Вступ.
Розділ 1. Огляд літератури.
1.1. Новітні фізкультурні технології оздоровчої спрямованості.
1.2. Оздоровчий фітнес та його специфічні особливості.
1.3. Поняття і види сучасних фітнес-технологій і фітнес-програм, основні принципи їх розробки.
1.4. Сучасна оздоровча фітнес-індустрія, її інноваційні складові та основні тенденції розвитку.
1.5. Характеристика новітніх програм і технологій оздоровчого фітнесу.
Розділ 2. Методи та організація дослідження.
2.1. Методи дослідження.
2.2. Організація дослідження.
Розділ 3. Результати дослідження.
3.1. Комплексна експериментальна методика оздоровчого фітнесу для жінок (з використанням елементів новітніх технологій).
3.2. Результати педагогічного експерименту.
Висновки.
Анотація.
Список використаних джерел.
Додатки.

Фрагменти підрозділу 3.1.

При складенні даної Методики ми виходили з того, що вона повинна містити елементи: 1) новітніх фітнес-технологій (наприклад, фітнес-системи "Ізотон", системи роботи на бігучій доріжці, системи Pilates Mat); 2) традиційних занять руховою активністю, які склалися історично й давно визнані. Методика розрахована на жінок першого і другого зрілого віку і ґрунтується на таких принципах: 1) поєднання традиційного і нового; 2) синтетичного відображення сучасних тенденцій розвитку оздоровчого фітнесу; 3) органічного поєднання різних підходів, елементів різних технологій і фітнес-систем. Фітнес-заняття за даною Методикою будуються за типовою структурою і складаються з трьох частин – підготовчої, основної, заключної (релаксаційної).
У розробці методики використано попередній досвід, згідно з яким частина вправ пропонується жінкам на вибір для виконання на індивідуальній основі. Це можуть бути вправи низької, середньої та високої інтенсивності залежно від стану здоров'я жінки, причому важливим критерієм інтенсивності навантаження в основній та заключній частинах стає темп музичного супроводу.
Основна риса пропонованої методики та сутність її новизни полягають в її комплексності. Відомо, що методики, засновані на різних видах оздоровчого фітнесу, справляють певною мірою комплексний вплив на організм жінки. В багатьох видах оздоровчого фітнесу можна досягти важливих його цілей (розвинути кардіореспіраторну витривалість, силу, гнучкість, координацію), але комплексне застосування елементів різних видів краще сприяє загальному зміцненню здоров'я. При цьому методика вимагає від кожного заняття:
1) правильного підбору видів рухової активності з використанням принципів диференціації та індивідуалізації; 2) раціональної організації заняття в цілому та кожної його частини.
Методикою передбачено проведення занять тричі на тиждень. Тривалість одного заняття – 60-90 хвилин. У випадку погіршення фізіологічних показників допускається зменшення тривалості одного заняття до 45 хвилин. Загалом програму роботи за даною методикою розраховано на 4 місяці. Передбачається обов'язкова регулярність занять, а також обов'язкове дотримання типової структури. Перехід від однієї частини до іншої здійснюється плавним переходом, тривалість пауз – до 2-3 хвилин. Незважаючи на групову форму проведення занять, розроблена методика передбачає чітке дотримання індивідуального підходу. Відповідно до нього необхідно зважати на вік, можливі захворювання, спосіб життя, форму фігури, тип нервової діяльності, настрій жінок, які займаються, на момент конкретного заняття.
При організації кожного заняття методика вимагає чіткого дотримання таких загальних вимог: 1) елементи методики для конкретних занять підбираються з урахуванням особливостей жіночого організму взагалі та вікових особливостей даного контингенту зокрема; 2) при організації занять жінки розбиваються на підгрупи за інтересами та мотиваційними чинниками; оскільки кожній людині властиві свої інтереси та уподобання рухової активності, чітко дотримується принцип різноманітності форм занять; 3) в одному занятті поєднуються декілька елементів різних програм і комплексів; 4) на кожному занятті підтримується його високий емоційний фон, який досягається музичним супроводом, вибором різноманітного інвентарю, застосуванням на заняттях елементів суперництва чи гри. ...

... Методичні рекомендації до проведення основної частини.
