Загалом виходять з положення, що відповідальність, зокрема матеріальна, у трудовому праві має базуватися на принципах цивільно-правової відповідальності, але все ж таки з урахуванням певних особливостей трудових відносин.
Тому доцільно говорити, що саме такими принципами відповідальності у трудовому праві є принцип законності, принцип рівності перед законом, презумпція невинуватості, індивідуальність відповідальності, її невідворотність, відповідальність за вчинений злочин, доцільність, гуманізм.
Законності належить перше місце серед усіх принципів відповідальності. Її можна визначити як принцип, що властивий всім галузям права.
Щодо дисциплінарної відповідальності, то принцип законності полягає у тому, що підстави дисциплінарної відповідальності мають бути чітко визначені, підтверджені, досліджені конкретні факти, на яких будуються звинувачення працівника, в порядку, визначеному трудовим законодавством. Цей принцип також включає рівність всіх суб’єктів трудових правовідносин, гарантованість прав і свобод працівників, забезпечення їх гарантування, відповідність міжнародно-правовим стандартам та можливість поновлення порушених прав [1, 165].
Принцип законності дисциплінарної відповідальності полягає у вимозі притягнення до відповідальності лише за винне, протиправне діяння й тільки у
встановлених законом межах. Вказівка на винність як необхідну умову застосування заходів дисциплінарної відповідальності формулюється через призму принципу справедливості покарання. Разом із тим слід зазначити, що протиправність у дисциплінарних проступках виявляється інакше, ніж в інших
правопорушеннях. Протиправність тут означає не відповідність конкретного проступку складу правової норми, що його забороняє, як це має місце в кримінальному чи адміністративному праві, а порушення позитивної норми, що закріплює трудові обов'язки працівника [2, с. 75].

1. Іванова Г.С. Принципи дисциплінарної відповідальності у трудовому праві / Актуальнi проблеми права: теорiя i практика. - 2013. - №26. – С. 163 – 168.
2. Сыроватская Л.А. Ответственность по советскому трудовому праву / Л.А. Сыроватская. – М.: Юрид. лит., 1974. – 184 с.
3. Барабаш О.Т. Дисциплінарна відповідальність робітників і службовців за порушення дисципліни праці / О.Т. Барабаш // Радянське право. – 1974. – № 5. – С. 68 - 72.
4. Коваленко К.В. Правове регулювання дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / К.В. Коваленко / Харківський нац. ун-т внутрішніх справ. – Х., 2009. – 207 с.
5. Хуторян Н.М.. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / Нац. юрид. академія Укр. ім. Я. Мудрого. - Х., 2003.
6. Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця: Конвенція МОП від 22.06.1982 р., №158 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
7. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця: постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 р., №3933-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – №23. – Ст. 166.