Вступ
Розділ 1. Загальне уявлення про трудове виховання в працях В.О.Сухомлинського
1.1. Трудове виховання і всебічний розвиток особистості
1.2. Шляхи, засоби та методи трудового виховання
1.3. Праця, як один з основних компонентів формування особистості з досвіду В.О. Сухомлинського
Розділ 2. Дослідно - експериментальна робота
2.1. Постановка експерименту
2.2. Результати дослідження
Висновки
Ми розглядаємо трудове виховання у тісному зв'язку з моральним, розумовим, естетичним вихованням. Виховну місію школи ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею стало однією з найважливіших якостей людини.
Щоб правильно організувати трудове виховання і повною мірою розкрити виховну силу праці у всебічному розвитку особистості, слід проводити педагогічну класифікацію праці учнів за такими ознаками:
За суспільною значимістю. Однаково важливо бути морально готовим і до того, щоб, наприклад, вирощувати пшеницю, і до того, щоб щоденно мити підлогу у класі і вдома. Але особливе виховне значення мають ті види праці, роль яких у створенні матеріально-технічного надбання суспільства, у примноженні всенародних багатств яскраво виражена.
За співвідношенням навчальної і виховної мети. Одні види праці виконуються насамперед для того, щоб оволодіти знаннями, вміннями, навичками; інші ставлять переважно виховну мету – сформувати моральні поняття, переконання, звички, збагатити моральний досвід, загартувати силу духу. Всебічний розвиток особистості залежить від того, наскільки насичене життя вихованця і тими і іншими видами праці.
1. Белобородова В.К., Ригина Г.С., Алиев Ю.Б. Музыкальное восприятие школьников. М., 1975.
2. Біда О. Роль уроків на природі в естетичному розвитку молодших школярів // Мистецтво та освіта. – 2004. – №4. – С. 51–53.
3. Бойсан В. Музичні дидактичні ігри // Мистецтво та освіта. – 2002. – №5. – С. 19 – 20.
4. Букрєева С.М. Перші кроки становлення в Україні позакласного виховання дітей // Рад. шк., – 1977. – №1 – С. 91–99.
5. Ващенко Г. Виховання волі і характеру. – К.: Школяр, 1999.
6. Ващенко Г. Виховна роль мистецтва // Праці з педагогіки та психології, Т.4. – К., 2000. – С. 196 – 256.
7. Веремійчик І.М. Методика трудового навчання в початковій школі. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. – 276 с.
8. Вишневський О.І. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси. Львів, 1996.
9. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасного українського виховання. – Львів, 2000. – 234 с.
10. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва // Початкова школа. – 2004. – №10. – С. 46 – 50.
11. Демченко І. Творчий розвиток учнів початкової школи засобами мистецтва // Початкова школа. – 2004. – №5. – С. 22–23.
12. Єрьоміна О. Формування естетичного сприйняття музики // Мистецтво та освіта. – 2003. – №8. – С. 39 – 42.
13. Жофчак З. Виховання школярів засобами мистецтва // Мистецтво та освіта. – 2004. – №7. – С. 15–18.
14. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. К., 1997.
15. Макаренко Л.С. Методика виховної роботи. – К.: Радянська школа, 1990. – 366 с.
16. Орлик П.І., Шевченко А.П. Позашкільній роботі – науковий підхід // радянська школа. – 1986. – №1. – С. 95–96.
17. Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів. – Мистецтво та освіта. – 2004. – №5. – С. 5 – 8.
18. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. К., 1997
19. Сухомлинский В.А. Избранные произведение в пяти томах. –Киев: "Радянська школа", том 1, 1976. -с.396-400, 166-176, 495-506.
20. Сухомлинский В.А. Избранные произведение в пяти томах. –Киев: "Радянська школа", том 2, 1976. -с.13-16, 161, 488-490.
21. Сухомлинский В.А. Павлышская средняя школа. –Москва: "Просвещение", 1979. -с.310-370.
22. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. –Київ: "Радянська школа", 1978. -с.75-77.
23. Сухомлинський В.О. Вибране. –Київ: видавництво "Радянська школа", 1977. -с.568-581.
24. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К., 1978.
25. Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибр. твори: В 5-ти. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С. 283–582.
26. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. Твори: в 5 т. – К., 1976. – Т.2.
27. Шутяк В.Г. Методика трудового навчання в початкових классах. – Рівне, 2001. – 278 с.
