нет

1. Загальна характеристика права слідування

Право слідування відносять до майнових авторських прав, разом з тим в них відмічаються також ознаки особистих (немайнових) прав автора. Так право доступу є складовою частиною права використання твору шляхом відтворення, в той же час воно є невід’ємним і належить лише авторові твору образотворчого мистецтва. Право слідування може переходити до спадкоємців авторів оригіналів художнього та літературного твору, але направлено на захист насамперед майнових прав авторів. Оскільки вартість їх творів з часом лише зростає, то справедливо, що автори та їх спадкоємці мають право на частину коштів, отриманих у разі наступних за першим публічних продажів [6, 99].
Право слідування (право перепродажу, право дольової участі) є правом авторів оригіналів творів образотворчого мистецтва на одержання частини суми від публічного перепродажу цих творів (до яких можуть бути прирівняні оригінали рукописів письменників і композиторів), тобто на аукціонах (наприклад, у Франції), через комерсантів або комерційних агентів (наприклад, у Німеччині) [8].
В законодавстві України право слідування регламентовано статтею 27 Закону України «Про авторське право і суміжні права», де встановлено що автор твору образотворчого мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці впродовж встановленого статтею 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права» строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо [5].

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
2. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 року// Закон України «Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року) » // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 21, ст.155 (із змінами)
3. Директива ЄС № 2001/84/ЄС від 27 вересня 2001 р. про право слідування на користь авторів оригінальних творів мистецтва // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.wipo.int/wipolex/ru/details.jsp?id=5937
4. Цивільний кодекс України // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15
5. Закон України «Про авторське право i суміжні права» від 23 грудня 1993 року № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64 (зі змінами).
6. Бондаренко С.В. Авторське право та суміжні права. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2008. – 288 с.
7. Капітоненко А, Безклубий І А. Основні напрямки вдосконалення правової регламентації права слідування в Україні в контексті процесу його гар-монізації в рамках ЄС // Київський студентський журнал міжнародного права. — № 8, 2007. — С. 145-147.
8. Личман Т.В. Право слідування // [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.intellaw.org.ua/page99.html
9. Цивільне право: підручник: у 3-х томах / За ред. Є. Н. Абрамова, Н. Н. Аверченко, Ю. В. Байгушева. - Том 3. Частина 1., 2010 // [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://yport.inf.ua/prava-avtorov-proizvedeniy-nauki-literaturyi.html
10. Чупріта Г.В. Спеціальні права автора твору образотворчого мистецтва // [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.pravoznavec.com.ua/period/article/4110/%D7
11. Штефан О. Право слідування в Україні та інших країнах світу // теорія і практика інтелектуальної власності. - № 5, 2009. – С. 3 – 14.

Протягом останнього часу права автора твору образотворчого мистецтва щодо авторських повноважень, а саме стосовно права слідування привертають все більшу увагу вчених, які досліджують проблеми права інтелектуальної власності. Так, право слідування було предметом наукових розвідок О.М. Мельник,О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, О.Д. Святоцького, О.П. Сергєєва, Р.Б. Шишки, Т.В. Лічман, О. Штефан, В.Г. Чупріти та інших фахівців.
Автори образотворчого мистецтва з метою одержання прибутку продають або виставляють на продаж свої твори. Вартість таких творів може постійно підвищуватися, якщо підвищуватиметься популярність автора такого твору, що призведе до отримання додаткового доходу особами, які здійснюють подальший перепродаж таких творів. Тому з метою захисту авторських прав на твори образотворчого мистецтва передбачене право слідування.
Право слідування є особливим правом, сутність якого полягає в тому, що в кожному випадку публічної перепродажу відповідного оригіналу, в якій в якості продавця, покупця чи посередника бере участь галерея образотворчого мистецтва, художній салон, магазин чи інша подібна організація, автор має право на отримання від продавця винагороди у вигляді відсоткових відрахувань від ціни перепродажу [9].
Основною метою даного суб'єктивного права є захист майнових інтересів авторів інших творів образотворчого мистецтва, які часто, особливо на початку творчого шляху, продають оригінали своїх творів різного роду посередникам (перепродавцям) значно дешевше їх реальної вартості. Право на отримання частини прибутку, вирученого від перепродажу твору при переході його від одного власника до іншого, певною мірою компенсує ту несправедливість, яка була допущена по відношенню до автора спочатку.
В законодавстві України право слідування регламентовано статтею 27 Закону України «Про авторське право і суміжні права», де встановлено що автор твору образотворчого мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці впродовж встановленого статтею 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права» строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо [5].
На міжнародному рівні право слідування було закріплено Бернською конвенцією про охорону літературних та худож¬ніх творів від 24 липня 1971 р. А саме стаття 14 ter Бернської конвеції зазначає, що щодо оригіналів творів мистецтва і оригіналів рукописів письменників і композиторів автор, а після його смерті особи або установи, уповноважені національним законодавством, користуються невідчужуваним правом часткової участі в кожному продажу твору, що йде за першим його відступленням, здійсненим автором твору [2].

Право слідування є особливим правом, основною метою якого є захист майнових інтересів авторів інших творів образотворчого мистецтва, які часто, особливо на початку творчого шляху, продають оригінали своїх творів різного роду посередникам (перепродавцям) значно дешевше їх реальної вартості. Право на отримання частини прибутку, вирученого від перепродажу твору при переході його від одного власника до іншого, певною мірою компенсує ту несправедливість, яка була допущена по відношенню до автора спочатку.
Право слідування характеризується такими ознаками як:
- передусім цим правом відповідно до законодавства наділяються автори тільки творів образотворчого мистецтва та їх спадкоємці. При цьому право слідування виникає у авторів при продажу тільки оригіналів твору, тобто саме унікальних матеріальних носіїв творів живопису, скульптури, графіки тощо. Це право не поширюється на оригінали рукописів літературних, драматичних, музичних та інших творів, хоча останні також можуть бути предметом купівлі-продажу як самих авторів, так і їх спадкоємців, а пізніше перепродуються по більш високій ціні;
- зазначене право поширюється тільки на публічний перепродаж творів. Публічний перепродаж — це перепродаж, який здійснюється через аукціон, галерею образотворчого мистецтва, художній салон, крамницю тощо. Якщо перепродаж здійснюється в приватному порядку, права слідування не виникає. Перепродажем вважається будь-який продаж картини чи скульптури, що здійснюється за першим продажем. Безперечно, перепродаж має своєю метою перехід права власності на твір від однієї особи до іншої;
- зазначене право слідування є невідчужуваним, хоча й носить майновий характер і його скоріше варто було б віднести до особистих прав. За життя автора воно залишається за ним.
....