Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні аспекти формування механізмів мотивації при управлінні соціальною сферою 5
Розділ 2. Аналіз соціальних механізмів мотивації при управлінні соціальною сферою 10
Розділ 3. Шляхи вдосконалення соціальних механізмів мотивації при управлінні соціальною сферою 14
Висновки 17
Список використаних джерел 19

Особливим моментом у роботі соціального працівника є негативні явища стресу і вигорання, що значною мірою впливають на рівень мотивації. Для попередження і подолання цих явищ, менеджерам з персоналу у соціальних агенціях рекомендується:
1. Сприяти формуванню у соціального працівника захисних механізмів за допомогою проведення тренінгів та групової психотерапії. Менеджер має пам'ятати, що захисні механізми формуються при усвідомленні і прийнятті соціальним працівником своїх цілей, методів і ролі.
2. Забезпечити спілкування соціального працівника із професійною спільнотою (обмін досвідом).
3. Сприяти процесу постійного примноження знань і вдосконалення навичок соціального працівника.
4. Уникати надмірного завантажування працівників роботою.
5. Створювати дружню атмосферу підтримки і взаєморозуміння у колективі.
6. Здійснювати супервізію (індивідуальне кураторство, спрямоване на виявлення та вирішення проблем, пов'язаних із труднощами у роботі соціального працівника). Варто слідкувати, щоб цей вид допомоги менеджера працівнику не переростав у виправлення помилок, вказування на недоліки у роботі. Реалізовуючи супервізію, менеджер повинен слідкувати за станом психічної рівноваги працюючого, за ставленням до роботи кожного працівника, за підвищенням їхньої кваліфікації.
7. Забезпечувати емоційну підтримку і вчасно встановлювати моменти, коли працівникові необхідно тимчасово припинити діяльність або переключитися на інший вид роботи.

Список використаних джерел

1. Артеменко Н. Ф. Мотивація як чинник підвищення професійної компетентності та кар’єрного зростання державних службовців / Артеменко Н. Ф. // Теоретичні і прикладні питання держа- вотворення [Електронне фахове видання] – Режим доступу : http:// www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2008-2/08anfzds.htm/odyframe.htm
2. Гуцол К.В. Методика оцінки мотивації діяльності працівників соціальної сфери / К.В. Гуцол // Молодий вчений. - 2015. - №2(17). – С. 458-461
3. Древаль, О.Ю. Особливості мотивації державних службовців [Текст] / О.Ю. Древаль, А.В. Швецов // Економічні проблеми сталого розвитку : матеріали Міжнародної науково- практичної конференції, присвяченої пам'яті проф. Балацького О.Ф., м. Суми, 6-8 травня 2014 р.: у 2-х т. / За заг. ред.: О.В. Прокопенко, О.В. Люльова. - Суми : СумДУ, 2014. - Т.2. - С. 321-323.
4. Дульцева І.І., Матушкіна М.В. Мотивація діяльності підприємців системою взаємодії в соціальному підприємництві / І.І. Дульцева, М.В. Матушкіна // Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/673/1/matushkina.pdf
5. Карпенко О.Г. Мотивація в структурі діяльності соціального працівника / О.Г. Карпенко // Соціальна демографія. – 2017. – Вип. 7. – С. 18-21
6. Куц М.Р. Становлення мотивації та особливості діяльності соціальних підприємців в Україні / М.Р. Куц // Наукові записки НаУКМА. – 2016. – Том 187. – С. 28-39
7. Лескова Л.Ф. Особливості управління персоналом організації соціальної сфери / Л.Ф. Лескова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ir.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/11024/Лєскова%20.%20Особливості%20управління%20персоналом.pdf?sequence=1&isAllowed=y
8. Лутай Л.А., Черкасов А.В., Рудь Ю.М. Дослідження мотиваційного потенціалу персоналу в системі соціального управління / Л.А. Лутай, А.В. Черкасов, Ю.М. Рудь // Технологічний аудит і резерви виробництва. – 2015. - №6/6(26). – С. 4-7
9. Озірська С. М. Про доцільність та потреби визначення мотивації професійної поведінки соціальних службовців / С. М. Озірська // Вісник УАДУ. – 2017. – № 3–4. – С. 42–49
10. Сорокіна О.А. Мотивація діяльності працівників соціальних служб / О.А. Сорокіна // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/11670/1/Sorokina_Motivation%20of%20social%20wokers.pdf

