ПЛАН

Вступ…………………………………………………………………………….3
1. Поняття правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки……………………………………………………………….5
2. Поняття джерела підвищеної небезпеки…………………………………..8
3. Суб'єкти відповідальності за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки……………………………………………………………………………14
4. Підстави зменшення та звільнення від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки…………………………………….…..18
Висновок……………………………………………………………………….22
Список використаної літератури……………………………………………..24

1. Поняття правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
В той час, коли інші інститути цивільного права встановлюють правові форми для формування нормальних правових відносин, інститут відшкодування шкоди є правовим оформленням реакції суспільства на процеси патологічні – порушення існуючої правової системи.

Список використаної літератури

1. Конституція України.
2. Цивільний Кодекс України.
3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 томах/ За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.) Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: ЮрІнком Інтер, 2009.
4. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".
5. Закон України "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення".
6. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963р..
7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду".
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.92.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
10. Заіка Ю.О. Українське цивільне право: Навч. посіб. – К.: Істина, 2005. – 316 с.
11. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 2. Особлива частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. — 408 с.
12. Цивільне право: навчальний посібник / За ред. О.А. Підопригори, Д.В. Бобрової. – К., 1996. – 435 с.
13. Цивільне право України: Навч. посібник./Ю.В. Білоусов, С. В. Лозінська, С.Д. Русу та ін. – За ред.. Р.О. Стефанчука.- К.: Прецедент, 2005. – 448 с.
14. Цивільне право України : Підручник: У 2-х книгах./ Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін., За Ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2005. – Кн. 2.
15. Цивільне право України: Підручник: У2т./Борисова В. І.(кер. авт.кол.), Баранова Л.М, Жилінкова І.В. та ін..;За заг. ред.. В.І. Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.; Юрінком Інтер, 2004. – Т 2. - 552 с.
16. Цивільне право: навчальний посібник / За заг. ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка, 2004.
17. Болдинов В. М. Ответственность за причинение вреда источником повышенной опасности. — СПб: Юрид. центр Пресс, 2002. — 370 с.
18. Назаренко Я. Особливості джерел підвищеної небезпеки в екологічній сфері: питання теорії і практики //Право України. — 2002. — № 4. - С. 121—124.
19. Русу С. Підстави звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки // Право України. -2002. - №4. - C. 128-131.
20. Терещенко Н Поняття джерела підвищеної небезпеки //Право України. — 2000. — № 11. — С 115—118.

ВСТУП
У другій половині XX ст. класичний інститут цивільно-правової відповідальності в багатьох країнах світу зазнав значних змін, серед яких найбільш суттєвими с розширення сфери застосування цивільно-правової відповідальності, розвиток інституту безвинної відповідальності; поширення добровільного й обов'язкового страхування цивільної відповідальності, встановлення граничних розмірів відшкодування; диференціація правового режиму майнової відповідальності в залежності від характеру порушеного інтересу.

Висновок
Чинне законодавство визначає лише орієнтовний перелік об'єктів, діяльність щодо яких вважається джерелом підвищеної небезпеки. У ч. 1 ст. 1187 ЦК України зазначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, яка створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.