1. Поняття й ознаки адміністративно-правового примусу
2. Види заходів адміністративно-правового примусу
3. Поняття й види заходів адміністративного попередження.
4. Поняття й види заходів адміністративного припинення
5. Заходи щодо забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
6. Дискусійні питання адміністративно-відновлювальних примусових заходів
7. Поняття й види заходів адміністративної відповідальності
8. Співвідношення понять «заходів адміністративної відповідальності», «адміністративні стягнення» й «заходів відповідальності, передбачені нормами адміністративного права»
9. Адміністративна відповідальність як особливий вид юридичної відповідальності
10. Нормативна, фактична й процесуальна підстава адміністративної відповідальності
11. Кодекс України про адміністративні правопорушення як систематизований акт законодавства України про адміністративну відповідальність
12. Питання систематизації законодавства України про адміністративну відповідальність
13. Функції адміністративної відповідальності
14. Принципи адміністративної відповідальності.
15. Поняття адміністративного проступку і його ознаки.
16. Класифікація адміністративних проступків
17. Поняття й структура складу адміністративного проступку
18. Класифікація складів адміністративних проступків
19. Об'єкт адміністративного проступку
20. Загальний, родовий і видовий об'єкт адміністративного проступку
21. Предмет адміністративного проступку
22. Об'єктивна сторона адміністративного проступку
23. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони адміністративного проступку
24. Факультативні ознаки об'єктивної сторони
25. Суб'єкт адміністративного проступку
26. Співвідношення понять «загальний суб'єкт адміністративного проступку» і «спеціальний суб'єкт адміністративного проступку»
27. Суб'єктивна сторона адміністративного проступку
28. Вина і її форми
29. Поняття адміністративного стягнення
30. Система адміністративних стягнень по законодавству України
31. Класифікація адміністративних стягнень
32. Відмінність оплатного вилучення предмета від конфіскації предмета, що є безпосереднім об'єктом або знаряддям здійснення адміністративного проступку
33. Загальні правила накладення адміністративного стягнення
34. Заходи впливу, які застосовуються до неповнолітніх згідно ст. 241 КУпАП.
35. Обставини, що пом'якшують й обтяжують адміністративну відповідальність
36. Призначення адміністративного стягнення при множинності адміністративних проступків
37. Покладання обов'язку відшкодувати заподіяний адміністративним проступком майнову шкоду (збиток)
38. Адміністративно-процесуальне право як наука й навчальна дисципліна
39. Адміністративно-процесуальне право в системі права України
40. Поняття й ознаки адміністративного процесу
41. Принципи адміністративного процесу
42. Адміністративно-юрисдикційний процес
43. Управлінський (позитивний) процес
44. Структура адміністративного процесу
45. Співвідношення понять «процедура», «процес», «провадження», «стадія»
46. Класифікація адміністративних проваджень
47. Поняття й види адміністративно-процесуальних норм
48. Структура адміністративно-процесуальної норми. Гіпотеза й санкція в адміністративно-процесуальній нормі
49. Проблеми систематизації адміністративно-процесуальних норм
50. Поняття й ознаки адміністративно-процесуальних відносин
51. Види адміністративно-процесуальних відносин
52. Юридичні факти що породжують, змінюють і припиняють адміністративно-процесуальні відносини
53. Структура адміністративно-процесуальних відносин
54. Суб'єкти адміністративно-процесуальних відносин
55. Об'єкти й зміст адміністративно-процесуальних відносин
56. Система суб'єктів адміністративного процесу
57. Громадяни як суб'єкти адміністративного процесу
58. Суб'єкти, що здійснюють адміністративно-процесуальну діяльність
59. Суб'єкти адміністративного процесу, що сприяють досягненню цілей процесу й реалізації адміністративно-процесуального статусу громадянина
60. Поняття провадження в справах про адміністративні правопорушення
61. Правове регулювання й види проваджень в справах про адміністративні правопорушення
62. Завдання й принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення
63. Докази у провадженні в справах про адміністративні правопорушення
64. Учасники провадження в справах про адміністративні правопорушення
65. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення
66. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення
67. Загальна характеристика заходів по забезпеченню провадження в справах про адміністративні правопорушення (процесуально-забезпечувальні заходи)
68. Доставляння порушника
69. Адміністративне затримання
70. Особистий огляд й огляд речей
71. Вилучення речей і документів
72. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими й маломірними судами й огляд на стан сп'яніння
73. Порушення провадження в справах про адміністративні правопорушення. З'ясування фактичних обставин
74. Порушення справи про адміністративний проступок. Направлення справи по підвідомчості
75. Загальні правила розгляду справ про адміністративні правопорушення. Підготовка справи до розгляду
76. Аналіз зібраних матеріалів, обставин справи (слухання справи). Прийняття постанови (рішення) по справі. Доведення постанови (рішення) до відомості
77. Загальна характеристика стадії перегляду постанов (рішень) по справах про адміністративні правопорушення
78. Оскарження, опротестування постанови (рішення) у справі
79. Перевірка законності постанови (рішення). Винесення рішення по скарзі, протесту прокурора і його реалізація
80. Порядок виконання постанови (рішення) у справі про накладення адміністративного стягнення
81. Добровільне виконання постанови (рішення) по справі
82. Виконання постанови (рішення) по справі в примусовому порядку (виконавче провадження)
83. Поняття і ознаки адміністративного судочинства
84. Правове регулювання і види адміністративного судочинства
85. Задачі і принципи адміністративного судочинства
86. Докази в адміністративному судочинстві
87. Учасники адміністративного судочинства
88. Підсудність адміністративних справ
89. Стадії адміністративного судочинства
90. Відкриття провадження по справі
91. Підготовка справи до судового розгляду
92. Розгляд справи і прийняття судового рішення
93. Перегляд судових рішень
94. Виконання судових рішень

