План
1. Вступ.
2. Закономірності, які вивчаються криміналістикою.
3. Методи виявлення та фіксації слідів рук.
4. Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів.
5.Висновок.
6.Список використаної літератури.

1.Закономірності, які вивчаються криміналістикою.
Закономірності, які вивчає криміналістика, є елементами її предмета. Подія злочину розкриває діяльність суб'єктів у матеріальному середовищі, у результаті якої виникають сліди злочину – джерела доказової інформації. У природі все взаємопов'язане та взаємозумовлене, і злочинна діяльність – не виняток. Сліди злочину виникають за загальними законами діалектики й мають необхідний і повторюваний, тобто закономірний, характер. Помічено, що в соціальній діяльності люди різняться способом, предметами та прийомами дії, їх застосуванням.
Поява слідів під час вчинення злочину – процес динамічний, і будь-який рух, взаємодія спричинюють зміни в матеріальному середовищі. Цей процес характерний для всіх історичних періодів і має загальну закономірність.
Стосовно події злочину закономірність – це не тільки відповідність утворення інформації об'єктивним законам руху та відображення матерії, а й можливість передбачити появу джерел інформації та цілеспрямовано використовувати їх у правоохоронній діяльності. Вирізняють п'ять закономірностей утворення слідів злочинів: повторюваність процесу виникнення слідів; зв'язок між діями злочинця і отриманням злочинного результату; зв'язок між способом вчинення злочину і слідами, що виникають як наслідок застосування цього способу; залежність вибору способу від конкретних обставин; зникнення доказів (тобто слідів злочину). Доцільно об'єднати ці закономірності у три групи.
До першої групи належать такі закономірності:
• повторюваність. За наявності одних і тих самих причин виникають однакові наслідки. Наприклад, якщо торкнутися гладкої поверхні пальцем, утвориться потожировий відбиток. Якщо поверхня шорстка, то він невидимий, а якщо полірована – ледь видимий;

Список використаної літератури:
1.Криміналістика: Курс лекцій / Когутич І.І. – К.: Атіка, 2008. – 888с.
2.Криміналістичне дослідження слідів рук: Науково-практичний посібник. / За ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Атіка, 2000. – 152с.
3.Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Ін Юре, 2004. – 728с.
4.Криміналістика: Навч. посібник / Маркусь В.О. – К., 2007. – 558с.

Вступ
Криміналістика – це наука про закономірності злочинної діяльності та її відображення в джерелах інформації, які слугують основою для розробки засобів, прийомів і методів збирання, дослідження, оцінки і використання доказів з метою розкриття, розслідування, судового розгляду та попередження злочинів.
Сьогодні криміналістика — це самостійна галузь спеціальних юридичних наукових знань, котра має свій предмет, систему, науково обґрунтовані прийоми та методи розв'язання наукових і практичних завдань.
Предмет криміналістики – це система, складовими якої є важливі елементи, що узгоджуються між собою: закономірності виникнення слідів; виявлення (відшукання) слідів; збирання (фіксація і закріплення) слідів; вилучення слідів, визнання їх речовими доказами, приєднання до справи й дослідження; зберігання речових доказів; дослідження речових доказів; оцінка речових доказів; використання речових доказів у процесі доказування в кримінальній справі.

Висновок
Таким чином, розглянуті закономірності вчинення злочину, його механізм, криміналістичні засоби та методи збирання доказів складають елементи предмета науки криміналістики, визначення якої можна сформулювати так.
Криміналістика — наука про закономірності механізму злочину, виникнення джерел інформації про злочин і його учасників, закономірності збирання, дослідження, оцінювання та використання доказів і розроблених на грунті цих закономірностей спеціальних засобів і методів судового дослідження і запобігання злочинів.
Предмет криміналістичної методики є сукупністю часткових методик розслідування окремих видів злочинів, а також вчення про криміналістичну характеристику, вчення про класифікацію злочинів, вчення про розкриття злочинів по "гарячих слідах", формах і методах взаємодії з органами дізнання, державними, громадськими організаціями, окремими громадянами, які беруть участь у розкритті та розслідуванні злочинів.