ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. 5
1.1. Поняття «Політична метафора» 5
1.2. Політична метафора в тексті і контексті 11
1.3. Когнітивні аспекти дослідження метафори 12
1.4. Метафора як засіб маніпулювання у політичному дискурсі 18
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ В ГАЗЕТНОМУ ВИДАННІ «УКРАЇНСЬКА ПРАВДА» 24
2.1. Кримінальна метафора 24
2.2. Мілітарна метафора 25
2.3. Театральна метафора 27
2.4. Спортивне та ігрова метафори 29
2.5. Зооморфна метафора 31
2.6. Метафора споріднення 32
2.7. Фізіологічна метафора 34
2.8. Фітоморфна метафора 35
ВИСНОВОК 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 38
Метафора (від грецького metaphora - перенесення) - троп або декілька тропів чи механізм мови, що складається у вживанні слова, що позначає певний клас предметів, явищ тощо, для характеристики або найменування іншого класу об'єктів, аналогічного даному в якомусь відношенні. У розширеному розумінні термін «метафора» застосовується до будь-яких видів вживання слів у непрямому значенні.
Асоціюючи дві різні категорії об'єктів, метафора семантично двоїста. В освіті і, відповідно, аналізі метафори беруть участь чотири компоненти: основний і допоміжний суб'єкти метафори, до яких застосовуються парні терміни (буквальна рамка і метафоричний фокус, тема і «контейнер», референт і корелят), і співвідносні властивості кожного об'єкту або нових об'єктів. Ці компоненти не повністю представлені в структурі метафори, зокрема, залишаються непозначених властивості основного суб'єкта метафори, складові її семантику. Внаслідок цього метафора допускає різні тлумачення.
1. Андерсон Р. Каузальная сила политической метафоры // Будаев Э.В., Чудинов А.П. Зарубежная политическая лингвистика. Учебное пособие. М., 2007.
2. Анисимова Т.В. Средства лексической экспрессии в публицистическом стиле// Слово в различных сферах речи.- Волгоград, 1988.- С.79-85.
3. Анкерсмит Ф.Р. История и тропология: взлет и падение метафоры/ пер. с англ. М. Кукарцева, Е. Коломоец, В. Кашаев [Электронный ресурс]. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. – http://krotov.info/lib_sec/ 01_a/ank/ankers_1.html
4. Аристотель. Поэтика// Античные теории языка и стиля.- Москва; Ленинград, 1936.
5. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс//Теория метафоры. – М., 1990.
6. Баранов А.Н. Политическая метафорика публицистического текста: возможности лингвистического мониторинга // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. М., 2003.
7. Баранов А.Н. Предисловие редактора. Когнитивная теория метафоры почти 20 лет спустя // Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. М.: Едиториал УРСС, 2004.
8. Баранов А.Н., Караулов Ю.Н. Русская политическая метафора. Материалы к словарю. М.: Ин-т русского языка АН СССР, 1991.
9. Баранов А.Н., Караулов Ю.Н. Словарь русских политических метафор. М.: Помовский и партнеры, 1994.
10. Бессарабова И.Д. Метафора в газете// Вестник Московского университета. Сер. Журналистика.-1975.-№1.-С.53-58.
11. Будаев Э.В., Чудинов А.П. Метафора в политической коммуникации. М.: Наука, Флинта, 2008.
12. Будаев Э.В. Метафорическое моделирование постсоветской действительности в российском и британском политическом дискурсе. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2006.
13. Будаев Э.В. Постсоветская действительность в метафорах российской и британской прессы. Нижний Тагил, 2007.
14. Гусев С.С. Наука и метафора. - Л.. 2004.
15. Каслова А.А. Метафорическое моделирование президентских выборов в России и США. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2003.
16. Клушина Н.И. Языковые механизмы формирования оценки в СМИ [Электронный ресурс] // Публицистика и информация в современном обществе/ под общ. ред. Г.Я. Солганика.-Москва.
17. Красильникова Н.А. Метафорическая репрезентация лингвокультурологической категории СВОИ - ЧУЖИЕ в экологическом дискурсе США, России и Англии. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2005.
18. Кобозева И.М. Семантические проблемы анализа политической метафоры // Вестник Московского университета. - Сер. 9. Филология. - 2001. -№ 6.
19. Кубрякова Е.С. Композиционная семантика: цели и задачи // Композиционная семантика. Материалы третьей международной школы-семинара по когнитивной лингвистике 18-20 сентября 2002 г. Часть 1. Тамбов, 2002.
20. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем: Пер. с англ. / Под. ред. и с предисл. А.Н. Баранова. М: Едиториал УРСС, 2004.
