г. Малювання з дітьми дошкільного віку: нетрадиційні техніки, планування, конспекти занять. // Казакова Р.Г., Сайганова Т.І., Сєдова Є.М. - М.: Сфера, 2010.
14. Казакова Т.Г. Теорія і методика розвитку дитячого образотворчого творчості: навч. посібник для студентів вузів, які навчаються за спеціальностями «Дошк. педагогіка та психологія», «Педагогіка і методика дошк. освіти». - М.: Гуманитар. вид. центр Владос, 2006. - 255с.
15. Квач Н.В. Розвиток образного мислення і графічних навичок у дітей 5-7 років: Посібник для педагогів дошкільних установ. - М.: Владос, 2001.
16. Колдина Д.М. «Малювання з дітьми 4-5 років»// Колдина Д.М. - М-З 2011 р.
17. Комарова Т. С. Методика навчання образотворчої діяльності та конструювання. - М., 2007.
18. Комарова Т. С. Образотворча діяльність в дитячому садку. // Комарова Т. С., Сакуліна Н. П. - М., 2008.
19. Комарова Т. С. Дошкільний вік: проблеми розвитку художньо-творчих здібностей. // Комарова Т. С. Дошкільне виховання. 1998, № 10. - С.65-67
20. Комарова Т.А. Колективна творчість дітей. // Комарова Т., Савенко А.А - М., 2008.
21. Комарова Т.С. Методика навчання образотворчої діяльності та конструювання. // Комарова Т.С. - М., 2007.
22. Комарова Т.С. Радість. Творчість»: // Комарова Т.С., Антонова А.В., Зацепіна М.Б. Програма естетичного виховання дітей 2-7 років. - М.: Педагогічне товариство України, 2009.-128 с.
23. Лілов А. Природа художньої творчості. // Лілов А.- М., 2003. - 184с.
24. Малювання з дітьми дошкільного віку: Нетрадиційні техніки, планування, конспекти занять/За ред. Р.Г. Казакової - М.: ТЦ Сфера, 2005. - 128с.
25. Методика навчання образотворчої діяльністю і конструювання/ Під ред. Т. З. Комарової. - М.,1991
26. Мистецтво в житті дітей: Досвід художніх занять з молодшими школярами / А. П. Єршова, Є. А. Захарова, Т. Г. Пеня та ін.. - М.: Просвещение, 1991 (стор.24-25, 26-29)
27. Поддяков М.М. Новий підхід до розвитку творчості у дошкільників. // Поддяков М.М.- М., 2011. - 187с.
28. Прохорова Л. Розвиваємо творчу активність дошкільнят. - Дошкільне виховання. - 1996 № 5. стор 21-27.
29. Психологічна діагностика: Навчальний посібник / За ред. К.М. Гуревича і Є.М. Борисової. - М.: Вид-во УРАО, 1997. - 304 с.
30. Психологія художньої творчості: Хрестоматія / К.В. Сельченок. Мн., 1999.
31. Рубінштейн С. Л. Проблема здібностей і питання психологічної теорії. Психологія індивідуальних відмінностей. // Рубінштейн С. Л. Хрестоматія. / Под ред. Ю. Б. Гіппенрейтер і В. Я. Романова. - М.: ЧеРо, 2000. - 776с. - С. 200-210
32. Сілівон В.А. Природа дитячого малюнка (психолого-педагогічний аспект): Монографія. - Мн.: БДПУ ім. М. Танка, 2000. - 183с.
33. Сокольникова Н.М. Образотворче мистецтво та методика його викладання в початковій школі. // Сокольникова Н.М. - М., 2007.

Актуальність дослідження. Образотворча діяльність дитини, яку віна тільки починає опановувати, потребує кваліфікованого керівництва. Але щоб розвинути у кожного вихованця творчі здібності, закладені природою, педагог повинен сам розбиратися в образотворчій мистецтві, в дитячій творчості, володіти необхідними способами художньої діяльності. Педагог повинен сам володіти образотворчими навичками і вміннями.