При виконанні вправ з комплексу "Розвиток гнучкості" зусилля прикладаються обережно, навантаження помірні й постійно контролюються інструктором. Першочергова увага звертається не на амплітуду, а на регулярність виконання таких вправ на кожному тижні (мінімум один раз на 3 заняття). При виконанні вправ необхідно уникати больових відчуттів.
При виконанні вправ на бігучій доріжці необхідно чітко слідувати інструкціям щодо техніки виконання рухів. Під час заняття жінка не тримається за упори, оскільки це викривляє природну механіку рухів. Рухи виконуються природно, гармонійно, збалансовано, ноги не піднімаються високо над полотном доріжки (поступово вони доводяться до автоматизму). Чітко зберігається принцип чергування навантажень. Дихання нижнє, діафрагмальне, за кроками (ритм дихання чітко скоординований з ритмом рухів); найбільш оптимальний варіант – вдих і видих на 4 кроки (через ніс). Під час виконання фаз інтенсивного навантаження допускається перехід на верхній тип дихання і видих через рот, також ширшими стають рухи руками.
При виконанні вправ з комплексу "Аеробіка" передбачається використання аеробного і медитативного музичного супроводу. Вправи спрямовані на тренування м'язів ніг, черевного пресу, спини, рук, на розвиток загальної витривалості, гнучкості, рухливості суглобів. Вільні танцювальні чи танцювально-гімнастичні вправи з елементами хореографії спрямовані також на отримання естетичного задоволення від занять і природне зняття фізичного напруження шляхом переключення уваги на емоційно-естетичний компонент.
При виконанні вправ з комплексу "Гарна фігура", призначеному для корекції фігури, зокрема форм ніг і сідниць, важливо дотримуватися правил техніки виконання вправ і техніки безпеки (оскільки ці вправи можуть виконуватися з обтяженнями). Присідання – це передусім вправа "для сідниць", вона допомагає збільшувати об'єм сідничних м'язів. Випади сприяють покращенню форми сідниць. Тяга на прямих ногах (румунська станова тяга) є корисною для зміцнення біцепсів стегон, м'язів сідниць і низу спини, загалом сприяє покращенню профілю ніг та сідниць. Виконання "сідничного містка" спрямоване насамперед на проробку м'язів сідниць. При виборі варіанту вправи з обтяженням диск кладеться на таз зверху і притримується під час виконання вправи руками.
При виконанні вправ з комплексу "Пілатес" першочергова увага приділяється проробці та розтягуванню глибинних м'язів і суглобів. Вправи зміцнюють мускулатуру, не нарощуючи м'язів, формують правильну поставу, розвивають гнучкість і координацію рухів. Виконуються вони плавно й без пауз, тому потребують значної концентрації уваги. При виконанні цих вправ кожний рух ніби "виходить зі свідомості", кожне скорочення м'язів має контролюватися діяльністю мозку. Зосередившись, необхідно думати про м'язи, безпосередньо задіяні в роботі. Дихання нижнє, діафрагмальне, повітря при вдиху спрямовується до поясниці. ...

1. Аксенова О. Э., Евсеев С. П. Технологии физкультурно-спортивной деятельности в адаптивной физической культуре: учеб. пособие. Москва: Советский спорт, 2005. 296 с.
2. Алексеева Н. В. Современные тренировочные комплексы для женщин. Москва: ООО "Изд-во АСТ"; Донецк: "Сталкер", 2004. 158 с.
3. Архипов Р. Н., Анохина Н. Д., Расулов М. М. Коррекция мышечной деятельности у женщин в условиях аэробного фитнеса. Москва: ТиПФК, 2010. № 9. С. 59-61.
4. Аэробика. Теория и методика проведения занятий. [Под ред. Е. Б. Мякинченко и М. П. Шестакова]. Москва: СпортАкадемПресс, 2002. 304 с.
5. Белов В. И. Энциклопедия здоровья. Молодость до ста лет. Москва: Химия, 1993. 400 с.
6. Боди баланс (Body Balance): развейте гибкость, снимите стресс и укрепите мышцы. URL: http://www.fitness-bis.ru/body-balance.
7. Боевой настрой на похудение: Body Combat. URL: http://updiet.info/body-combat-boevoj-nastroj-na-poxudenie.html.
8. Борилкевич В. Е. Об идентификации понятия "фитнесс". Теория и практика физической культуры. 2003. № 2. С. 45-47.
