У практичній психології існує ряд основних технік психодіагностики, що застосовуються для виявлення та оцінки психологічних особливостей різних категорій громадян. Дані техніки мають наукове підґрунтя та використовуються для отримання об'єктивної інформації про психічний стан особи. Деякі з них включають:
1. Спостереження: Ця техніка полягає в уважному спостереженні поведінки та взаємодії особи у різних ситуаціях. Спостереження може проводитись безпосередньо психологом або за допомогою відеозапису, що дозволяє аналізувати та інтерпретувати набуту інформацію [6].
2. Анкетування: Цей метод передбачає використання стандартизованих анкет для збору інформації про психологічні характеристики особи. Анкети можуть містити питання про особистісні риси, емоційний стан, ставлення до різних життєвих ситуацій тощо. Вони допомагають зробити кількісну оцінку рівня розвитку певних якостей чи симптоматики [7].
3. Тестування: Використання психологічних тестів дозволяє систематизувати та об'єктивізувати збір інформації про психологічні характеристики особи. Тести можуть вимірювати різні аспекти, такі як інтелектуальні здібності, особистісні риси, емоційний стан тощо. В Україні часто використовуються такі психологічні тести, як «Методика дослідження психічного стану Д. Іванченка», «Методика психологічної діагностики В. Фрейда і Л. Ілліна» та інші [9].
4. Інтерв'ю: Цей метод включає особисту бесіду психолога з клієнтом з метою отримання детальної інформації про його психологічний стан, думки, почуття та досвід. Інтерв'ю може бути структурованим або напівструктурованим, залежно від потреб дослідження та специфіки групи громадян [1].
Ці техніки психодіагностики є лише деякими з багатьох доступних інструментів для виявлення та оцінки психологічних особливостей різних категорій громадян. Використання цих технік у поєднанні зі знаннями та емпатією дозволяє практичним психологам розкрити потенціал людини, виявити її потреби та проблеми, а також розробити ефективну психокорекційну програму.
1. Бандура А. Загальна психологія: В 2-х т. Т. 1. - Київ: Академвидав, 2016.
2. Бек Дж., Емері Р. Когнітивна терапія: основи теорії та практики. - Київ: Видавництво «Когіто-Центр», 2016.
3. Березовська В. І. Психотерапія: підручник. - Київ: Видавництво «Апостроф», 2015, с. 52.
4. Данилевич І. А. Розмовна психотерапія. - Київ: Видавництво «Плеяди», 2017, с. 120.
5. Коваленко О. В. Когнітивно-поведінкова терапія: посібник для практичного психолога. - Київ: Видавничий дім «Слово», 2018., с. 67.
6. Костюк Л. П., Бояринцева В. В. Авторське спостереження та методика аналізу поведінки. - К.: Видавництво «Либідь», 2014.
7. Котляр Ю.А., Лещук М.І. Методика дослідження актуалізації життєвого позитиву (АЖП) у старших дошкільників і молодших школярів. - Київ, 2020.
8. Кулик В. В. Психологічне консультування: теорія і практика. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016, с. 85.
9. Солодова І. Психологічна діагностика вікових криз: навчальний посібник. - Київ: Центр учбової літератури, 2022.
10. Френк Ф. Шкала розвитку Денвера-2: Дослідження та застосування в клініці і спеціальній педагогіці / Ф. Френк, С. Браун, Д. Браун. - Київ: Основа, 2018, с. 45-68.
11. Фройд З. Вступ до психоаналізу. - Київ: Видавництво «Наш формат», 2018.
12. Шевченко М. О. Психологічна підтримка: методика проведення психоосвітніх занять. - Київ: Видавництво «Університетська книга», 2019, с. 88.
13. American Psychological Association. APA Handbook of Clinical Psychology: Adults and Children. Washington, DC: American Psychological Association, 2020.
14. Baltes P.B., Smith J. The Encyclopedia of Adulthood and Aging. Hoboken: Wiley, 2019.
15. Beck J.S. Cognitive Behavior Therapy: Basics and Beyond. - New York: The Guilford Press, 2011.
16. Butcher J.N. et al. Minnesota Multiphasic Personality Inventory-2 (MMPI-2): Руководство по психодиагностике. - Санкт-Петербург: Речь, 2011, с. 80-105.
17. Corey G. Theory and Practice of Group Counseling. - Belmont, CA: Cengage Learning, 2021.
18. Corey G. Теорія і практика групової психотерапії. - Київ: Видавництво «Стиль», 2017.
19. Eisen A.R., Goodman G.S., Qin J. Developmental Psychopathology in the Context of Child Maltreatment. Cham: Springer, 2020.
20. Kaplan H.I., Sadock B.J. Synopsis of Psychiatry: Behavioral Sciences/Clinical Psychiatry. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2021.
21. Seligman M.E.P., Reivich K., Jaycox L., Gillham J. The Optimistic Child: A Proven Program to Safeguard Children Against Depression and Build Lifelong Resilience. Boston: Mariner Books, 2021.
22. Yalom I.D., Leszcz M. The Theory and Practice of Group Psychotherapy. - New York: Basic Books, 2020.
Практична психологія, як окрема галузь психологічних наук, займається вивченням та застосуванням психологічних знань та методів для розв'язання різноманітних проблем, що виникають у повсякденному житті людей. Ця дисципліна спрямована на практичне застосування психологічних знань з метою поліпшення якості життя та психічного благополуччя людей.
Одними з ключових завдань практичної психології є психодіагностика та психокорекція. Психодіагностика - це процес оцінки та виявлення психологічних характеристик, особливостей та функціонування людей. Цей підхід дозволяє з'ясувати стан психіки, особистісні особливості та інші важливі показники психологічного стану особи. Психодіагностика здійснюється за допомогою різноманітних технік, таких як спостереження, анкетування, тестування та інтерв'ю. Її ціль полягає в об'єктивному виявленні та оцінці психологічних факторів, що впливають на життя та поведінку людей.
Практична психологія відіграє важливу роль у поліпшенні якості життя різних категорій громадян. Її завдання полягає в розумінні, оцінці та впливі на психічний стан та поведінку людей з метою забезпечення їхнього психічного благополуччя та самореалізації. Практичні психологи використовують різноманітні методики психодіагностики та психокорекції для виявлення психологічних проблем і розробки індивідуальних підходів до роботи з різними категоріями громадян.
Практична психологія спрямована на допомогу людям у подоланні емоційних, поведінкових та психологічних труднощів, збереженні та підтримці їхнього психічного здоров'я. Вона зосереджується на розвитку та застосуванні ефективних методик, спрямованих на поліпшення самопочуття, розуміння себе та власних потреб, а також покращення міжособистісних відносин.