Реферат на тему: "Відсторонення працівника від роботи"

Реферат містить у собі:

Вступ;

1.Поняття відсторонення працівника від роботи;

2.Умови та підстави відсторонення працівника від роботи;

3.Наслідки відсторонення працівника від роботи;

Висновки;

Список літератури.

1. Поняття відсторонення працівника від роботи
Працівник може бути відсторонений від роботи на підставі статті 46 КЗпП України, а також в інших випадках, передбачених законодавством, — вони розглянуті в статті. Також аналізується, у яких випадках і ким допускається відсторонення працівників від роботи, які варіанти передбачаються нормами чинного законодавства щодо оплати часу відсторонення. Відсторонення від роботи — це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю. Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через який власник має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи. Право вимагати усунення від роботи мають також відповідні посадові особи державної влади, державного санітарного нагляду, Державтоінспекції, а також слідчі та інші.

Список використаної літератури
1.Кримінально процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI (далі – КПКУ);
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV (далі – ЦКУ);
3.Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-X (далі – КУпАП);
4. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII (далі – Закон № 4004);
5. Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII (далі – Закон № 889);
6. Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII (далі – Закон № 1700);
7. Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. № 3353-XII (далі – Закон № 3353);
8.Закон Україні «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (далі – Закон № 2694);
9. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. № 266/94-ВР (далі – Закон № 266/94).

Вступ
Поняття «відсторонення» в нормативних актах чітко не визначено, хоча КЗпП і передбачено підстави для таких дій. У той же час цей термін міститься й у Цивільному кодексі України, який має опосередковане відношення до трудових відносин. Тож у статті з’ясуємо, що мається на увазі під відстороненням працівника від роботи, та розглянемо випадки, за яких відбувається відсторонення, порядок його оформлення та оплати.
В роботі використовували статті відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників власником або уповноваженим ним органом від роботи можливе у таких випадках:

Висновки
Можу додати, що спеціальним законодавством встановлено додаткові підстави для відсторонення окремих категорій працівників від роботи. Так, ст. 147 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що у випадку притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин слідчий зобов'язаний її відсторонити від займаної посади. Про відсторонення цієї особи від роботи слідчий приймає постанову. Відсторонення від роботи проводиться з санкції прокурора або його заступника. Посадова особа також може бути відсторонена від роботи, якщо їй інкримінується кримінальна відповідальність не за посадовий злочин, але вона в силу зайняття нею відповідної посади може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства. Таке відсторонення так само здійснюється без збереження заробітної плати. При винесенні виправдувального вироку або при припиненні кримінальної справи щодо особи, яку було відсторонено від роботи, їй виплачується середній заробіток за весь час відсторонення за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно із Законом України «Про державну службу» державний службовець може бути відсторонений від виконання повноважень за посадою зі збереженням заробітної плати, якщо невиконання чи неналежне виконання ним службових обов'язків призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.