9. Борилкевич В. Е. Фитнесс – современное понятие в мировом оздоровительном движении. Термин и понятия в сфере физической культуры: первый международный конгресс. Санкт-Петербург, 2006. С. 33-35.
10. Борилкевич В. Е. Фитнесс: сущность понятия. Вопросы физического воспитания студентов: межвузовский сборник. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУ, 2003. С. 32-35.
11. Буйнова Н. Н. Фитнес: мы выбираем успех! Санкт-Петербург: ИК "Невский проспект", 2002. 192 с.
12. Велоаэробика (спиннинг). URL: http://www.fitnesspersona.ru/Kardio/velo
aerobika-spinning.html.
13. Венгерова Н. Н. Использование современных физкультурно-оздоровительных технологий для коррекции функционального состояния женщин. Здоровье – основа человеческого потенциала: проблемы и пути их решения: Труды Всероссийской научно-практической конференции. Санкт-Петербург: Изд-во Политехнического ун-та, 2008. С. 42-45.
14. Венгерова Н. Н. Классификация фитнес-программ. Актуальные проблемы развития фитнеса в России: Сб. матер. Всероссийской научно-практической конференции. Санкт-Петербург: Изд-во РГПУ им. А. Герцена, 2009. С. 23-32.
15. Венгерова Н. Н. Педагогические технологии фитнес-индустрии для сохранения здоровья женщин зрелого возраста: монография. Санкт-Петербург: Нац. гос. ун-т физ. культуры, спорта и здоровья им. П. Лесгафта, 2011. 251 с.
16. Годик М. А., Барамидзе А. М., Киселева Т. Г. Стретчинг. Подвижность, гибкость, элегантность. Москва: Советский спорт, 1991. 92 с.
17. Григорьев В. И. Методологические аспекты технологизации фитнес-индустрии. Фитнес в инновационных процессах современной физической культуры: сборник материалов Всероссийской научно-практической конференции. Санкт-Петербург: Изд-во РГПУ им. А. Герцена, 2008. С. 17-24.
18. Григорьев В. И., Симонов В. С. Стратегия формирования индустрии рекреации. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУЭФ, 2006. 208 с.
19. Давыдов В. Ю., Шамардин А. И., Краснова Г. О. Новые фитнесс-системы: учеб. пособие. Волгоград: ВГАФК, 2005. 287 с.
20. Дяченко В. Ф., Харченко Л. А. Перевага оздоровчих занять на тренаже-
рах. Роль фізичної культури в здоровому способі життя: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 1997. С. 31-32.
21. Жданова О. М., Тучак А. М., Поляковський В. І., Котова І. В. Організація та методика оздоровчої фізкультури і рекреаційного туризму. Луцьк: Вежа, 2000. 248 с.
22. Іваночко В., Завійська В. Експериментальне обґрунтування особливостей складання комплексів вправ для занять оздоровчими видами аеробіки. Молода спортивна наука України: зб. наук. праць у галузі фізичної культури та спорту. Вип.. 10: У 4-х т. Львів: НВФ "Українські технології", 2006. Т. 1. С. 205-209.
23. Кеннеди Р., Гринвуд-Робинсон М. Фитнес-тренинг. Москва: Медио-Спорт, 2000. 103 с.
24. Ким Н. К., Дьяконов М. Б. Фитнесс: учебник. Москва: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2006. 454 с.
25. Кингисепп М. Фитнес-клуб. Москва: ВНV, 2005. 65 с.
26. Клаудио А. Э., Стандефер Р. Л. Секреты здоровья и фитнеса. Москва: ФАИР-ПРЕСС, 2003. 272 с.
27. Крендєлєва В. Фітнес як засіб оздоровлення жінок другого зрілого віку. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. праць Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Т. 2. Луцьк, 2008. С. 155-159.
28. Круцевич Т. Ю., Безверхня Г. В. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення: навч. посібник. Київ: Олімпійська література, 2010. 248 с.
29. Крючек Е. С. Аэробика. Содержание и методика проведения оздоровительных занятий: учеб.-метод. пособие. Москва: Терра-Спорт, Олимп Пресс, 2001. 64 с.
30. Кунда Т. А. Фитнесс: Американская концепция достижения здоровья средствами физической культуры (история, идеология, методология и перспективы развития): монография. Владивосток, 2002. 219 с.
31. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия. [Пер. с англ.]. 2-е изд., доп., перераб. Москва: Физкультура и спорт, 1989. 224 с.
32. Лаврухина Г. М. Фитнес. Санкт-Петербург: СПбГАФК им. П. Лесгафта, 2002. 43 с.
33. Лисицкая Т. С. Аэробика на все вкусы. Москва: Просвещение - Владос, 1994. 94 с.
34. Лисицкая Т. С., Ростовцева М. Ю., Ширковец Е. А. Ритмическая гимнастика: методика и физиологическое воздействие. Гимнастика. Вып. 1. Москва, 1985. С. 24-29.
35. Луковська О. Л., Гіркіна (Сологубова) С. В. Сучасний підхід до побудови фітнес-тренування жінок зрілого віку. Фізична культура, спорт і реабілітація в закладах освіти: зб. наук. праць. Рівне: РДГУ, 2004. Вип. 2. С. 107-111.
36. Лукьянова Е. А., Волосников А. Л. Адаптация к физическим нагрузкам женщин среднего возраста с избыточной массой тела и ожирением. Функциональные резервы и адаптация: Материалы Всесоюзной научной конференции. Киев, 1990. С. 338-340.
37. Максимова К. В. Проблема зайвої ваги серед жінок, що відвідують сучасні фітнес-заняття. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2007. № 12. С. 382-384.
38. Марков В. В. Аэробный тренинг в программе оздоровления человека. Здоров'я та освіта: проблеми та перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. Донецьк: ДонНУ, 2001. С. 178-181.
39. Моченов В. П. Социально-педагогические аспекты использования нетрадиционных форм и средств физической культуры в практике физкультурно-оздоровительной работы: Автореф… дис. канд. пед. наук. Москва, 1994. 24 с.
40. Мякинченко В. Н., Селуянов В. Н. Оздоровительная тренировка по системе ИЗОТОН. Москва: СпортАкадемПресс, 2001. 232 с.
41. Нестерова Т. В., Овчинникова Н. А. Теория и методика преподавания аэробики. Киев: УГУФВС, 1998. 33 с.
42. Новые фитнес-программы в сети World Class: SH'BAM и CXWORX. URL: http://sport.rbc.ru/article/88600/.
43. Паффенбергер Р. С., Ольсен Э. Здоровый образ жизни. [Пер. с англ.]. Киев: Олимпийская литература, 1999. 320 с.
44. Пономарев Г. Н., Сайкина Е. Г., Лосева Н. А. Фитнес-технологии как путь повышения интереса и эффективности урока физической культуры в школе. Теория и практика физической культуры. 2011. № 8. С. 55-60.
45. Сайкина Е. Г., Смирнова Ю. В. Методические аспекты подбора музыкального сопровождения занятий фитнесом. Фитнес в инновационных процессах современной физической культуры: сб. материалов Всероссийской научно-практической конференции. Санкт-Петербург: Изд-во РГПУ им. А. Герце-
на, 2008. С. 98-104.
46. Сайкина Е. Г., Пономарев Г. Н. Семантические аспекты отдельных понятий в области фитнеса. Теория и практика физической культуры. 2011. № 8. С. 6-10.
47. Сайкина Е. Г. Фитнес в модернизации физкультурного образования детей и подростков в современных социокультурных условиях: монография. Санкт-Петербург: Образование, 2008. 301 с.
48. Сайкина Е. Г., Смирнова Ю. В. Фитнес как значимое социокультурное явление в современной физической культуре и жизни общества. Фитнесс: становление, тенденции и перспективы развития в России: сб. материалов Международной научно-практической конференции. Санкт-Петербург: РГПУ им. А. Герцена, 2006. С. 41-47.
49. Сайкина Е. Г., Пономарев Г. Н. Фитнес-технологии: понятие, разработка и специфические особенности. Фундаментальные исследования. 2012. № 11 (ч. 4). С. 890-894.
50. Селуянов В. Н. Технология оздоровительной физической культуры. Москва: СпортАкадемПресс, 2001. 172 с.
51. Сологубова С. В. Доцільність поєднання різних видів фітнесу під час побудови програми тренування для жінок зрілого віку. Слобожанський науково-спортивний вісник. Вип. 12. Харків: Харківська державна академія фізичної культури, 2007. С. 50-55.