28. Шутяк В.Г. Уроки трудового навчання у 1 класі. – Рівне: РДГУ, 2000. – 95 с.
29. Шутяк В.Г. Уроки трудового навчання у 2 класі. – Рівне: РДГУ, 2004. – 108 с.
Актуальність теми дослідження виражена у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, яка стверджує, що система освіти повинна сприяти всебічному розвитку індивідуальності дитини. Цей розвиток базується на виявленні її задатків та здібностей, формуванні інтересів і потреб, сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, а також оволодінні засобами практичної та пізнавальної діяльності. Зазначені завдання втілюються у школі під час вивчення різних предметів, зокрема трудового навчання.
Аналіз шкільної практики свідчить про те, що інформаційне наванта-ження на школярів є значно великим, особливо для молодших школярів, які тільки адаптуються до нових умов. Це може призводити до зниження пізнавального інтересу та пасивності в навчанні. Зокрема, ефективність навчального процесу значною мірою залежить від активності учнів під час засвоєння матеріалу, використання уяви, пам'яті та мислення, а також виявлення інтересу до вивчаємих предметів і явищ.
У сучасній школі роль вчителя вже не обмежується лише наданням ін-формації, а замість цього він відіграє ключову роль у стимулюванні пізнава-льної діяльності учнів. Оскільки активізація цієї діяльності на уроках недо-статня, важливо підтримувати активність учнів у позакласній роботі і спря-мовувати їх на глибоке вивчення трудових навичок під час позаурочних гуртків та заходів з трудового навчання.
Вчені, такі як Веремійчик І.М., Глущенко А.Г., Шутяк В.Г, Міщенко І.Т., а також Василь Олександрович Сухомлинський, розглядали методику організації позаурочної роботи з трудового навчання. Проте, аналіз досвіду вчителів-практиків вказує на те, що ці форми і види трудової діяльності школярів використовуються епізодично, безсистемно, з недостатнім урахуванням вікових особливостей дітей. Це обумовлено не лише недостатньою увагою до позакласної роботи, але й недостатньою методичною підготовкою педагогів для проведення цих заходів.
Актуальність проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів на позаурочних заходах з трудового навчання, її теоретичне й практичне значення та роль у трудовій підготовці учнів вимагають проведення спеціальних досліджень, що визначило вибір теми курсової роботи "Гармонія трьох начал за В.О. Сухомлинським".
Об'єктом дослідження є трудова підготовка молодших школярів в загальноосвітньому закладі.
Предметом дослідження є зміст і форми трудового навчання як засобу активізації пізнавальної діяльності та трудової підготовки молодших школярів.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експери-ментальній перевірці ефективних форм і видів роботи з трудового навчання, спрямованих на ефективну трудову підготовку та активізацію пізнавальної діяльності учнів молодших класів.
Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання дослідження:
1. Вивчити стан дослідження проблеми проведення занять з трудо-вого навчання у психолого-педагогічній літературі.
2. Дослідити основні аспекти виховної системи В.О. Сухомлинського в сучасній школі.
3. Теоретично обґрунтувати ефективність різних форм і видів роботи з трудового навчання у молодших класах.
4. Експериментально перевірити ефективність запропонованих за-ходів.
Для вирішення цих завдань були використані наступні методи дослі-дження:
Емпіричні – вивчення та аналіз досвіду роботи вчителів з методики позакласної роботи з трудового навчання; педагогічне спостереження, бесіди та опитування школярів для визначення стану проведення позаурочної роботи в сучасній школі та рівня методичної підготовки вчителів до її організації; педагогічний експеримент, під час якого було перевірено ефективність форм і видів позакласної роботи в процесі трудової підготовки молодших школярів (формувальний експеримент).
Теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної та методич-ної літератури для визначення стану дослідження проблеми; статистична кі-лькісна і якісна обробка результатів дослідження, на основі якої було перевірено педагогічну ефективність розроблених позаурочних заходів.
Отже, ми вважаємо, що ми детально розглянули тему дослідження. Коротко наведемо основні висновки щодо цього питання.
Мета трудового виховання полягає в створенні умов для розвитку та самореалізації особистості, її професійного самовизначення, самовираження та самоутвердження як громадянина України, здатного ефективно працювати та зміцнювати суверенну незалежну державу.