Образотворча діяльність дошкільників повинна носити емоційний творчий характер. І педагог створює для цього всі умови: він, перш за все, забезпечує емоційно-образне сприйняття дійсності, формує естетичні почуття і уявлення, розвиває образне мислення і уява.

Зміст педагогічного процесу багато в чому визначається соціальним замовленням. Суспільство, розвиваючись, диктує нагальну потребу у підготовці фахівців, які можуть бути затребувані в нових соціально-економічних умовах. Це впливає і на формулювання завдань навчання і виховання, і на визначення змісту педагогічного процесу, і на вибір адекватних методів і засобів. На сучасному етапі розвитку суспільства досить чітко виражена потреба у фахівцях, що володіють високим рівнем розвитку творчого потенціалу, умінням системно ставити і вирішувати різні завдання.

Творчість, як найважливіший механізм пристосування, в більш широкому плані можна розглядати не тільки як професійну характеристику, але і як необхідна особистісна якість, що дозволяє людині адаптуватися в швидко мінливих соціальних умовах і орієнтуватися у все більш розширюється інформаційному полі.

Отже, творче системне мислення, як найважливіша характеристика творчої особистості, - необхідна якість людини нової епохи, людини XXI століття. Успішність формування творчого системного мислення в процесі професійної освіти багато в чому визначається рівнем сформованості основних компонентів творчого мислення на більш ранніх етапах формування особистості.

Шлях становлення методики образотворчої діяльності в перші десятиліття радянської влади був важкий і проходимо в гострій боротьбі з ідеалістичними теоріями. Великого поширення в цей період мала система Фрідріха Фребеля, яка ґрунтувалася на ідеалістичному розумінні розвитку дитини. Фребель вважав, що розвиток - це безперервний процес розкриття божественної суті закладеної від народження в кожній людині. Їм було запропоновано велику кількість різних образотворчих матеріалів, але дії дітей з цими матеріалами були суворо регламентовані.

З кінця XIX в дитячий малюнок привернув до себе увагу вчених різних напрямків - психологів, педагогів, етнографів, мистецтвознавців, істориків як у нас в Україні, так і за кордоном. Дитячий малюнок розглядався як об''єктивний матеріал для вивчення психології дітей, для з''ясування їх загальних та індивідуальних особливостей.

За кордоном один за одним з''являються праці з психології дитинства, в яких велике місце відводиться аналізу дитячого малюнка (Д. Селлі, Н. Браушвінг, Р. Лашпрехт та ін.)

Першим автором, який присвятив свою працю «Діти - митці» (1887 р.) психологічному аналізу дитячих малюнків, був італійський мистецтвознавець Коррадо Річі. Вивчивши велику кількість дитячих малюнків, він дав характеристику своєрідності образотворчого творчості дітей. Але в його роботі і роботах його послідовників основним пороком була ідеалістичне розуміння шляхів розвитку дитячого малюнка. Дитячі малюнки часто оцінювалися як твір мистецтва, що мають велику естетичну цінність, ніж роботи дорослих.

Мета дослідження: вивчення значення гри в системі навчання дошкільнят образотворчої діяльності.

Завдання дослідження:

1. Вивчити теоретичні основи і аспекти дослідження;

2. Виявити особливості формування умінь і навичок дітей молодшого дошкільного віку на заняттях малювання;

3. Розробити рекомендації щодо вдосконалення умінь і навичок з образотворчої діяльності для вихователя молодшого дошкільного віку.

Об''єктом дослідження виступає молодший дошкільний вік.

Предметом дослідження є гра дошкільнят на заняттях малювання.

Гіпотеза дослідження: гра на заняттях малювання допомагає формувати творчу особистість дошкільнят, якщо зміст навчальних завдань буде поєднувати у собі практичну, інтелектуальну і емоційно-оцінну діяльність.

Методи дослідження. Під час написання курсового дослідження нами були використанні наступні методи: теоретичний аналіз літератури та метод спостереження.

Практична значимість дослідження полягає в розробці методики формування творчої особистості дошкільнят в процесі гри на заняттях малювання. Отримані результати можуть бути використані в розробці програм з навчання для дитячого саду, а також для педагогічних навчальних закладів.

База дослідження: Дитячий навчальний заклад №95, м. Миколаєва.