1. Поняття й ознаки адміністративно-правового примусу

Адміністративний примус - це метод вольового забезпечення відповідно правовій нормі поведінки громадян, посадових та юридичних осіб за допомогою застосування заходів впливу, врегульованих адміністративно-правовими нормами, з метою досягнення відповідного порядку, припинення та попередження правопорушень, притягнення до відповідальності правопорушників.
Ознаками адміністративного примусу є:
– він є об’єктивно необхідним методом, цілеспрямованим способом поведінки, набором певних дій і засобів, які повторюються й сприяють вирішенню завдань соціального, державного управління, застосовується на базі переконання у сфері реалізації виконавчо-розпорядчої діяльності держави;
– офіційний, державно-владний характер, застосування його здійснюється лише від імені держави уповноваженими державними органами та їх посадовими особами у процесі реалізації ними державно-владних повноважень.
– множинність та розмаїття суб’єктів застосування адміністративно-примусових заходів, на противагу моносуб’єктному характеру застосування заходів всіх інших різновидів державно-правового примусу.
– численність осіб, щодо яких здійснюється застосування адміністративно-примусових заходів.
– відсутність службового підпорядкування між суб’єктами застосування адміністративно-примусових заходів (активними учасниками) та особами, щодо яких здійснюється застосування зазначених заходів (їх можна назвати пасивними учасниками відповідних правовідносин, оскільки саме їх поведінка є об’єктом певного впливу).
– специфіка юридико-фактичних підстав застосування.
– багатоаспектна цільова спрямованість адміністративного примусу.
– багатоваріантність зовнішніх форм прояву адміністративного примусу.
– примусовий характер, на що дає вказівку вже сама назва, тобто
“примушувати, силувати” особу свідомо здійснити ті чи інші дії, або ж утриматися від них, підкорившись всупереч своїм бажанням.
– правовий характер - застосування адміністративно-примусових заходів здійснюється на основі норм права.

2. Види заходів адміністративно-правового примусу

В юридичній науці склалася така класифікація заходів адміністративного примусу: а) заходи адміністративного запобігання (адміністративно-попереджувальні); б) заходи припинення правопорушень; в) адміністративні стягнення.
Найчастіше під заходами адміністративного запобігання розуміють дії уповноважених органів або посадових осіб, спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянами обов'язків перед суспільством, забезпечення суспільної безпеки й громадського порядку, недопущення та боротьбу зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями й ліквідацію їх наслідків.
Заходи припинення правопорушень — це примусове зупинення протиправних діянь, що носять ознаки адміністративного проступку (а в деяких випадках — і кримінальний характер), спрямоване на недопущення шкідливих наслідків і забезпечення застосування до винної особи адміністративного стягнення, а у виключних випадках — і кримінального покарання. Заходи припинення умовно можна поділити на дві групи — загального та спеціального призначення.
До заходів припинення загального призначення належать: 1) адміністративне затримання; 2) особистий огляд і огляд речей; 3) вилучення речей і документів; 4) тимчасове відсторонення від роботи інфекційних хворих; 5) примусове лікування осіб, що страждають на небезпечні для оточуючих захворювання; 6) тимчасове відсторонення від керування засобами транспорту; 7) припинення робіт і заборона експлуатації механізмів тощо. До заходів припинення спеціального призначення належать: а) заходи фізичного впливу; б) спеціальні засоби; в) використання вогнепальної зброї.
Заходи припинення тісно пов'язано із заходами запобігання та адміністративними стягненнями, яким вони часто передують, оскільки забезпечують умови для їх застосування.
Під час використання заходів як адміністративного запобігання, так і припинення адміністративних проступків органи державного управління повинні суворо додержуватися принципу законності. Це забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом адміністративного та судового оскарження, іншими встановленими законодавством способами.

3. Поняття й види заходів адміністративного попередження.

Заходи адміністративного попередження (запобігання) – це визначені нормами адміністративного права способи офіційного фізичного або психологічного впливу уповноважених державних органів, а у деяких випадках і громадських організацій, на фізичних та юридичних осіб у вигляді особистих, майнових, організаційних обмежень їх прав, свобод та інтересів задля попередження, виявлення протиправних діянь, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, попередження та локалізації наслідків надзвичайних ситуацій.
До найпоширеніших заходів адміністративного попередження (запобігання) можна віднести:
перевірку документів;
огляд (митний огляд, переогляд, обов’язковий огляд ручної поклажі, багажу та особистий огляд пасажирів цивільних повітряних суден, огляд морських і річкових суден та документів, огляд осіб, які працюють на об’єктах з особливим режимом);
обстеження (як різновид огляду);
відвідування підприємств, установ та організацій, входження на земельні ділянки, у жилі та інші приміщення громадян;
обмеження руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів (у зв’язку із ремонтом шляхів, прокладанням комунікацій, аварійним станом, пожежами, стихійним лихом тощо).
Заходи адміністративного попередження можна поділити залежно від мети їх застосування на такі групи:
1) заходи, які застосовуються для попередження чи виявлення конкретних правопорушень та для забезпечення громадського порядку і громадської безпеки;
2) заходи, які застосовуються для запобігання негативним наслідкам надзвичайних ситуацій.