Пріоритетні напрями трудового виховання включають:
1. створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення належних освітніх рівнів;
2. особистісна орієнтація трудового навчання і виховання;
3. формування національної свідомості та виховання патріотизму, сприяння учню в інтелектуальному, духовному, емоційно-вольовому розвитку;
4. посилення уваги до викладання дисциплін, які визначають стратегічні напрями трудової підготовки та виховання учнів;
5. інтеграція сімейно-шкільного, родинного, трудового виховання;
6. вироблення психологічної готовності до інтелектуальної та фізичної праці;
7. запровадження інноваційних технологій навчання і виховання;
8. створення і постійне збагачення матеріально-технічної бази.
Трудове виховання забезпечує:
1. Розвиток у вихованців навичок конкурентоспроможного господаря своєї країни, здатних до творчого мислення, усвідомлення своєї належності до сучасної цивілізації та чіткої орієнтації в реаліях та перспективах життя. Глибоке розуміння традицій та соціокультурних цінностей українського народу та спадкоємцевість національних трудових традицій є також важливою метою.
1. Сприяння у формуванні розуміння ролі праці в житті людини і суспільства, основ сучасного виробництва, активної життєвої позиції та виховання цивілізованого господаря.
2. Забезпечення розвитку потреби у творчій праці, діловитості, підприємництві, оволодіння загальною трудовою культурою та формування техніко-технологічних, фінансово-економічних знань та навичок.
3. Розширення політехнічного світогляду, розвиток творчих здібностей через взаємозв'язок трудового навчання та основ наук.
4. Стимулювання розуміння основ сучасного виробництва, прагнення до розширення технічної освіченості та повага до людей праці.
5. Ознайомлення учнів із засадами ринкової економіки та різними формами господарської діяльності.
6. Створення умов для вивчення народних ремесел та органічного включення учнів у трудову діяльність.
7. Становлення особистості як творця та проектувальника власного життя через усвідомлений вибір особистого шляху.
8. Формування ціннісних орієнтирів, здатності до самопізнання в різних видах творчої діяльності, необхідних для професійного вибору.
9. Збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров'я вихованців, формування звички до здорового способу життя.
10. Досягнення органічної єдності і взаємозв'язку з іншими соціокультурними системами на основі послідовності, взаємодії та диференціації трудового виховання.
11. Своєчасне виявлення захоплень і обдарувань учнів, відродження високопрофесійної творчої інтелігенції України.Праця – могутній вихователь кожної людини, кожної особистості. Поглиблене пізнання світу й самого себе, самоутвердження і самовиховання як визначальні риси духовного життя неможливі без самоутвердження в праці.
Отже, можна зробити висновок, що трудове виховання відіграє важливу роль у становленні повноцінної особистості, необхідної для сучасного суспільства. Дослідження показало, що ключовим фактором активізації пізнавальної діяльності учнів є зростання рівня їх пізнавальної активності, що включає мотиваційний, змістово-операційний та емоційно-вольовий компоненти.
Теоретичний аналіз літератури підтверджує наявність багатьох засобів активізації пізнавальної діяльності учнів у трудовому навчанні, але роль по-закласної роботи в цьому процесі залишається маловивченою. У зв'язку з цим виникла необхідність впровадження ефективних форм і видів позакласної роботи для активізації пізнавальної діяльності школярів, таких як позакласні свята, позаурочні практичні заняття та гурткові заняття.
Констатується, що позаурочна робота з трудового навчання має знач-ний потенціал для ефективної трудової підготовки та активізації пізнавальної діяльності учнів. Однак ці можливості залишаються невикористаними через недостатню увагу та відсутність методичних рекомендацій до її проведення.
Експеримент підтвердив, що успішність позаурочної роботи залежить від методичної підготовки вчителя. Зміни, виявлені під час формувального експерименту після проведення позаурочних заходів, свідчать про їхній по-зитивний вплив на розвиток трудових навичок та підвищення зацікавленості учнів у тему трудового навчання.
Експеримент, що стосується впровадження позаурочних видів роботи в загальноосвітній школі, продемонстрував якісні та кількісні зміни у формуванні трудових умінь та пізнавальній активності молодших школярів. Зокрема, збільшилася кількість учнів із високим рівнем на 20%, тоді як відсоток учнів із низьким рівнем зменшився на 20%.
Проте проведене дослідження не охопило всі аспекти проблеми формування трудових умінь та навичок молодших школярів через позаурочну діяльність трудового навчання. Додаткове дослідження необхідно для вивчення питань співпраці між загальноосвітніми та вищими навчальними закладами у проведенні позаурочної роботи з трудового навчання, а також для використання інтерактивних технологій у позаурочних заняттях та інших аспектів.