У процесі навчання образотворчому мистецтву діти опановують умінням аналізувати художній твір. Як правило, спочатку рекомендується розглянути сюжет картини, то, що на ній зображено, хто є героєм, коли це було, а потім перейти до розгляду того, як це написано, як художник зображує той чи інший предмет, як він накладає фарби, який вибирає колорит, далі необхідно повернутися до загальної образній і емоційній оцінці полотна.

Теоретичні основи навчання дошкільнят малюнку, живопису і композиції базуються на традиціях реалістичного й абстрактного мистецтва, на їх кращих зразках зарубіжної та української шкіл. Це сприяє розвитку у дітей образотворчих здібностей, художнього смаку, естетичного сприйняття, фантазії, творчої індивідуальності.

Навчання образотворчого мистецтва активізує творчу і пізнавальну діяльність дітей і, отже, робить позитивний вплив на формування їх естетичної культури в цілому.

Малювання - цікавий і корисний вид діяльності, в ході якого різноманітними способами з використанням самих різних матеріалів створюються живописні та графічні зображення. Малювання долучає малюків до світу прекрасного, розвиває креативність (творчий початок особистості), формує естетичний смак, дозволяє відчути гармонію навколишнього світу. Часто несе в собі елемент психотерапії - заспокоює, відволікає, займає.

Малювання спонукає дітей до творчості, вчить бачити світ в живих фарбах. Важливо не втратити можливості, які відкриваються в ранньому віці, необхідно розвивати здібності дитини образно сприймати світ, придумувати нові сюжети. Таким чином, при вмілій організації занять і обліку психологічних та фізіологічних особливостей дітей 1-3 років малюванні може стати одним з улюблених занять малюків.

При навчанні дітей раннього віку малюванню активно використовується гра. Дорослий обіграє сюжет майбутнього малюнка за допомогою різних іграшок і предметів, супроводжує малювання емоційним коментарем, використовує вірші, загадки і т.д. Такий метод навчання дозволяє зацікавити малюків, далі утримує їхню увагу, створює необхідний емоційний побудуй і позитивний мотив діяльності.

Займаючись малюванням з маленькими дітьми необхідно враховувати особливості раннього віку. У малюків ще не сформовані багато вміння і навички. Діти не вміють правильно тримати олівець і пензлик, регулювати силу тиску на папір, (на олівець надавлюють слабо, на пензлик занадто сильно), орієнтуватися на аркуші паперу і не виходити при малюванні за край. Часто відсутність умінь сердитий і розглядає малюків, вони залишають спроби намалювати задумане. У цьому випадку малювання може надовго затримуватися на рівні хаотичних ліній.

Тому рекомендується починати заняття малюванням з навчання малюків простим навикам і прийомам: тримати правильно олівець, пензлик; малювати прості лінії та форми, не виходити під час малювання за край аркуша паперу або за обмежувальну лінію. Малюючи «палички» і «доріжки» (вертикальні і горизонтальні прямі лінії), кружечки і овали, дитина відкриває для себе узагальнення форми і лінії як основу безлічі образів, вчиться знаходити в них схожість з навколишніми предметами і явищами. Освоївши мінімальний арсенал умінь, малюки отримують можливість передавати на папері елементарний образ, починають відчувати себе більш впевнено в цьому цікавому виді діяльності. А малювання пальчиками і долоньками дарує малюкам незабутні відчуття безпосередньої взаємодії з фарбами, враження від маніпуляцій з кольором.

При навчанні навичкам малювання не слід забувати, що малювання для дітей - перш за все гра. Не треба обмежувати дитячу свободу. Потрібно надавати малюкам можливість по експериментувати. Після того як необхідні навички сформовані і техніка малювання засвоєна, проводяться узагальнюючі заняття, на яких дітям надається можливість продемонструвати своє вміння під час створення оригінальних зображень.

Крім навчання навичкам малювання, формування інтересу і позитивного ставлення до образотворчої діяльності, по сюжетному малюванню розвивають мова, фантазію і творчість, знайомлять з навколишнім світом, сприяють особистісному й естетичному розвитку.