ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ 5
1.1. Поняття та сутність держави. 5
1.2. Ознаки держави: поняття та види. 8
1.3. Державний суверенітет. 13
ГЛАВА 2. ТИПИ ДЕРЖАВИ: СУТНІСТЬ ТА ВИДИ 15
1. Цивілізаційний підхід то типології держави. 15
2. Формаційний підхід то типології держави. 18
3. Типологічна характеристика сучасної української держави. 21
ВИСНОВКИ 26
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 27

1.1. Поняття та сутність держави.

Перш ніж аналізувати поняття держави, необхідно проникнути до її сутності. Сутність держави, як зазначає О.Ф. Скакун, це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян [24, c. 41]. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.
Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:
• класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;
• загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ. Загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством [7, c. 35].
Держава є одним з найважливіших суспільних явищ. Протягом століть вчені-юристи, філософи, політики праг¬нули дати визначення поняття держави та розкрити його сутність. Дати універсальне правове визначення держави для всіх епох і всіх країн важко. В сутності держави залежно від історичних умов на перший план можуть виходити або класовий початок, підґрунтя, або загальносоціальний (діяльність в загальнонаціональних інтере¬сах). Проте, узагальнюючи спільні ознаки держав, різних за класовою сутністю, формою управління і функціями, можна зробити висновок, що держава — це певний спосіб організації суспільства, основний елемент політичної сис¬теми.
Держава — це засіб суб'єктивного вирішення об'єктивних суперечностей, адже розв'язуються вони, як правило, з позицій того соціального суб'єкта, представники якого володіють державною владою [21, c. 42].
Держава — це політико-територіальна, суверенна організація політичної влади більшості населення або частини суспільства, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру, здійснює керівництво і управління загальносуспільними справами і виступає як суб'єкт міжнародних відносин.
Коментуючи запропоноване визначення (так само, як і інші дефініції, воно не може претендувати на вичерпне висвітлення всіх аспектів того явища, що відображається поняттям держави), слід уяснити сутність деяких важливих його моментів.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Конституція України від 28 червня 1996р. / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30.
2. Баранов В.М., Толстик В.А. Теория права и государства в схемах и определениях: Учебное пособие. М., 2003. – 458 с.
3. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 333 с.
4. Гринюк Р. Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична ре¬алізація. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 192 с.
5. Джураева Е. А. К вопросу о типологии современного государства / Е. А. Джураева // Митна справа. - 2009. - № 3. - С. 74-77.
6. Дроботова Т. Б. Поняття державно-правового режиму: теоретичні проблеми визначення / Т. Б. Дроботова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 11. – С. 99–105.
7. Дроботова Т. Б. Правові ознаки демократичного державно-правового режиму: актуальні питання систематизації / Т. Б. Дроботова // Юридична Україна. – 2010. – № 1. – С. 34–40.
8. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік, О.В, Петришин, Л.В. Авраменко, та ін.; За ред. доктора, юрид. наук, професора, академіка АПрН України М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2010. – 583 с.
9. Історія вчень про державу і право: Підручник / за ред. проф. Г.Демиденка, проф. О.В. Петришина. - X.: Право, 2009. - 256 с.
10. Каращук В. В.. Суверенітет у системі основних ознак держави / В. В. Каращук // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип. 29: 36. наук, пр. - К.: Ін-т держави і права НАН України, 2005. - С.108-111.
11. Кельман М.С. , Мурашин О.Г. Загальна теорія держави та права: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 609 с.
12. Кириченко В,М. Теорія держави і права: модульний курс: Навч. посіб. — К.: Центр учбо¬вої літератури, 2010. — 264 с.
13. Кулапов В. Л., Малько А. В. Теория государства и права: Учебник. - М.: Норма, 2008. – 394 с.
14. Ладиченко В. Гуманістична парадигма організації державної влади // Юридична Україна. - 2005. - №9. - С. 3-7.
15. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. М., 2001. – 316 с.
16. Морозова Л.А. Теория государства и права: Учебник / Л. А. Морозова. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 624 с.
17. Нерсесянц В.С. Общая теория государства и права. – М.: НОРМА – ИНФРА, 1999.- 372 с.
18. Основи держави і права України: Підручник / За ред. проф. В. Л. Ортинського, проф. В. К. Грищука, М. А. Мацька. — К.: Знання, 2008. — 583 с.
19. Панкевич О. До питання про основні завдання соціальної держави (загальнотеоретичний аспект) // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — №2. – С.183-191.
20. Панкевич О. Соціальна демократична держава як організатор соціального партнерства // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. —2000. — №2. —С.51-58.
21. Правознавство: Навчальний посібник. / За загальною редакцією В.Г.Гончаренка. — К.: Український інформаційно-правовий центр. — 2002. – 402с.
22. Проблеми теорії держави і права. Основи: Курс лекцій - К.: К.І.С., 2008. - 470 с.
23. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства. М., 2001. – 421 с.
24. Скакун О. Ф. Теорія права і держави: Підручник. - 3-те видання. - К.: Алерта; ЦУП, 2011.-524 с.
25. Теорія держави та права : [підручник) / [за вимогами кредитно-модульної системи навчання] / Є.O. Гіда, Є.В. Білозьоров, A.M. Завальний та ін.: зазаг. ред. Є.O. Гіди. - К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2011.-576 с.

