Вступ……………………………………………………………………………….. 3

1. Психолого-педагогічний аспект проблеми навчання

іноземній мові в початковій школі

1.1. Труднощі навчання іноземної мови в молодшій школі………..……. 5

1.2. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку…….… 12

2. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мові

2.1. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності

використання ігор на уроках іноземної мови…………………….………..15

2.2. Основи технологій ігрових форм навчання……………………..…….17

2.3. Роль гри на уроках англійської мови на початковому

етапі навчання…………………………………………………………..……20

2.4. Використання ігор при навчанні фонетики англійської мови………..22

2.5. Актуальність використання ігор на початковому етапі навчання іноземної мови………………………………………………………….……25

Висновок…………………………………………………………………………....26

Список літератури………………………………………………………………….28

Додатки……………………………………………………………………….……..30

Перехід до навчання дітей іноземній мові в початковій школі створює зовсім іншу психологічну ситуацію. Пошук оптимальних шляхів подолання складностей, що виникають у цій новій ситуації, повинен іти, насамперед, у плані вікової й педагогічної психології.
Це робить, у свою чергу, необхідним заново сформулювати ті основні психологічні функції, які має навчання на різних його послідовних етапах.
Однієї з найважливіших функцій початкового навчання варто вважати формування навичок й умінь навчальної діяльності. Саме в молодшому шкільному віці дитина опановує системою операцій, необхідних для успішної навчальної діяльності на наступних етапах. При цьому істотно, щоб пропонована для засвоєння система не носила жорстко-алгоритмічного характеру: розум дитини повинен залишатися гнучким, самостійним, творчим, а не бути закованим у суворі рамки універсальних приписань. Це стосується й оволодіння мовою.

1. БужинскийВ.В.Работа над английским произношением на начальной ступени коммуникативного обучения иноязычному говорению.// Иностранные языки в школе. – 1991. №4. – с.43 – 47.
2. ВасильевВ.А.Обучение английскому произношению в средней школе: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1979. – 144с.
3. ВерениноваЖ.Б.Обучение английскому произношению с опорой на специфику фонетических баз изучаемого и родного языков.// Иностранные языки в школе. – 1994. №5. – с.10 – 16.
4. ВитлинЖ.Л.Эволюция методов обучения иностранным языкам в XXв.// Иностранные языки в школе. – 2001. №2 языки в школе. – 1998. №2. – с.53 – 56.
5. ВыготскийЛ.С.Мышление и речь. – Собр. соч. М.; Педагогика, 1982, Т. 2.
6. ГвоздеваА.В., СороковыхГ.В.Индивидуальные особенности восприятия и познания при изучении иностранных языков.// Иностранные языки в школе. – 1999. №5. – с.73.
7. ГладилинаИ.Г.Некоторые приемы работы на уроке английского языка в начальной школе.// Иностранные языки в школе. – 2003. №3. – с.41 – 43.
8. ЗимняяИ.А.Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке: Книга для учителя. – 2 изд. – М.: Просвещение, 1985. – 160с., ил.
9. КолкерЯ.М., УстиноваЕ.С.Роль родного языка в обучении иностранному.// Иностранные языки в школе. – 2004. №2. – с.20 – 27.
10. Лебедева А. Игровые формы обучения английской интонации.// Учитель. – 2001. №6. – с.69 – 72
11. ЛеонтьевА.Н.Избранные психологические произведения: В 2-х Т., М., 1983. Т. 1.
12. МарковаА.К. и др. Формирование мотивации учения: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 192с.
13. МаслыкоЕ.А., БабинскаяП.Н.Настольная книга преподавателя иностранного языка. – М.: Высшая школа, 1999. – 394с.
14. НегневицкаяЕ.И.Иностранный язык для самых маленьких: вчера, сегодня, завтра.// Иностранные языки в школе. – 1987. №6. – с.20 – 26.
15. ПавловаС.В.Обучение иноязычному произношению на коммуникативной основе.// Иностранные языки в школе. – 1990. №1. – с.29 – 36.
16. ПассовЕ.И.Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. – М., 1985.
17. СтронинМ.Ф.Обучающие игры на уроке английского языка. Пособие для учителя. Изд. 2-е – М.: Просвещение, 1984. – 112с.