52. Сосіна В. Ю., Фабіан Е. М. Ритмічна гімнастика. Київ: Радянська школа, 1990. С. 4-28.
53. Страна советов: Body pump. URL: http://strana-sovetov.com/health/fitness/
2137-body-pump.html.
54. Теория и методика физического воспитания. [Под ред. Т. Ю. Круцевич]. В 2-х т. Т. 2: Методика физического воспитания различных групп населения. Киев: Олимпийская литература, 2003. 392 с.
55. Физическая культура и здоровье: учебник. [Под ред. В. В. Пономаревой]. Москва: ГОУВУНМЦ МЗРФ, 2008. 320 с.
56. Фитнес для современной женщины: практическая энциклопедия. [Под ред. Е. Басовой]. Пер. с англ. М. Ростовцевой. Москва: Эксмо, 2004. 356 с.
57. Фитнес-программы Стрейтч (Stretch), Пилатес Мэт (Pilates Mat). URL: http://apelsin.irkutsk.ru/articles/71-fitnes-programmy-streytch-stretch-pilates-met-pilates-mat.html.
58. Френсис Л., Френсис Г. Ваш личный путь к здоровью. Пер. с англ. Минск: ООО "Попурри", 1998. 224 с.
59. Хоули Э. Т., Френкс Б. Д. Оздоровительный фитнесс (Health Fitness): Instructor's Handbook. Київ: Олімпійська література, 2000. 368 с.
60. Шенфилд Б. Фитнесс для красивого тела. Москва: Физкультура и спорт, 2002. 160 с.
61. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання: навч. посібник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001.272 с.

Актуальність проблеми. Важко назвати щось більш важливе для людини, без огляду на її стать, вік, соціальний статус та інші характеристики, ніж здоров'я, що формується і зберігається у процесі життєвого циклу з відповідною людській природі реалізацією фізіологічних, психологічних, біологічних потреб, у соціально-трудовій активності, і відбиває здатність людини пристосовуватися до впливів різних чинників навколишнього середовища. Здоров'я становить основу всієї життєдіяльності людини, її матеріального благополуччя, трудової активності, творчих успіхів. Водночас воно відбиває благополуччя країни, впливаючи на економіку, продуктивність праці, обороноздатність, моральні принципи суспільства. З іншого боку, здоров'я кожної особистості і суспільства в цілому залежить від соціально-економічних умов і санітарно-гігієнічних умов, екологічної обстановки, можливостей повноцінно працювати, харчуватися, відпочивати, лікуватися, задовольняти свої потреби в галузях освіти, охорони здоров'я, культури, рекреації тощо.
На жаль, в Україні ці умови не забезпечуються державою і не відповідають належному рівню. На перший погляд, здоров'я кожного нового покоління за всіма основними параметрами повинно бути кращим за здоров'я попередніх, але реально це не так. Сучасні середовище та умови життя не сприяють підвищенню здоров'я пересічних людей. Автор вимушений констатувати факти демографічного неблагополуччя українського суспільства, непомірно високий рівень захворюваності, інвалідності, смертності, серед причин чого – системна соціально-економічна криза, яка давно набула перманентного характеру, невдалі трансформаційні перебудови суспільного життя, гострі соціально-психологічні проблеми, що проявляються на рівнях сім'ї, системи освіти, загалом суспільства.
Такі умови вимагають трансформації свідомості кожної людини і суспільства щодо ролі фізичної культури і рекреації як найважливіших чинників збереження здоров'я людей – на всіх рівнях державного управління, політичних і громадських організацій, бізнес-структур, а також на рівні свідомості кожної людини. Останнім часом багато говориться про переорієнтацію цілей і завдань фізичного виховання різних категорій населення, проте слів поки що більше, ніж реальних справ. Потрібні корінні зміни в усій системі фізичного вихованні, і так само системі масової рекреації населення; потрібне значне підвищення інтересу до оздоровчої фізичної культури з боку кожної пересічної людини, і цей інтерес повинен бути тісно пов'язаний з пріоритетним ставленням до власного способу життя, власної рухової активності; зрештою, потрібне формування оздоровчо-рекреаційної системи, доступної для масового загалу.
