ВСТУП
1. Сутність СВБ та передумови виникнення в Україні
2. Аналіз соціальних звітів на прикладі компанії «СКМ»
3. Проблеми впровадження СВБ в Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Саприкіна М. На шляху до соціальної відповідальності. - стаття, ГО "Центр розвитку КСВ"
2. Тавер Є.І. Соціальна відповідальність бізнесу. - журнал "Світ якості", №2-3 2009.
3. Саприкіна М. Міжнародні стандарти і норми із соціальної відповідальності. стаття, ГО "Центр розвитку КСВ"
4. Глобальний договір ООН: модель реалізації. - К.: Global Compact Network Ukraine, 2009.
5. Соціальна відповідальність бізнесу: принципи системної дії. - проект форуму соціально відповідального бізнесу України, К.: 2012.
6. Вінніков О.Ю., Редько О.І. Дослідження методів впровадження СВБ в Україні. - К.: 2011.
7. Воробей В.Г. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? - журнал "Києво-Могилянська Бізнес Студія" (№10, 2011).
8. Туркін С. Соціальна відповідальність бізнесу. - онлайн-видання журналу "CSRJounal", 2012.
9. www.scm.com.ua - веб-сайт групи компаній "СКМ"
10. www.globalcompact.org.ua - веб-сайт української мережі Договору ООН
11. www.csr-ukraine.org - веб-сайт центру КСВ
12. www.svb.org.ua - веб-сайт про СВБ в Україні
13. www.confeu.org - конфедерація роботодавців України.
За період ринкових перетворень економіки України велика кількість місто – та бюджетоутворюючих підприємств просто перестала фізично існувати або дійшла до стадії банкрутства. Мова йде насамперед про старопромислові регіони, де практично зупинилась промисловість радянських часів, яка була основним постачальником робочих місць, базою формування соціальної інфраструктури, вирішення житлових проблем тощо. Фактично тут відбулося різке скорочення можливостей для самореалізації населення, особливо молоді, що знайшло відображення в трудовій міграції та падінні рівня життя. Це означає, що певні прошарки населення перебувають поза межами справедливого розподілу та про реальне соціальне партнерство практично не йдеться.
В цих умовах питання соціальної відповідальності бізнесу перед громадою є як ніколи актуальними. При цьому активна соціальна позиція підприємців має полягати в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі з суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.
У міжнародному бізнес середовищі існує думка, що принципи соціальної відповідальності є однією із складових успішної стратегії, що зміцнює імідж і репутацію компанії, приваблює клієнтів та утримує найкращих працівників. Саме завдяки співпраці бізнесу і НГО значна частина екологічних, соціальних та демографічних проблем могла б бути успішно вирішеною. Проте основною проблемою є не небажання працювати в даному напрямку, а підміна терміну «соціальна відповідальність» поняттям «благодійність». Насправді ж, корпоративна соціальна відповідальність – це відкрита і прозора ділова практика, що базується на етичних цінностях, повазі до своїх працівників, акціонерів, користувачів і на опіці навколишнім середовищем. Соціальна відповідальність бізнесу – відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем. [7] Благодійництво – це короткотривала дія на надання матеріальної допомоги, а соціальна відповідальність - це постійна робота на покращення соціальної сфери. Це надання не лише матеріальних, а й моральних благ. Така специфіка розуміння соціальної відповідальності в Україні сприяє тому, що бізнес не усвідомлює себе як окремий соціально-активний клас, що має значний вплив на процеси, що проходять в суспільстві. Крім того, саме суспільство все ще негативно налаштоване у ставленні до бізнесу. До того ж, бізнес не володіє достатнім досвідом діяльності у даній сфері. Соціальна відповідальність бізнесу передбачає відповідальність перед усім суспільством, власними працівниками і державою.
Метою дослідження було встановити сутність соціальної відповідальності бізнесу, дослідити звітні показники соціальної відповідальності на прикладі об’єкту дослідження, у нашому випадку – компанія «СКМ».
Інформаційною базою дослідження виступала методична і наукова література, періодичні видання та праці вітчизняних і зарубіжних науковців тощо.
Соціальна відповідальність бізнесу – це концепція двосторонньої переваги, де з одного боку стоїть компанія, а з іншого - соціальні групи, адже СВБ несе такі переваги:
• Збільшення обсягів продажу та частки ринку;
• Зміцнення та посилення позицій бренду;
• Покращення іміджу та посилення впливу;
• Ширші можливості залучати, мотивувати та винагороджувати працівників;
• Зменшення оперативних витрат;
• Надання переваги соціально орієнтованим компаніям з боку інвесторів та фінансових аналітиків.
Але в Україні СВБ тільки починає зароджуватись. Задля того, щоб ідея набула широкого розвитку, треба проводити дієві заходи: спеціальні інформаційні заходи, освітні програми, аби готувати майбутніх фахівців з СВБ, відкривати нові навчальні дисципліни.
Щодо ситуації в Україні можна зробити декілька висновків.
По-перше, суспільство ще не готове до сприйняття концепції соціальної відповідальності для всіх. КСВ поки залишається «ношей» бізнесу, яку він ще деякий час буде нести самостійно.
По-друге, існує недовіра до соціальних ініціатив компанії і низькою є роль "гарної репутації" компанії при виборі споживачем продуктів або послуг. На Заході відсоток свідомих споживачів дорівнює 75%. В Україні, за даними дослідження, проведеного на замовлення компанії МТС в 2013 році, - тільки 21% споживачів обирає продукти або послуги компанії, звертаючи увагу на її соціальні проекти. У такої недовіри чітка взаємозв'язок з доходами компаній та низьким рівнем зарплати і пенсій більшості населення України.
По-третє, спостерігається небажання сприймати корпоративну соціальну відповідальність бізнесу через стереотипи: компанії не платять податки, компанії виробляють неякісну продукцію тощо. Але в цьому випадку саме і зростає роль держави як контролюючого і регулюючого органу - компанія, як і будь-яка інша організація, що повинна робити все в рамках закону: платити податки, випускати якісну продукцію. Сьогодні бізнес розуміє: за умов глобалізації та відкритих ринків гарна репутація коштує більше, ніж несвоєчасна сплата податків.
По-четверте, суспільство ще сприймає слова «стандарт» як те, що повинно впроваджуватися обов'язково, а не як модель, до створення якої потрібно прагнути. Одним з головних ризиків розробки стандарту з соціальної відповідальності є те, що вже вишикувалася ціла черга інститутів і організацій сертифікації для майбутньої сертифікації підприємств по стандарту ISO 26000. Треба ще раз підкреслити – стандарт є добровільним, а інститути та організації сертифікації не можуть бути залучені до процесу розробки стандарту. На всі ці питання треба звернути увагу саме сьогодні, щоб завтра не стало пізно. Сьогодні дуже потрібно проведення широкої освітньо-інформаційної кампанії, особливо в регіонах України, для того, щоб при словах "соціальна відповідальність" усі розуміли: цей термін стосується кожної організації, що неможливо вимагати від бізнесу соціальної відповідальності, а самим поводитися безвідповідально в розтраті грошей, державних закупівель, у відсутності підзвітності та прозорості, у протидії корупції.