ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. 5

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЯК ОДНА ІЗ ВИЗНАЧАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ ПІДПРИЄМСТВА 5

1.1. Причини та умови виникнення акціонерних товариств 5

1.2. Характерні риси акціонерних товариств та їх види 9

1.3. Роль і значення акціонерних товариств в 12

забезпеченні ефективності суспільного виробництва 12

РОЗДІЛ 2. 14

ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО РІВНЯ РОЗВИТКУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ 14

2.1. Стан розвитку акціонерних товариств в умовах 14

становлення ринкових відносин 14

2.2. Фактори, що визначили результативність 15

акціонерних підприємств 15

2.3. Використання різних форм акціонерних товариств для 16

забезпечення ефективності використання факторів виробництва 16

РОЗДІЛ 3. 18

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В ПРОЦЕСІ УДОСКОНАЛЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН 18

ВИСНОВКИ 21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 24

Після здобуття незалежності в Україні почався процес роздержавлення підприємств. В процесі приватизації значна їх частина була перетворена на акціонерні товариства. Цей процес перетворення державних підприємств на акціонерні товариства має деякі відмінності поряд із створенням нових акціонерних товариств.
До корпоративних акціонерних товариств належать товариства, які створені на основі приватизаційного права, тобто Законів України “Про приватизацію майна державних підприємств”, “Про приватизаційні папери”, які регулюють порядок перетворення державних підприємств в акціонерні товариства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України.-К.,1996.
2. Закон України від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства»,
3. Закон України «Про підприємства в Україні».// ВВР України.-1991.-№24
4. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу». ВВР України.-1991.-№38
5. Закон України від 10 грудня 1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».
6. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. № 60.
7. Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998р. №740
8. Цивільне право – К., - 1996. Ч.1, 2.
9. Луняк М.О. Господарське право України – Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М.Гоголя, 2003.
10. Щербіна В.С. Господарське право – К.: Юрінком Інтер, 2003.

Акціонерна форма організації підприємства - порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення.

Загальновідомо, якої великої ваги в нашій економіці набув корпоративний сектор. В процесі приватизації вже створено понад 8,5 тисяч акціонерних товариств, а ще тисячі товариств створені на основі приватного капіталу.

Постановою Верховної Ради України № 542 від 22 листопада 1996 року близько 1400 підприємств виключено з переліку об''єктів, які не підлягають приватизації. Більшість з них буде перетворено на відкриті акціонерні товариства. Фонд державного майна як орган, що безпосередньо здійснює приватизацію, зацікавлений в успішній роботі акціонерних товариств.

Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності, юридичного статусу товариств. Тому товариства діють на підставі Закону України від 19 вересня 1991р”Про господарські товариства”, який визначає поняття. види, а також права і обов''язки їх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.

Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від суб''єктів права (не товариств), є об''єднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської діяльності. Товариство являє собою об''єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних осіб та/ або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою одержання прибутку. Всі товариства згідно з законом є юридичними особами. діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо). Історично товариства є традиційною формою підприємництва. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які різняться способами формування та функціонування статутного капіталу, межами відповідальності учасників за зобов''язаннями товариства. Закон “Про господарські товариства” розрізняє акціонерні та неакціонерні (інші) товариства; класичний поділ товариства капіталів - акціонерні товариства, особові та інші. Відповідно до межі відповідальності розрізняють товариства:

 з обмеженою відповідальністю;

 з додатковою відповідальністю;

 повні;

 командитні.

З усього вище сказаного можна зробити висновок, що акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов''язаннями тільки майном товариства.

З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

 воно є господарською організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства;

 належить до товариств – об''єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок – оплатити акцію, а персональна участь – трудова, в управлінні справами товариства – зазвичай є необов''язковою);

 статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;

 має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов''язується своєчасно виконувати обов''язки, що випливають з умов їх випуску;

 фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, набувають статусу акціонерів, права і обов''язки яких визначаються законом;

 особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов''язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Якщо правове становище інших господарських товариств визначається передусім законами України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", то діяльність АТ у зв''язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Позитивні та негативні риси акціонерних товариств

Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис.

До позитивних рис АТ належать:

 легкість створення значного за розмірами капіталу;

 обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

 стабільність майнової бази AT, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з AT (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

 необов''язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти;

 можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку AT між ними;

 можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки – державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних AT;

 використання форми AT у процесі роздержавлення і приватизації;

 можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Негативні риси AT:

 складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

 значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

 ігнорування інтересів меншості;

 можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов''язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;

 складність управління AT і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

 можливість зловживань з боку засновників у зв''язку з легкістю акумулювання коштів;

 можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду AT та його акціонерам;

 значний ступінь державного регулювання діяльності товариства.

Види акціонерних товариств

В залежності від способу створення та порядку відчуження акцій акціонерні товариства традиційно поділяють на два основні види – відкриті акціонерні товариства (ВАТ) та закриті акціонерні товариства (ЗАТ), кожен з яких має свої особливості. Зокрема, ВАТ і ЗАТ відрізняються:

 порядком розміщення акцій (у ВАТ – шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку, в ЗАТ – розміщенням серед засновників);

 порядком руху учасників (у ВАТ він вільний, у ЗАТ – дещо обмежений, оскільки акції такого товариства не продаються/купуються на біржі);

 порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов''язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ЗАТ: реєстрації інформації про акції (що публікується), оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов''язаних з результатами підписки);

 кількістю акцій, що розподіляються між засновниками: при створенні ЗАТ між засновниками останнього розподіляються усі оголошені до емісії акції, а засновники ВАТ повинні підписатися і протягом 2 років з моменту державної реєстрації бути держателями щонайменше 25% акцій товариства;

 мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (у ВАТ він має бути не меншим за 30%, а в ЗАТ – 50% номінальної вартості акцій);

 переліком обов''язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ВАТ він більш значний, що пов''язане з результатами підписки на акції ВАТ);

 обсягом обов''язків і відповідальністю засновників: у засновників ВАТ вони більш значні, що пов''язано з підпискою на акції (обов''язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені ними суми, якщо заснування ВАТ не відбулося).