Вступ

Ефективність економіки будь-якого суспільства в першу чергу визначається якістю наявних трудових ресурсів та способом їх включення у виробництво, адже основною продуктивною силою є люди з їхніми здібностями та можливостями.
Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкових відносин та зростання економіки в Україні зумовлює активізацію діяльності підприємств соціальної сфери, специфіку їх функціонування. Тому підприємствам для того, щоб вижити, необхідно правильно визначати свою стратегію та тактику поведінки і систематично проводити управління трудовим колективом.
Управління персоналом організації пов'язано з активацією діяльності працівників через вплив на їх мотивацію. Система мотивації має бути дієвою та відбивати специфіку певної організації.
Дослідженням процесу мотивації займалась велика кількість вчених та психологів, більшість з яких систематизували свої знання в теоріях. Значний внесок у розвиток теорії і практики мотивації праці зробили А. Маслоу, Ф. Герцберг, К. Альдерфер, Д. Мак-Клелланд, В. Врум, Л. Портер, Е. Лоулер. В Україні вивченням потреб, мотивів, процесу формування і функціонування мотивації займалися М. Вольський, Г. Дмитренко, І. Ільїн, А. Кравченко, М. Лукашевич, І. Петрова, М. Туленков, Г. Щокін та ін. Проте, всі вони розглядали загальні для працівників будь-яких сфер аспекти мотивації праці.
Служби соціального захисту мають специфічні цілі та завдання, а також засоби здійснення діяльності та надання соціальних послуг населенню. Роботи авторів, що займалися вивченням специфіки мотивування соціальних працівників, здебільшого висвітлюють лише деякі сторони досліджуваного процесу, а відповідно потребують подальшої розробки
Метою роботи є вивчення теоретичних та практичних аспектів побудови механізмів мотивації при управлінні соціальною сферою.
Досягненню поставленої мети передує виконання наступного ряду завдань:
- Вивчити сутності та основних особливостей побудову соціального механізму мотивації при управлінні в соціальній сфері;
- Дослідити основних принципів побудови соціального механізму мотивації при управлінні в соціальній сфері;
- Оцінити особливості соціального механізму мотивації при управлінні в соціальній сфері;
- Розкрити перспективи вдосконалення соціального механізму мотиції при управлінні в соціальній сфері.

Висновки

Підводячи підсумок, можна стверджувати, що мотиваційний механізм управління персоналом повинен включати інтереси працівників; приводити у відповідність бажання працівників з цілями підприємства; підвищувати продуктивність праці; заохочувати ініціативу працівників при вирішенні їх власних проблем і проблем підприємства; поліпшувати мікроклімат у колективі, задоволення базисних потреб.
Дослідивши стан побудови соціального механізму мотивації праці персоналу соціальної сфери, було виявлено цілий ряд проблем та недоліків. Серед основних можна зазначити недостатнє фінансове забезпечення соціальної сфери, відсутність додаткового стимулювання праці, незадовільні умови праці, неуважне ставлення керівництва до морального аспекту мотивації, відсутність у спрацівників відповідної освіти.
Попри гірші умови праці, представники державних соціальних служб мають менший рівень заробітної плати та значно рідше залучаються до будь-яких видів заохочення праці. Проте, соціальні працівники вважають свою трудову діяльність ефективною і корисною для людей, що потребують допомоги і для організації, в якій вони працюють. Також відмічається високий рівень зацікавленості у подальшому розвитку своїх професійних знань, навичок та вмінь.
Таким чином, для створення ефективної системи мотивації діяльності працівника-управлінця в соціальній сфері, необхідно враховувати як теоретичні надбання у даній сфері.
Менеджерам та керівникам соціальних служб слід завжди пам'ятати, що лише налагоджена специфічна система мотивації соціальних працівників здатна забезпечити високу ефективність праці і надання якісних послуг клієнтам.