Слід також усвідомлювати, що вирішення цих завдань фактично неможливе без впровадження в системи фізичного виховання та фізкультурної рекреації новітніх технологій, більшою мірою спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я людини в найширшому його розумінні. Такі "технології збереження здоров'я" у фізичній культурі можна віднести до більш широкого поняття "оздоровчі технології", що спрямовані на підтриманні на високому рівні життєзабезпечення функціональних систем організму людини. Наразі такі технології найбільш активно впроваджуються в індустрію оздоровчого фітнесу; чимало з них підтвердили свою ефективність і з успіхом застосовуються у фітнес-індустрії. Проте безперечно, що цей процес перебуває ще на початковій стадії свого розвитку. Описана вище ситуація вимагає його продовження й подальшого розвитку на більш високих якісних рівнях.
Мета дослідження – дослідити тенденції впровадження новітніх технологій в оздоровчу індустрію сучасного фітнесу, охарактеризувати нові фітнес-програми і фітнес-технології, довести ефективність новітніх методик в оздоровленні населення.
Завдання дослідження:
• визначити поняття і сутність новітніх фізкультурно-оздоровчих технологій, основні специфічні особливості сучасного оздоровчого фітнесу;
• дослідити поняття і види фітнес-технологій і фітнес-програм, особливості їх розробки, систему сучасної оздоровчої фітнес-індустрії, її інноваційні складові і тенденції розвитку, дати характеристику найбільш популярних новітніх програм і технологій оздоровчого фітнесу, впроваджених у світову оздоровчу фітнес-індустрію;
• розробити на основі останніх досягнень теорії оздоровчої фізичної культури та фітнес-індустрії комплексну експериментальну методику оздоровчого фітнесу для жінок з використанням елементів новітніх технологій;
• експериментально обґрунтувати ефективність розробленої методики для проведення оздоровчих занять із дорослими жінками та доцільність її впровадження в роботу фізкультурно-спортивних організацій оздоровчої спрямованості.
Об'єкт дослідження – процес фізичного виховання жінок першого і другого зрілого віку засобами оздоровчої фізичної культури.
Предмет дослідження – новітні методики, програми, технології оздоровчого фітнесу.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, згідно з яким впровадження нових комплексних методик оздоровчого фітнесу з використанням елементів новітніх технологій у процеси фізичного виховання, оздоровлення та рекреації дорослого населення здатне підняти роль цих процесів на якісно новий рівень, наповнити новим змістом і гарантувати більш ефективне виконання оздоровчо-рекреаційних функцій фізичного виховання на сучасному етапі.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що автор дослідив сучасний стан розвитку оздоровчого фітнесу і функціонування його індустрії, останні тенденції впровадження новітніх технологій в оздоровчу індустрію сучасного фітнесу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в даній роботі отримані результати експериментального дослідження, які переконливо доводять, що регулярні заняття оздоровчим фітнесом з використанням елементів новітніх технологій справляють позитивний вплив на здоров'я людини, зокрема на рівень її фізичного розвитку та функціональний стан.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблену автором комплексну експериментальну методику оздоровчого фітнесу для жінок з використанням елементів новітніх технологій може бути використано в діяльності фізкультурно-спортивних організацій оздоровчого спрямування, передусім фітнес-клубів (центрів, комплексів). ...

1. На сучасному етапі принцип оздоровчої спрямованості фізичного виховання конкретизується у фізкультурних технологіях оздоровчої спрямованості, які об'єднують процес застосування засобів фізичного виховання з оздоровчими цілями й наукову дисципліну, що розробляє основи побудови фізкультурно-оздоровчого процесу. Новітні фізкультурно-оздоровчі технології розробляються у відповідності з досягненнями різних галузей наук і виконують роль бази, на якій будується вся оздоровча індустрія і фізкультурно-оздоровча робота. Значна їх кількість розробляється у сфері оздоровчого фітнесу, який є системою збереження і зміцнення здоров'я людини в його широкому розумінні, ведення здорового способу життя, і водночас формою масової фізичної культури.
