Зміст


Вступ 2
1. Людина як предмет філософії 3
2. Сучасні концепції людини 4
Висновки 5
Список використаних джерел 5

учасній філософії виник окремий напрям — філософська антропологія.
Філософська антропологія — напрям, завданням якого є системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
Нерідко термін «філософська антропологія» тлумачать у ширшому значенні — як філософське вчення про людину, або філософію людини. У такому сенсі вживається він і в цьому посібнику.

Список використаних джерел

1.Данильян О.Г. Філософія: підручник М-во освіти і науки України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2018. 430 с.
2.Назар П. С. Філософія людини та особистості : [навч. посіб. для студентів ВНЗ] Київ : Сталь, 2018. 577 с. 
3.Фюрст М. Філософія: [підручник] у співпраці з Ніколаусом Галмером ; пер. з нім. Вахтанґа Кебуладзе. Київ: Дух і літера: Ін-т реліг. наук св. Томи Аквінського, 2018. 533 с.

Вступ

Один стародавній мудрець сказав: для людини немає більш цікавого об’єкта, ніж сама людина. Що ж таке людина? На перший погляд, це питання здається до смішного простим – хто не знає, що таке людина! Така думка глибоко помилкова. Адже людина є складним творінням природи, суспільства і самої себе. Це і розум, і воля, і характер, і емоції, і праця, і спілкування. Ось чому її вивчають такі науки, як генетика, фізіологія, медицина, психологія, соціологія, антропологія і багато інших. Сьогодні ці науки об’єднуються в систему комплексного людинознавства. Важливе місце в цій системі посідає і філософія. Сформувалась навіть спеціальна дисципліна – філософська антропологія, тобто філософське вчення про людину. Обговоренню  проблеми філософського розуміння поняття “людина” був присвячений XVIII Всесвітній філософський конгрес, який відбувся в середині 1988 року в місті Брайтоні (Англія). Майже дві тисячі вчених з 70 країн світу зібралися там, щоб обговорити її.

Висновки

У комплексному людинознавстві філософія виконує: по-перше, світоглядну функцію, тобто обґрунтовує суто філософські проблеми про природу (сутність) людини, про її походження, про сенс життя, долю та призначення, про можливості та межі її свободи і творчості; по-друге, методологічну функцію, тобто створює оптимальну стратегію вивчення і вдосконалення людини.
Зазначені групи сучасних концепцій людини містять як позитивні, так і негативні моменти. До позитивних слід віднести:
а) конкретно-наукове спрямування дослідження людини;
б) об'єктивність наукових досліджень;
в) доведення принципового значення основних чинників існування людини.
До негативних моментів належать, передусім, однобічність біологізаторського, соціологізаторського та спіритуалістичного підходів, які розривають цілісність вивчення людини, що веде до абсолютизації однієї зі сторін, складових частин людського єства.