Зміст
Вступ 1
1. Витоки виникнення сучасної філософії 3
2. Характеристика суттєвих рис сучасної філософії 3
3. Сучасна проблематика сучасної світової філософії 4
Висновки 5
Список використаних джерел 5
Для сучасної світової філософії характерні такі суттєві риси [1]:
1.Сучасна світова філософія характеризується наявністю різноманітних шкіл. Найбільш відомими є такі: герменевтика, екзистенціалізм, неопозитивізм, неофрейдизм, неотомізм, персоналізм, прагматизм, структуралізм, феноменологія, філософська антропологія, марксизм та ін. [2].
2.Сучасна філософія, як правило, відмовляється від раціоналізму: стає на позиції ірраціоналізму.
3.Більшість сучасних філософських систем має антропологічний характер. [3].
4.У сучасній філософії спостерігається суперечливе ставлення до науки.
5.За сучасної епохи набула подальшого розвитку релігійна філософія.
Список використаних джерел
1.Айтов С.Ш. Сучасна філософія історії: історично-антропологічний горизонт. М-во освіти і науки України, Дніпров. нац. ун-т ім. О. Гончара. Дніпро : Ліра, 2018. 364
2.Данильян О.Г. Філософія: посіб. для підготовки до іспиту. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2018. 131 с.
3.Історія філософії: у 7 т. [підруч. для студентів ВНЗ] / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; за ред. В. І. Ярошовця. Київ : ВПЦ ”Київ. ун-т”, 2013. 616 с.
Вступ
Основними напрямами сучасної філософії є: позитивістська філософія та форми її розвитку (класика позитивізму, махізм, неопозитивізм, постпозитивізм); екзистенційна філософія та її різновиди (національні школи, релігійний та атеїстичний напрямки); психологічні напрями; релігійно-філософські напрями; філософія постмодернізму як виклик класичній філософії та оновлена класична філософія (неокантіанство, неогегельянство, неомарксизм).
На межі ХІХ–ХХ ст. відбувся перехід від традиційної класичної філософії до некласичної, зумовлений радикальними змінами в західній культурі. Водночас народження такої філософії не є неочікуваним: в якості однієї із тенденцій вона була наявна в глибинах широко зрозумілої філософської класики (в античні часи ці умонастрої виражали софісти і кініки, в епоху Середньовіччя – англійські номіналісти, в Новий час – емпірик Дж. Локк і скептик Д. Юм). «Некласичність» наявна навіть у яскравого представника німецької класичної філософії І. Канта. Але тільки наприкінці ХІХ ст. ці некласичні умонастрої стали панівними.
Висновки
Можна виділити такі головні характеристики сучасної філософії:
- невід’ємною рисою є плюралістичність (сцієнтичний та антисцієнтичний, антропологічний, культурологічний, історіософський напрями, постмодернізм, релігійна філософія тощо);
- практично всі школи і напрями є різновидами суб’єктивного і об’єктивного (тільки неотомізм і його різновид тейярдизм) ідеалізму, що змінює свої форми;
- тенденція переходу з позицій раціоналізму на позиції ірраціоналізму, тобто розчарування у винятковій силі розуму;
– релігійні напрями набули характерної риси всієї західної філософії – фідеїзму (лат. fides – ідеї), прагнення поєднати науку, філософію та релігію, використання наукових знань для захисту релігійних учень;
– осмислення нової, некласичної – синергетичної картини світу, яка створюється сучасним природознавством, і в зв’язку з цим – теоретико-пізнавальних, логіко-методологічних питань, аналіз знання і мови.