21. Ладутько М.В., Сычова Е.К. Политический аспект художественного дискурса. – Могилев, 2005.
22. Лапиня Э.А. Метафора в терминологии микроэлектроники: На материале англ. яз. // Метафора в языке и тексте. - М., 1998. - С. 134-145.
23. Лингвистический энциклопедический словарь// Гл. ред. В.Н. Ярцева, - М.: Сов. энциклопедия, 1990.
24. Моисеева Т.В. Метафорическое моделирование образа России в американских СМИ и образа США в российских СМИ. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2007.
25. Метафора в языке и в тексте. - Москва, 1988.
26. Москвин В.П. Русская метафора: параметры классификации// Филологические науки.-2000.-№2.- С.66-74.
27. Москвин В.П. Классификация русских метафор // Языковая личность. - Волгоград; Архангельск, 1996. - С. 103-113.
28. Никитин М.В. О семантике метафоры // Вопросы языкознания.-1979.-№1.-С.91-102.
29. Перескокова А.Ю. Метафорическое моделирование образа российских и американских СМИ: рефлексивный аспект. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2006.
30. Солганик Г.Я. Современная публицистическая картина мира [Электронный ресурс]// Публицистика и информация в современном обществе. - М. (http://www.gramota.ru/mag_arch.html?id=6).
31. Солопова О.А. Метафорическое моделирование образов прошлого, настоящего и будущего в дискурсе парламентских выборов в России (2003 г.) и Великобритании (2001 г.). Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2006.
32. Стрельников А.М. Метафорическая оценка политического лидера в дискурсе кампании по выборам президента в США и России. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2005.
33. Сурина А.В. Метафорическое моделирование российской действительности в мемуарах политических лидеров постсоветской эпохи. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2007.
34. Телешева И.В. Когнитивное исследование морбиальной метафоры в современном политическом дискурсе России, США и Великобритании. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2006.
35. Теория метафоры: Сб. / Пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз.; Вступ. ст. и сост. Н.Д. Арутюновой. М.: Прогресс, 1990.
36. Харченко В.К. Функции метафоры [Электронный ресурс].- Воронеж, 1992.
37. Чернякова М.В. Реализация манипулятивного потенциала метафоры в российском и американском дискурсе войны в Ираке. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2007.
38. Чудинов А.П. Россия в метафорическом зеркал: когнитивное исследование политической метафоры (1991-2000) - [Электронный ресурс]. - Екатеринбург, 2001.
39. Чудинов А.П. Россия в метафорическом зеркале: когнитивное исследование политической метафоры (1991-2000): Монография / Урал. гос. пед. ун-т. Екатеринбург, 2001.
40. Чудинов А.П. Метафорическая мозаика в современной политической коммуникации: Монография / Урал. гос. пед. ун-т. Екатеринбург, 2003.
41. Чудинов А.П. Политическая лингвистика. М., Наука, Флинта, 2006.
42. Шаова О.А. Россия и Франция: национальные стереотипы и их метафорическая репрезентация. Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2005.
43. Шехтман Н.Г. Сопоставительное исследование театральной и спортивной метафоры в российском и американском политическом дискурсе (10.02.20). Автореф. дис. канд. филол. наук. Екатеринбург, 2006.
Актуальність теми. Одним з актуальних напрямів сучасної лінгвістики в Україні є вивчення української політичної комунікації. Політична комунікація – це процес обміну інформацією, в ході якого відбувається передача повідомлень усередині самої політичної сфери, а також від суб''єктів політичної діяльності до адресатів у соціумі. Причини, що викликають інтерес до цієї проблеми, зумовлені екстралінгвальними та власне лінгвістичними чинниками. Екстралінгвальні складові проблеми пов''язані, насамперед, з набуттям Україною нового політичного статусу, з еволюцією у сфері ідеології від тоталітарних часів, через перебудову аж до початку ХХІ століття. Українська політична комунікація ще й досі не була предметом усебічного лінгвістичного наукового аналізу, а досліджувалися лише деякі її фрагменти (наприклад, дослідження політичної риторики Г. М. Яворською, офіційного та альтернативного дискурсів О. В. Зарецьким, параметрів дискурсу І. В. Стецулою, мовної репрезентації образу держави І. Брагою; аналіз ідеологічно забарвлених номінативних одиниць 1990-х років, здійснений Г. Б. Мінчак, дослідження ідеологічного та національно-культурного компонентів дискурсу – Т. В. Весною). У зв''язку з цим перспективним напрямом аналізу такого багатоаспектного явища, яким є політична комунікація, видається дослідження одиниць вторинної номінації, зокрема метафори.
Метою роботи я вважаю розгляд політичної метафори на сторінках україномовних газетних видань.