На певному етапі розвитку суспільства виникає потреба у його специфічній, окремій організації. Втрачаючи соціальну однорідність, суспільство розділяється на частини, які відрізняються місцем і роллю в системі суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ, способом життя, духовною культурою, соціальним і майновим станом тощо. У кожної з таких суспільних груп, крім однакових спільних інтересів, постають інтереси специфічні. Отже, виникає потреба в узгодженні, координуванні таких різноманітних інтересів, у регулюванні відносин між різними частинами суспільства. Саме ця потреба і викликає до життя специфічну організацію, основним призначенням якої є забезпечення єдності, цілісності суспільства. Такою організацією є держава.
Процеси національного відродження України, державного будівництва спричиняють істотні зміни в усіх сферах суспільного життя. У зв’язку з цим, хіба що не найважливішою стає проблема розбудови молодої держави, вибір шляху розвитку якої було остаточно зроблено із прийняттям 1996 року Конституції України. Зокрема згідно із її ст. 1, Україна є не тільки демократичною і правовою, але й соціальною державою.
Безперечно, таке проголошення в умовах сьогодення відображає не стільки реальну дійсність, скільки прагнення та орієнтацію Української держави. Водночас це конституційне положення поставило перед суспільними науками і, в першу чергу, перед теорією держави та права актуальне завдання: визначити й дослідити сутність, завдання, ознаки та функції саме соціальної держави, обґрунтувати її загальнотеоретичну характеристику, визначити шляхи побудови такої держави в Україні. Останнє завдання, а воно логічно випливає з попередніх, видається особливо важливим.
Метою даної роботи є аналіз правової природи та сутності держави. Для досягнення мети були сформульовані та виконані наступні завдання курсової роботи:
— проаналізувати становлення теоретично-правової думки щодо визначення правової природи держави;
— дослідити передумови виникнення держави;
— надати поняття держави та охарактеризувати її суть;
— визначити ознаки держави та охарактеризувати їх;
— охарактеризувати відмінності ознак держави від суспільної влади у первісному суспільстві та від інших організацій сучасного суспільства.

ВИСНОВКИ

Таким чином, держава — це політико-територіальна, суверенна організація політичної влади більшості населення або частини суспільства, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру, здійснює керівництво і управління загальносуспільними справами і виступає як суб'єкт міжнародних відносин
Категорія «тип держави» посідає самостійне місце в теорії держави і права, тому що дає можливість більш повного відображення сутності держави, яка змінюється, особливостей її виникнення й еволюції, можливість побачити в цілому історичний прогрес державно організованого суспільства.
Під типом держави розуміють взяті в єдності найбільш загальні риси різних держав, систему їх найважливіших властивостей і сторін, які породжуються відповідною епохою і характеризуються загальними суттєвими ознаками.
У процесі написання курсової роботи було досліджено цивілізаційний та формаційний підходи до типології держави. Який же з двох підходів до типології держав можна прийняти? Кожен із них має свої переваги, недоліки і право на існування. Історично закономірним є виникнення і функціонування формаційного підходу в середині XIX — на початку XX ст. І сьогодні не можна цілком відкидати класифікацію держав на історичні типи (рабовласницька, феодальна, буржуазна), але важливо враховувати, що критерій такого поділу обмежений певними рисами — базисними, класово-економічними: поза увагою залишається багато історичних явищ, які складають глибинну сутність суспільства та його політичної організації. На мою думку, найбільш привабливий вигляд має цивілізаційний підхід особливо до типології сучасних держав.