ПЛАН
І. ВСТУП
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1.ФІЗИКО- ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ
2.ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСІВ ТА ОСНОВНИХ ЛІСОУТВОРЮЧИХ ПОРІД ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ
3.ЛІСИ ПРИРОДНО ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ

III. ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА

Нагромадження стиглих і перестиглих насаджень призводить до втрати якості деревини, а з часом – і її енергетичного потенціалу. В насадженнях м'яких листяних порід ця втрата особливо відчутна, оскільки їхня деревина недовговічна, швидко втрачає свої захисні властивості, пошкоджується трутовиками, переходить у категорію сухостою і відпаду (детриту) з подальшим природним окисленням і вивільненням енергії. [5]
Віковий склад лісових насаджень теж свідчить про надмірні рубання
головного користування (табл. 5).
Табл. 5. Вікова структура лісів (%)
№ Класи віку лісових
Насаджень Площа лісів, %
1. Молодняки 43
2. Середньовікові 42
3. Пристигаючі 11
4. стиглі та перестійні 2

Отже, основна проблема лісу – в його виснаженості, що може стати причиною втрати його біологічного потенціалу, якщо до лісівничої справи не буде вжито принцип збалансованого розвитку. [2]
Найгірше ситуація склалась з лісами стиглого і перестійного віку, тобто з насадженнями, які можуть використовуватися у рубаннях головного користування, поліські ліси виснажені і потребують мораторію на рубання деревини щонайменше на 10-15 років.
Усі ліси ПВ поділено на 2 групи. Ліси І групи це насадження, які виконують водоохоронну і захисну роль навколо річок і на крутосхилах, а також санітарно-гігієнічні та оздоровчі насадження навколо міст і курортів тощо. Всі господарські заходи у цих лісах спрямовані на збереження і відновлення їхніх захисних і рекреаційних функцій. Заготівельні роботи здійснюються в лісах 2 групи. Саме вони залишаються сьогодні вкрай виснаженими інтенсивними рубками головного користування. У молодняках часто відбувається небажана зміна корінних лісоутворювачів на похідні, малопродуктивні. Тому режим користування деревиною в лісах ІІ групи потребує довготривалого обмеження. [2]
Окрему категорію в складі лісів 1 групи становлять насадження спеціального цільового призначення, виділені у складі природно-заповідного фонду (ПЗФ). Заповідність найцінніших лісових масивів можна розглядати як важливий чинник екологічної стабілізації в регіоні. З поміж всього північно - західного регіону України, ВП відрізняється найвищим відсотком заповідності (близько 10%)(табл.6.).

ЛІТЕРАТУРА:
1. Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / О.Р. Баранський. Рідкісні та зникаючі види флори Волинського Полісся (хорологія, еколого-ценотичні особливості, охорона).- НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2005. — 20 с. — укp.

2. Бальковский В.Б. Деревні ресурси лісу північно-західних областей України.- Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.4


3. В.К. Коновальчук, А.І. Гузій. Лісові і болотні ягідники –важливий елемент кормової бази багатьох диких птахів і звірів українського Полісся та Карпат.- Науковий вісник НЛТУ України. – 2006, вип. 16.5.

4. Кичилюк Олександр Володимирович. Лісівничі особливості вирощування культур сосни звичайної в умовах Волинського Полісся : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.01 / Національний аграрний ун- т. — К., 2007. — 224арк. : іл., табл. — Бібліогр.: арк. 176-197.

5. П. І. Лакида, Л. М. Матушевич, Р. Д. Василишин. Еколого-енергетичний потенціал м'якодеревинних листяних лісів Українського Полісся.- Наукові праці Лісівничої академії наук України : збірник наукових праць – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2009. – Вип. 7.

Інтернет джерела:
6. www.lib.ua-ru.net/inode/41937.html
7. ukrainaincognita.com/.../shatskyi-natsionalnyi-pryrodnyi-park
8. ukrfolk.com.ua/polissya/POL_UKR/POL_UKR(1).htm
9. podrobnosti.ua/projects/kilometrn/2005/07/15/229611.html

10. readbookz.com/book/113/2840.html

11. revolution.allbest.ru/ecology/00218334_0.html

12. tourlib.net/books_ukr/fomenko67.htm

ВСТУП
Полісся - особлива історико-етнографічна область України, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона.
Уперше назва Полісся зафіксована у літописі за Іпатіївським списком. У джерелах XIV-XVI ст. ця назва найчастіше функціонувала у вигляді спільнокореневих топонімів Подлесьє, Полясє, Полєсє. Мовознавці стверджують, що східнослов'янська етимологія назви Полісся закорінена у семантиці лісу (лісиста місцевість, лісок). Вона має балтський аналог (Pala, Pelesa, Pelysa), що в литовській і латиській мовах має значення болотистий лісок. В цьому краї ліс завжди був основою на котрій трималося як рівновага в природі так і можливість існування зародженого тут людського суспільства.
Рослинний світ Волинського Полісся надзвичайно багатий і різноманітний. Тут налічується близько 100 видів лікарських рослин, 90 видів вітамінних рослин, більше 90 видів рослин, що використовують, як барвники. Значна кількість медоносних рослин (близько 200) сприяла розвитку бджолярства.
Фауна Полісся також колоритна. Тут відомо більше 60 видів ссавців (із 100 видів, що зустрічаються в Україні), 276 видів птахів (із 350), більше 30 видів риб. Це, безумовно, помітно позначається на господарській діяльності людини. Природні умови й ресурси Полісся історично мали велике значення для розселення та життєдіяльності місцевого населення. [8]

ВИСНОВОК


Волинське Полісся (ВП) – один із найбільш заліснених і заболочених рівнинних регіонів України, який характеризується унікальним поєднанням озерно-лісових і болотно-лучних ландшафтів, багатих на рідкісні рослинні угруповання. У флористичному складі ВП 34 % становлять рідкісні види, серед них 76 видів занесено в Червону книгу України, 42 – у міжнародні списки рідкісних видів рослин. [9]
Ліс – це одна з найважливіших складових природних ресурсів. Його роль в регіоні залишається координаційною, бо сам регіон належить до географічної зони (Полісся і Лісостеп), де лісові ландшафти завжди були корінними, автохтонними біогеоценозами. [2,4]
Ліси Волині характеризуються досить високим середнім приростом деревини на 1 га вкритої лісовою рослинністю площі, – 3,9 м3, що відповідає середньодержавному показнику (4,0 м3га-1). Проте середній запас ділової деревини на 1 га вкритої лісовою рослинністю площі майже на 20% менший за загальнодержавний показник: 134 проти 164 м3 га-1 відповідно. Враховуючи значну питому вагу деревостанів сосни звичайної у Волинському Поліссі (63,3%), переважну більшість яких створено штучно, для формування високопродуктивних лісових насаджень особливо актуальними є лісокультурні заходи. [4]
Окремо варто відмітити великі площі м'якодеревних порід що вирізняються високою якістю. [2] М'якодеревинні листяні ліси утворені березовими, вільховими та осиковими корінними та похідними чистими та змішаними деревостанами.