2. Сучасні фітнес-технології мають ознаки одночасно педагогічних та оздоровчих технологій, вони будуються на основі вільного мотивованого вибору занять фізичними вправами з використанням інноваційних засобів, методів, організаційних форм занять фітнесом, сучасного обладнання. Процес їхньої розробки ґрунтується на реакції наукових кіл і фітнес-індустрії на нові соціокультурні запити, а основними ознаками є спрямованість на досягнення цілей оздоровчого фітнесу, інноваційність, інтегративність і модифікаційність, варіативність, мобільність, адаптивність до контингенту споживачів фітнес-послуг, простота і доступність, естетична доцільність та емоційна спрямованість. Нами виділено 4 види сучасних фітнес-технологій, які базуються на 4 основних напрямах: освіта, оздоровлення та рекреація, реабілітація, спорт (спортивний фітнес). Вони співвідносяться з чотирма основними сегментами фітнес-послуг, що розрізняються, крім іншого, ступенем інтеграції підходів оздоровчого спрямування. Охарактеризовано новітні технології і програми різних напрямів оздоровчого фітнесу, зокрема: BODYPUMP, BODYCOMBAT, SPINING (велоаеробіка, сайкл), BODYBALANCE, SH'BAM, CXWORX (технології і програми під маркою LES MILLES), STRETCH, PILATES MAT (технології і програми під маркою MIND & BODY), інші новітні фітнес-програми. Більшість їх реалізується в сучасній фітнес-індустрії, яка виконує роль своєрідної "мультімедійної матриці" у процесі появи новітніх фітнес-технологій. В центрі її структури стоїть "фітнес-підприємство", пов'язане з іншими складовими фітнес-індустрії, які, у свою чергу, співвідносяться з функціями діяльності:
індустріальний потенціал – співвідноситься з функцією матеріально-технічного забезпечення; освітнє середовище – співвідноситься з функцією підготовки фахівців; науково-методичне забезпечення – співвідноситься з функціями планування і розробки діяльності фітнес-індустрії. Дана система циклічна, має зворотний зв'язок між усіма складовими, які взаємодіють і доповнюють одна одну.
3. На основі останніх досягнень теорії оздоровчої фізичної культури та фітнес-індустрії розроблено комплексну експериментальну методику оздоровчого фітнесу для дорослих жінок, яка містить одночасно елементи традиційних програм і новітніх фітнес-технологій (фітнес-системи "Ізотон", системи роботи на бігучій доріжці, системи Pilates Mat). Заняття будуються за типовою структурою і складаються з трьох частин – підготовчої, основної, заключної (релаксаційної). В методиці визначені принципи організації кожної частини й вимоги до організації занять. Змістовий склад підготовчої частини включає 3 етапи підготовки (м'який стретчинг, загальнорозвиваючі вправи, останній розігрів). У змісті основної частини пропонуються такі комплекси вправ: "Розвиток гнучкості"; комплекс аеробного тренування на бігучій доріжці; "Аеробіка" (звичайна аеробіка, високоударна аеробіка в русі, аеробіка з танцювальними елементами); "Гарна фігура" (універсальний комплекс, який передбачає на вибір з обтяженнями (з використанням штанги, гантелей, диску) або без; "Пілатес". Заключна (релаксаційна) частина передбачає проходження двох етапів: стретчингу (із доповненням елементами фітнес-системи "Ізотон") і мануальної гімнастики. До проведення основної та заключної частин додаються методичні рекомендації з правилами виконання вправ та іншою корисною інформацією.
4. Результати проведеного педагогічного експерименту засвідчили покращення основних показників фізичного розвитку і функціонального стану жінок першого і другого зрілого віку в результаті регулярних занять оздоровчим фітнесом з використанням елементів новітніх технологій. Зафіксовано покращення середніх показників маси тіла на 2,24%, обводів талії – на 1,35%, обводів стегон – на 1,68%. Про покращення функціонального стану жінок свідчить позитивна динаміка показників ЧСС (на 4,14%), АТ систолічного (на 2,89%) і АТ діастолічного (на 1,5%), ЖЄЛ (на 6,18%), МСК (на 3,82%). Середній показник життєвого індексу зріс на 8,03%. Статистичну достовірність позитивних змін усіх показників підтверджено методами математичної статистики. Отже, експериментально обґрунтовано ефективність комплексної експериментальної методики оздоровчого фітнесу для жінок з використанням елементів новітніх технологій для проведення оздоровчих занять в умовах сучасного фітнес-центру і доцільність її впровадження в роботу фізкультурно-спортивних організацій оздоровчої спрямованості.