Про навчальні можливості ігор відомо давно. Багато видатних педагогів справедливо звертали увагу на ефективність використання ігор у процесі навчання. У грі проявляються особливо повно й часом зненацька здатності людини, особливо дитини.

Гра – особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних і розумових сил. Гра завжди припускає ухвалення рішення – як діяти, що сказати, як перемогти? Бажання вирішити ці питання загострює розумову діяльність граючих. А якщо учень при цьому говорить іноземною мовою, це відкриває багаті навчальні можливості. Діти над цим не замислюються. Для них гра насамперед – захоплююче заняття. Цим вона й залучає вчителів, у тому числі й учителів іноземної мови. У грі всі рівні. Вона посильна навіть слабким учням. Більше того, слабкий по мовній підготовці учень може стати першим у грі: спритність і кмітливість тут виявляються часом більше важливими, чим знання предмета. Почуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття посильності завдань – все це дає можливість перебороти незручність, що заважає вільно вживати в мові слова чужої мови, і благотворно позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом із цим виникає почуття задоволення.

Російський письменник Ю. Нагибін так оцінює значення дитячої гри: «У грі виявляється характер дитини, її погляди на життя, її ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем.

Гру так само розглядають як ситуативно-варіативну вправу, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах, максимально наближених до реального мовного спілкування із властивими йому ознаками – емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного впливу.

Ігри сприяють виконанню важливих методичних завдань:

• Створенню психологічної готовності дітей до мовного спілкування;

• Забезпеченню природної необхідності багаторазового повторення ними язикового матеріалу;

• Тренуванню учнів у виборі потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мови взагалі.

Актуальність дослідження: Як відомо, провідним видом діяльності молодших школярів є гра, саме тому гра як засіб викладання англійської мови на початковому етапі є чи не найважливішим і дієвим засобом введення та закріплення фонетичного, лексичного і граматичного школярам 1–4 класів.

Об''єкт дослідження: ігрові методи навчання англійській мові.

Предмет дослідження: використання ігрових методів як засіб стимулювання пізнавальної активності підлітків на уроках англійської мови.

Виходячи з об''єкта і предмета дослідження, мета дослідження: проаналізувати можливості використання ігрових методів як засобу формування пізнавальної активності учнів.

Вивчення іноземної мови із психологічної точки зору – це складний процес формування в корі головного мозку нової мовної системи, що починає співіснувати й постійно взаємодіяти із уже виробленою системою рідної мови, випробовуючи на собі її інтерферуючий вплив.

у молодшому шкільному віці діти допитливі, їм цікаво все нове, і нова отримана інформація залишається в голові на довгі роки. Коли дитині цікаво, вона легко концентрує увагу й виконує дані їй завдання, особливо, якщо вони несуть ігровий характер

Ігри допомагають дітям стати творчими особистостями, учать творчо ставитися до будь-якої справи. Творчо ставитися до справи – значить виконувати її якісно, на більш високому рівні. Творчість – це постійне вдосконалювання й прогрес у будь-якій діяльності. Ігри приносять дітям і дорослим радість творчості. Без радості творчості наше життя перетворюється в нудьгу й рутину. Творча людина завжди чимсь захоплена. Від творчих можливостей людини залежить її життєвий рівень.

Побачити незвичайне у звичайному може й дорослий, і дитина. Творчість закладена в дітях самою природою. Вони люблять складати, видумувати, фантазувати, зображувати, перевтілюватися. Дитяча творчість швидко в''яне, якщо до нього не проявляється інтересу з боку навколишніх. Спільні творчі ігри зближають і дорослих, і дітей. У цьому – один з найголовніших принципів ефективного виховання.

Гра поряд із працею й навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми. Російський письменник Ю. Нагибін так оцінює значення гри в дитинстві: «У грі виявляється характер дитини її погляди на життя, її ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем».

Навчальні ігри допомагають зробити процес навчання іноземній мові цікавим і захоплюючим. У будь-який вид діяльності на уроці можна внести елементи гри, і тоді навіть саме нудне заняття здобуває захоплюючу форму. Особливо це стосується аспекту навчання фонетики іноземної мови, адже звуки рідної і іноземної мови різняться між собою