Зазначена мета окреслює коло таких завдань:
Проаналізувати наукову літературу;
Визначити поняття політичної метафори;
визначити основні теоретичні засади у підходах до поняття політичної метафорики у структурі сучасної української політичної комунікації;
Простежити використання політичної метафори у засобах ЗМІ.
Об''єктом дослідження є метафора як важлива складова сучасної україномовної політичної комунікації.
Предметом дослідження є когнітивна структура та функціональні й лінгвокультурологічні характеристики політичних метафор у сфері ЗМІ та публічних виступах українських політиків
Матеріал дослідження – публічні виступи українських політиків та журналістів у газеті «Українська правда».
Наукова новизна роботи визначається предметом дослідження та поставленою проблемою. Здійснено опис сучасної політичної метафори в газетній комунікації України. Новим є звернення до функціонування метафор у різних за своїми поглядами суб''єктів політичної діяльності в Україні.
Практичне значення роботи визначається можливістю застосування результатів дисертаційного дослідження у викладанні нормативних курсів “Лексикологія”, “Стилістика”, спецкурсу “Мова засобів масової інформації”, у спецкурсах та спецсемінарах, присвячених розгляду новітніх напрямків сучасного мовознавства.
Методи дослідження. Відповідно до завдань і матеріалу дослідження в роботі комплексно застосовано такі методи, методики та прийоми вивчення політичних метафор: описовий (прийоми лінгвістичного спостереження й узагальнення), метод компонентного аналізу (зокрема, аналізу словникових дефініцій), метод концептуального аналізу (методика моделювання), контекстуального аналізу, статистичного аналізу, контент-аналізу. Методологічною основою дослідження є концептуальна теорія метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона та її сучасні модифікації (зокрема, дескрипторна теорія метафори А. М. Баранова та Ю. М. Караулова), а також положення дискурсивного аналізу, лінгвокультурології, соціолінгвістики.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновку та списку використаної літератури (40 найменувань).
Метафора допомагає розкрити, оголити внутрішню природу якогось явища, предмета або аспекту буття, часто будучи вираженням індивідуально-авторського бачення світу. Метафора - троп або декілька тропів, що полягає у вживанні слова, що позначає певний клас предметів, явищ тощо, для найменування іншого класу об''єктів, аналогічного даному в якомусь відношенні. У розширювальному сенсі термін «метафора» застосовується до будь-яких видів слів у непрямому значенні.
Дослідивши вживання метафори в публіцистичних текстах, ми з''ясували, що метафора дійсно необхідна для створення у читача образного уявлення про ситуацію, предметах і персонажах, що, в свою чергу, і призводить до більш глибокого і повного розуміння авторського задуму смислів тексту. Не можна не відзначити, що ряду виразних засобів мови і стилістичних прийомів метафора відрізняється особливою експресивністю, оскільки володіє необмеженими можливостями в зближенні, нерідко - в несподіваному уподібненні самих різних предметів і явищ, по суті по-новому осмислюючи предмет.
Для створення політичної метафори журналісту потрібно бути в курсі сучасних соціологічних досліджень, політичної та економічної ситуації, мати уявлення про субкультуру своїх майбутніх читачів, їх рівні життя. В іншому випадку, ефективності від неї не буде. Індивідуальна авторська метафора завжди містить високу ступінь художньої інформативності, так як виводить слово (і предмет) з автоматизму сприйняття, оскільки без метафоричної насиченості тексту неможливе створення асоціативних образів у читача, без чого, у свою чергу, неможливо досягти повного розуміння смислів тексту.
Як і інші технології мовного впливу, політична метафора стає все більш керованим явищем. Підвищується і ефективність її застосування: політична метафора чуйно реагує на події в країні і на мовну моду. Останнім часом в політичній метафорі (як і в інших техніках мовного впливу) в засобах масової інформації все частіше застосовується лексика, раніше в мові ЗМІ неприпустима: молодіжний сленг, кримінальну арго, лексика інших «низових» рівнів мови. Таке мовне вкраплення забезпечує високий ступінь ефективності мовного впливу.
Зрозуміло, ні лінгвісти, ні будь-хто інший не можуть вплинути на активність розглянутих або яких-небудь інших метафоричних моделей, а також сприяти активізації метафоричної бурі або настанню метафоричного затишшя. Метафоричний образ відображає несвідоме світосприйняття соціуму, що формується під впливом національних традицій і «духу часу».
Але мовознавці зобов''язані зафіксувати існуючу в національній свідомості на певному етапі розвитку суспільства систему базисних метафор і спробувати зробити висновки про витоки і перспективи тієї чи іншої моделі, а також розглянути фактори, що сприяють активізації метафоричних бур або службовці ознаками їх загасання.
