ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1. РОЗДІЛ 1. ВОЛЯ ЯК ОСНОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ 4

1.1. Воля як характеристика свідомості 4

1.2. Динаміка волі і аналіз вольової дії 6

РОЗДІЛ 2. ВОЛЯ ЯК ОДИН З РЕГУЛЮЮЧИХ ФАКТОРІВ У ПОВЕДІНЦІ ДОШКІЛЬНИКА 11

2.1. Розвиток окремих вольових властивостей у дошкільника 11

2.2. Воля як фактор психологічної готовності до школи дитини-дошкільника 13

2.3. Феноменологія і типологія вольових розладів 18

РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВОЛІ У ДОШКІЛЬНИКІВ 21

3.1. Роль ігрової діяльності 21

3.2.Мовлення як чинник розвиток волі 22

3.3. Роль дитячих установ у формуванні волі дошкільників 24

ВИСНОВКИ 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 29

Приступаючи до розгляду даної проблематики, слід насамперед докладно розглянути саму сутність поняття волі, а також вивчити той контекст, в якому розглядається поняття волі з точки зору вікової психології. На початку дамо загальне визначення.
Отже, воля є свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, пов'язане з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод. Воля як характеристика свідомості і діяльності виникла разом з виникненням суспільства, трудової діяльності. Вона є важливим компонентом психіки людини, нерозривно пов'язаної з пізнавальними мотивами і емоційними процесами. Вольові дії бувають прості і складні. До простих вольових дій належать ті, під час яких людина (дитина) без вагань йде до наміченої мети, йому ясно, чого і яким шляхом він буде домагатися, тобто спонукання до дії переходить у саму дію майже автоматично.

1. Абрамова Г. С. Возрастная психология : учебник для студ. вузов / Г. С. Абрамова. - Екатеринбург: Деловая книга, 1999.
2. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. М., 1979.
3. Берн Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р.Берн. - M., 1986.
4. Битянова М.Р. Адаптация ребенка в школе: диагностика, коррекция, педагогическая поддержка. М., 1997.
5. Битянова М.Р. Куда уходит детство? Школьный психолог, № 12, 1999.
6. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М., 1968. – 464 с
7. Вильсон Г., Гриллз Д. Узнай интеллектуальные возможности своего ребенка. М.: Когито-центр, 1998.
8. Возрастная и педагогическая психология / под ред. М. В. Мухиной. - М. : Просвещение, 1984.
9. Возрастная и педагогическая психология // Под ред. А.В. Петровского. М., 1980.
10. Выготский Л.С. Собр. соч. В 6 т. Т. 3. М., 1983.
11. Высоцкий А.И. Волевая активность ребенка и методы ее изучения: Учеб. пособие. Челябинск, 1979.
12. Гальперин П.Я. Введение в психологию. М., 1976.
13. Генезис сенсорных способностей / Под. ред. Л.А. Венгера. М., 1976.
14. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. М., 1996.
15. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М., 1986.
16. Давыдов В.В., Зинченко В.П. Принцип развития в психологии // Вопросы философии. 1981. № 12.
17. Диагностика и коррекция психического развития дошкольника /Под ред. Я.Л. Коломинского, Е.А. Панько. Минск, 1997.
18. Диагностика учебной деятельности и интеллектуального развития детей /Под ред. Д.Б. Эльконина и А.Л. Венгера. М., 1981.
19. Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей. М., 1985.
20. Дьяченко О.М. Воображение дошкольника. М., 1986.
21. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. М., 1986.
22. Захаров А.И. Эмоциональный мир дошкольника. М., 1988.
23. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.
24. Котырло В.К. Развитие волевого поведения у дошкольников. Киев, 1971.
25. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000. – 992 с.
26. Краснова О.В. Исследование идентификации пожилых людей с помощью методики М.Куна «Кто я»//Психология зрелости и старения, 1977, №1.
27. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). – К., 2005. – 109с.
28. Кутішенко В.П. Ставицька С.О. Психологія розвитку та вікова психологія: Практикум: Навч. посіб. – К.:Каравела, 2009. – 338с.
29. Общая психология. М., 1986. 20. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2 т. Т. 2. М., 1989.
30. Особенности психологического развития детей 6-7-летнего возраста / Под. ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. М., 1988.
31. Перре-Клермон. Социальное взаимодействие в развитии интеллекта детей. М., 1991.
32. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. М., 1994.
33. Поддьяков Н.Н. Мышление дошкольника. М., 1977.
34. Практикум по возрастной и педагогической психологии /Под ред.А.И.Щербакова. – М., 1987
35. Равич-Щербо И.В. (ред.) Роль наследственности и среды в формировании ндивидуальности человека. М., 1988.
36. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста / Под. ред. А.В. Запорожца, Я.З. Неверович. М., 1986.
37. Савчин М.В. Василенко Л.П. Вікова психологія: начальний посібник. –К.:Академвидав, 2005. – 360 с.
38. Сергєєнкова О.П., Столярчук О.А., Коханова О.П., Пасєка О.В. Вікова психологія. Навч. посіб. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 346с.
39. Сильвестру А.И. К вопросу о развитии самооценки в дошкольном возрасте. Новые исследования в психологии, № 2, 1978, с. 80—84.
40. Страхов И.В. Психология характера. Саратов, 1970.
41. Субботина Л.Ю. Развитие воображения у детей. Ярославль, 1997.
42. Хрестоматия по психологии/Под ред. А. В. Петровского. М., 1987.
43. Цыркун Н.А. Развитие воли у дошкольников. Минск, 1991.
44. Экспериментальные исследования волевой активности. Рязань, 1986.
45. Эльконин Д.Б. Детская психология (развитие ребёнка от рождения до семи лет). – М., 1990

Актуальність теми дослідження. Для розгляду проблеми, зазначеної в заголовку пропонованої роботи, необхідно відзначити значущість періоду дошкільного дитинства в процесі всього особистісного формування людини. Отже, дошкільне дитинство — надзвичайно важливий період розвитку людини. Його існування обумовлене суспільно-історичним та еволюційно - біологічним розвитком суспільства і конкретного індивіда, що визначає завдання і можливості розвитку дитини даного віку. Дошкільне дитинство володіє самостійною цінністю незалежно від майбутнього дитині шкільного навчання.

