1. Організація обліку власного капіталу.
2. Організація обліку зобов’язань.
3. Організація обліку праці та її оплати.
4. Організація бухгалтерського обліку: поняття, завдання, значення.
5. Організація обліку основних засобів.
6. Організація облікової політики підприємства.
7. Організація обліку нематеріальних активів.
8. Організація обліку необоротних матеріальних активів.
9. Організація документування господарських операцій на підприємстві.
10. Організація обліку запасів.
11. Організація обліку коштів.
12. Організація обліку дебіторської заборгованості.
13. Організація обліку кредитів банку.
14. Організація обліку фінансових інвестицій.
15. Організація обліку витрат на виробництво.
16. Організація обліку витрат діяльності.
17. Організація обліку в умовах застосування комп’ютерної техніки.
18. Організація обліку доходів.
19. Організація обліку результатів діяльності.
20. Організація складання та надання фінансової звітності.
21. Порядок організації матеріальної відповідальності.
22. Особливості організації облікової роботи на малих підприємствах.
23. Організація обліку доходів від реалізації
24. Елементи облікової політики.
25. Особливості організації обліку фінансових результатів
26. Визначення, оцінка та класифікація доходів діяльності
27. Умови зміни облікової політики.
28. Схема обліку витрат і доходів основної діяльності
29. Інвентаризація як метод наступного господарського контролю.
30. Порядок відшкодування завданої шкоди.
1. Організація обліку власного капіталу.
Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
До власного капіталу відносяться: зареєстрований (пайовий) капітал (40), капітал в дооцінках (41), додатковий капітал (42), резервний капітал (43), нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (44), вилучений капітал (45), неоплачений капітал (46).
Зареєстрований капітал відображає зафіксовану в засновницьких документах загальну вартість активів, які є внеском власників у капітал підприємства. У бухгалтерському обліку первинною вартістю майна, внесеного як внесок у зареєстрований капітал, визнається узгоджена засновниками їх справедлива вартість з урахуванням відповідних витрат. Документами, що підтверджують необхідність відображення в обліку статутного капіталу, є статутні документи підприємства. В акціонерному товаристві розмір статутного капіталу дорівнює номінальній вартості емітованих акцій і не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат. У товаристві з обмеженою відповідальністю розмір статутного капіталу не може бути менший ніж 100 мінімальних заробітних плат. В акціонерному товаристві статутний капітал створюється за рахунок внесків засновників (акціонерів) в обмін на акції, в товаристві з обмеженою відповідальністю - на корпоративні права.
Внески, відмінні від грошових коштів, повинні бути оцінені в гривнях. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, засоби, отримані в кредит або під заставу, векселі.
Для обліку інформації про зареєстрований капітал застосовується рахунок 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал». Сальдо на рахунку повинно відповідати розміру зареєстрованого капіталу.
Облік капіталу у дооцінках ведеться на рахунку 41 «Капітал у дооцінках» який призначено для обліку і узагальнення інформації про дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу і розкриваються у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід). Залишок на цьому рахунку зменшується у разі уцінки та вибуття зазначених активів, зменшення їх корисності тощо.
Облік додаткового капіталу ведеться на рахунку 42 «Додатковий капітал», який призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.
Згідно з чинним законодавством резервний капітал створюється в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше ніж 25% від статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу встановлюється засновницькими документами, але не менше ніж 5% від суми чистого прибутку. Рішення про направлення коштів на формування резервного капіталу приймають на зборах засновників (акціонерів) і оформляють відповідним протоколом. На підставі цього документа в обліку відображається відповідне нарахування резерву. Резервний капітал обліковується на рахунку 43 «Резервний капітал».
Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, отримана від ведення господарської діяльності й накопичена з моменту створення підприємства.
Непокритий збиток - це сума непокритого збитку поточного року і минулих років.
Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) ведуть на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
Вилучений капітал обліковується на рахунку 45 «Вилучений капітал». На рахунку 45 ведеться облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.
Аналітичний облік несплаченого капіталу ведеться за видами розміщених несплачених акцій, а також за кожним засновником на рахунку 46 «Несплачений капітал». Оплата внесків засновників повинна проводитися не пізніше ніж через рік після реєстрації. У разі несплати необхідно:
- або зменшити статутний фонд;
- або ліквідувати підприємство.
-
-
-
