Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство"

Предмет:

Кримінальне право, кримінологія

Мова:

Українська

Рік здачі:

2015

Сторінки:

100 грн.

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Загальні засади дослідження регламентації кримінальної відповідальності за насильницьке донорство
РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ "НАСИЛЬНИЦЬКЕ ДОНОРСТВО"
1. ОБЄКТ ЗЛОЧИНУ
2. ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
3. СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
4. СУБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ
РОЗДІЛ 3. ВІДМЕЖУВАННЯ НАСИЛЬНИЦЬКОГО ДОНОРСТВА ВІД СУМІЖНИХ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ
РОЗДІЛ 4. Кваліфікація насильницького донорства та призначення покарання за цей злочин
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Донорство крові та її компонентів - добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях [4].
Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Особи, хворі на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через кров, або інфіковані збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функції лише у разі подальшого використання отриманих від них крові та (або) її компонентів виключно для проведення наукових досліджень, виготовлення діагностикумів та інших продуктів, що не призначаються для введення реципієнтам [4].
Можна погодитися з думкою М. Малєїной, що «з правової точки зору донорство крові (її компонентів) – це договір про вилучення крові у лю¬дини за плату або безоплатно» [3, с.12]. У такому випадку сторонами договору є донор і заклад охорони здоров’я [12, c. 12].
Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не буде заподіяно шкоди [4].
За особистим визначенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою, порядок якої встановлюється Кабінетом Міністрів України [4].
За бажанням будь-якої дієздатної особи в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, за її рахунок може здійснюватися заготівля та зберігання її власної крові та (або) її компонентів, а також крові та (або) її компонентів, отриманих від інших донорів, з метою використання їх у необхідних випадках для подання медичної допомоги такій особі, членам її сім'ї або іншим особам [4].
Проаналізувавши норми законодавства, можна діти висновку, що донорство – це лише добровільний акт волевиявлення людини, яка є повнолітньою та дієздатною, а також що пройшла відповідне медичне обстеження і в неї не повинно бути протипоказань, визначених МОЗ України.
ЗУ «Про донорство крові та її компонентів» у статті 8 зазначає, що держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров'я, а також надає йому пільги [4].

Актуальність теми дослідження. З розвитком України як незалежної правової держави відбувається перегляд системи цінностей, що існували раніше. На конституційному рівні закріплено, що людина, її життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканості та безпека є найвищими цінностями в українському суспільстві. Тому кримінально-правова охорона життя та здоров’я людини набувала особливого значення.
Зі стрімким розвитком медицини, появи нових методів лікування, у тому числі з використанням крові людини, її компонентів, виникає потреба сучасної медицини в донорській крові. Донорство крові завжди пов’язано з порушенням тілесної недоторканості донора, а також з ризиком заподіяння шкоди його здоров’ю та поширенням небезпечних інфекційних захворювань. 23 червня 1995 року було прийнято Закон України «Про донорство крові та її компонентів», яким регламентовано порядок вилучення, переробки, зберігання та використання донорської крові, її компонентів та препаратів з метою недопущення зловживань у цій сфері діяльності, охорони життя і здоров’я донорів та осіб, які потребують такого роду медичної допомоги [4].
До найнебезпечніших правопорушень у сфері донорства крові належить її примусове вилучення. Тому, не випадково в ст. 144 Кримінального кодексу (далі - КК) України встановлено відповідальність за насильницьке донорство [2].
Тому обрана тема дослідження є досить актуальною, адже в наш час примусове вилучення крові здійснюється, на жаль, доволі в непоодиноких випадках. Деякі питання з цього приводу були ви¬світлені у монографії Г. В. Чеботарьової в 2003 році та в 2005 році була захищена кандидатська дисертація О.В. Сапроновим «Кримінальна відповідальність за насильницьке донор¬ство». Оскільки ряд положень, які виносилися на захист є дискусійними, тому існує необхідність подальшого до¬слідження цієї теми.
Метою даного дослідження є аналіз елементів складу насильницького донорства, його кваліфікуючих ознак, з’ясування співвідношення із суміжними складами злочинів та розробка пропозицій щодо удосконалення кримінального законодавства.
Для досягнення цієї мети в роботі поставлені такі завдання:
• дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу насильницького донорства, його кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки, а також визначити момент закінчення даного злочину;
• встановити співвідношення між нормою про насильницьке донорство та суміжними кримінально-правовими нормами;
• виділити найбільш значущі проблеми кримінально-правової охорони особи, пов’язані з донорством крові, та запропонувати їх вирішення.
Об’єктом вивчення в роботі є суспільні відносини, що виникають у сфері донорства й використання крові людини та її компонентів.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 144 КК України, насильницьке донорство.
Використана методика дослідження головним чином виявляється в конструктивному та детальному аналізі складу злочину насильницьке донорство. В курсовій роботі використана значна кількість спеціальних джерел, на основі яких була здійснена спроба проаналізувати передбачену КК України кримінально-правову відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст. 144 КК України.
У курсовій роботі були використані такі методи наукового дослідження як аналіз,

Донорство, тобто добровільне вилучення крові у людини з метою використання крові для лікування хворих є справою гідності і честі, проявом гуманізму.
Взяття крові та (або) її компонентів у донора повинно проводитися лише за умови, що здоров'ю донора не буде заподіяно шкоди.
Насильницьке, примусом чи обманом вилучення крові у людини визнається злочином і тягне відповідальність за ч. 1 ст. 144 КК України.
Родовим об’єктом насильницького донорства є суспільні відносини, що забезпечують здоров’я особи. Основним обов’язковим безпосереднім об’єктом насильницького донорства є такий вид тілесної недоторканності людини, як її тілесна цілісність. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом насильницького донорства є суспільні відносини, що забезпечують вільне здійснення людиною свого права на донорство крові. Предметом насильницького донорства виступає кров живої людини.
Загальною влас¬тивістю суспільно небезпечного діяння як ознаки, передбаченого ст. 144 КК України злочину, є протиправне примусове вилучення крові людини.
Суб’єкт насильницького донорства є загальним.
З суб'єктивної сторони злочин насильницьке донорство характеризується прямим умислом і спеціальною метою. Під метою насильницького донорства потрібно розуміти використання вилученої з організму людини крові для лікування інших людей, отримання компонентів крові або виготовлення медичних препаратів.
Для правильної кваліфікації потрібно чітко розібратися зі складами злочинів, передбаченими різними статтями Кримінального кодексу України.
З проведених досліджень можна зробити висновок, що порушення кримінальних проваджень за ст. 144 КК України «насильницьке донорство» майже не відбувається. Це свідчить про те, що або в Україні не скоюються злочини, передбачені даною статтею, або існує велика латентність таких злочинів. Тому неможливо проаналізувати рішення по злочинам насильницьке донорство, що негативно впливає на подальші наукові дослідження стосовно даного злочину.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 100.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Дейнеко Ольга (lyamchuk)

(4.91)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство"

0 (800) 357-234