На етапі прийому дитини до школи (як і на перших порах навчання) доцільно діагностувати рівень психологічної зрілості дитини, але не шкільній, а дошкільної, так як саме зрілий дошкільник готовий до навчання в початковій школі (з точки зору соціальної адаптації й успішності засвоєння знань і навичок).

Дошкільний вік є унікальним і вирішальним періодом розвитку дитини, коли закладаються основи особистості, формуються воля й довільну поведінку, активно розвивається уява, творчість, загальна ініціативність, і всі ці найважливіші якості формуються в процесі навчальних занять, а в головній діяльності дошкільника — гра. Саме в такому контексті і були розглянуті основні аспекти процесу формування волі у дошкільнят.

Структура дослідження. У першому розділі пропонованої роботи воля була розглянута як основна характеристика особистісного розвитку. В контексті даного питання були також вивчені визначення волі в різних розділах психологи, а також основні теорії волі. Крім цього, поетапно були проаналізовані основні вольові дії. У другому розділі значну увагу було приділено вивченню регулюючих факторів у поведінці дошкільника. У розділі була докладно вивчена феноменологія вольових розладів, їх особливості та основна класифікація.

У наступних розділах були розглянуті сучасні проблеми і мінуси початкового дитячого освіти, а саме дитячих садків. Була зроблена спроба конкретизувати їх роль у формуванні волі дошкільника. Наприкінці розділу було зроблено висновок про те, що роль дитячих садків вкрай дуалістична.

У висновках роботи були підведені підсумки і акумульовані основні висновки роботи.

Об''єкт дослідження: воля як основна характеристика особистісного розвитку.

Предмет дослідження: індивідуальні особливості та шляхи формування волі у дітей дошкільного віку.

Методологічна основа дослідження. В ході підготовки цього матеріалу був досліджений і оброблений цілий ряд літератури як наукового, навчального, так і практично-методичного характеру. Крім цього було проаналізовано монографії відомих психологів, також присвячені проблематиці, зазначеної в заголовку пропонованої роботи. Все це дозволило переосмислити не тільки суть самої проблеми, але і знайти нові шляхи підходячи до її вирішення.

Підводячи підсумки всього вищесказаного, хочеться вкотре підкреслити всю важливість дошкільного дитинства як періоду, що визначає весь подальший процес особистісного розвитку людини.

Особливу роль у цій періоді набуває формування таких особистісних характеристик, як воля. Особливості процесу формування цього елементу були докладно вивчені в запропонованій роботі.

Актуальність даної теми обумовлена зростаючим значенням дошкільного виховання в сучасній системі освіти у зв''язку з підвищеною увагою до цієї проблеми з боку не тільки теоретиків психології, але і практикуючих психологів. У сучасній ситуації можна констатувати позитивну тенденцію збільшення кількості спеціальних дитячих установ, діяльність яких спрямована на стимулювання особистісного, а також естетичного розвитку дошкільників.

Однак навіть при такій сприятливій обстановці в системі дошкільної освіти, в школі є безліч мінусів, які зводять нанівець вже в перший рік навчання сприятливі результати, досягнуті правильним дошкільною освітою. Хочеться сподіватися, що дана тенденція буде ліквідована і якість шкільної освіти не тільки буде продовженням адекватного дошкільного розвитку, але й стимулюватиме дитину до подальшого успішного особистісного розвитку.

Для вольової дії, крім прагнення до мети, треба ще вміти її досягти. Цьому сприяє формування в дітей у дитячому садку і сім''ї різних навичок, а також звички підпорядковувати свої дії поставленому завданню і доводити розпочату справу до кінця, переборюючи на своєму шляху певні труднощі й перешкоди.

У процесі виховної роботи треба добиватися не тільки того, щоб дитина вміла виконувати дії, що відповідають поставленій меті, але й могла б гальмувати дії, які їй не відповідають, утримуючись від таких вчинків, які суперечать встановленим правилам поведінки або ж шкодять інтересам навколишніх людей.

Цей розвиток волі в дошкільному віці є важливою умовою дальшого навчання дитини в школі.

Щоб успішно вчитися, дитина повинна підкорятися певним вимогам, погоджувати свої дії із завданням, яке їй дали. Ніяке систематичне навчання неможливе, якщо дитина не володіє собою, якщо вона діє тільки під впливом безпосередніх спонукань, не вміючи підпорядковувати свої дії вказівкам учителя, вимогам шкільної програми.

Перш ніж дитина сама починає ставити собі свідомі цілі, їй вказує їх вихователь.

Даючи дитині вказівку, в якому напрямі і як їй потрібно діяти в тих чи інших випадках, організовуючи колективні ігри, навчальні заняття, трудові дії, вихователь поступово привчає дитину усвідомлювати цілі своїх вчинків відповідно до вимог дорослих і дитячого колективу і здійснювати їх у своїй щоденній діяльності.

Виконання завдання привчає дитину підкорятися у своїх діях свідомим цілям і переборювати на шляху їх досягнення певні перешкоди.

Нарешті, важливу роль у формуванні волі дитини відіграє її моральне виховання, засвоєння нормам моралі. Високі суспільні мотиви діяльності є необхідними для розвитку вольових якостей майбутнього громадянина нашого суспільства.