ВСТУП……………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ДІАЛОГІЧНОГО ІНШОМОВНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС НЕТРАДИЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ …………………………………………………………………………..8
1.1. Розвиток діалогічного мовлення у дітей дошкільного віку в процесі організації ігрової діяльності з англійської мови як психолого – педагогічна проблема……………………………………………………………..8
1.2. Особливості розвитку діалогічного мовлення у дітей дошкільного віку………………………………………………………………………....14
1.3. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання нетрадиційних занять у навчальному процесі…………………………..19
1.4. Нетрадиційні заняття з англійської мови як засіб розвитку діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку……………22
РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ДІАЛОГІЧНОГО ІНШОМОВНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС НЕТРАДИЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ…. …...24
2.1. Особливості розвитку діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку………………………………………………24
2.2. Методи та форми роботи з розвитку діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку під час нетрадиційних занять……………………………………………………………………………..31
2.3. Визначення рівня ефективності експериментальної роботи з розвитку діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку під час нетрадиційних занять………………………34
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..42
У лінгвістиці існують терміни, пов'язані із взаємодією, стосунками між людьми за допомогою мовлення - це спілкування, або комунікація, та діалогічне мовлення. Якщо спілкування як контакт між людьми, що забезпечує соціальну перцепцію, інтерактивний, інформаційний,
аффективно-оцінний обмін може відбуватися на вербальному та невер-бальному рівнях, то, застосовуючи термін «діалогічне мовлення», насамперед маємо на увазі певну форму мовлення.
Діалог як форма мовної комунікації, учасники якої обмінюються репліками-висловлюваннями, по суті, є чергуванням слухання й промовляння здебільшого невеликих, неповних речень простої будови, якими обмінюються співрозмовники. Враховуючи, що діалогічне мовлення впливає на дитину з перших хвилин її життя, і визнаючи його важливість для розвитку особистості, педагоги й батьки прагнуть до формування діалогічної компетентності. Базовий компонент дошкільної освіти так визначає зміст діалогічної компетенції: дитина вільно вступає в розмову з іншими дітьми, а також дорослими (як знайомими, так і незнайомими), підтримує запропонований діалог відповідно до теми або не втручається в розмову; відповідає на запитання за змістом картини, художніх творів; виконує словесні доручення, звітує про їх виконання? Отже, завданнями розвитку діалогічного мовлення у програмі «Витоки мовленнєвого розвитку» передбачається навчити дітей: а) відповідати на запитання і звертатися до інших із запитаннями; б) підтримувати розмову, продовжувати її відповідно до ситуації спілкування; в) виявляти ініціативу в розмові з дорослими та дітьми; г) будувати діалог на запропоновану тему.
Розвиток діалогічного мовлення дітей дошкільного віку відбувається за умов створення активного мовленнєвого середовища, під час взаємодії з тими, хто їх оточує, паралельно в кількох системах: «дитина -дитина», «дитина - дорослий», «дитина - одноліток». Дослідники зазначають, що зміст і форма діалогічного мовлення у спілкуванні дитини з однолітками й дорослими істотно відрізняються (Л. Галігузова, Т. Пироженко, Є. Смирнова, Т. Юртайкіна). Так, діалоги в системі «дитина - дитина» характеризуються більш повним та активним застосуванням різноманітних мовленнєвих засобів, зрозумілістю, зв'язністю, правильністю порівняно з діалогами в системі «дитина - дорослий». Під час розмови з дорослим дитина не прагне, щоб її зрозуміли - дорослий розуміє дитину в будь-якій ситуації. Інша справа - одноліток. Він не намагається правильно зрозуміти незрозуміле, він вимагає, щоб висловлювання було чітким і ясним. Потреба у спілкуванні з іншими дітьми спонукає малюка до мовленнєвої активності.
До основних форм діалогічного мовлення, яких навчають дошкільників, належать розмова, бесіда та полілог.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агурова Н.В., Гоздецкая С.І. Англійська мова в дитячому саду: Посібник для вихователів дитячих садів [Текст]. - М., 1963. -112 С.
2. Альошина Т.І. Навчання іноземної мови в дитячому саду [Текст] / / Дошкільне виховання. - 1982. - № 7. - С. 40-43.
3. Аркин Е.А. Дитина в дошкільні роки. М.: 1968.
4. Архипова М.Г. Семінар з проблем раннього навчання іноземних мов [Текст] / / іноз. яз. в школі. - 1991. - № 2. - С. 106-108.
5. Близнюк О. / .. Панова, Л.С. Ігри у навчанні іноземних мов [Текст]: Посібник для вчителів. - К.: Освіта, 1997. - 64 с.
6. Вауліна Ю., Фрейліна Є. Підготовка вихователів-вчителів англійської мови для дошкільних установ [Текст] / / Дошкільне виховання. - 1993. - № 4. -С. 31-33.
7. Верещагіна І.М. Англійська мова: Учеб. для 1 кл. з поглиблений. вивченням англ. яз., ліцеїв, гімназій та ст. груп дет. садів / І.Н.Верещагіна, Т.А.Прітикіна. - М.: Просвещение, 2003 - 160 с.
8. Вороніна Г.І. Інформація про науково-практичної конференції «Раннє навчання іноземним мовам: проблеми та перспективи» [Текст] / / іноз. яз. в школі. - 1991. - № 5 - С. 85-89.
9. Гальскова Н.Д., Глухарєва Є.А. Раннє навчання іноземних мов // Іноземні мови у дошкілі - 1991. - № 1. -С.98-91.
10. Гальперін П.Я. Мовна свідомість и питання взаємовідносин мови та мислення // Питання філософії. - 1977. - № 4.
11. Глухарева Є. А. Перші кроки експерименту [Текст] / / іноз. яз. у школі - 1988. - № 4. - С. 10-13.
12. Глухарева, Є.А. Іноземна мова в дитячому саду [Текст] / / іноз. яз. в школі. - 1991. - № 5. -С. 24-30.
13. Готуємось до школи. Книга друга: Англійська мова. Перші кроки. - М.: СП "Віконце ЛТД", 1992.
14. Готуємось до школи. Книга п'ята: Англійська мова. Слова і пропозиції. - М.: СП "Віконце ЛТД", 1992.
15. Зимова І.А. Психологія навчання іноземним мовам в школі [Текст]. - М.: Просвещение, 1991. - 219 с.
16. Іванова В.Н. Наради з питань експериментального навчання іноземним мовам в дитячому садку і початковій школі [Текст] / / іноз. яз. в школі. - 1989. - № 4. -С. 110-114.
17. Китайгородська Г.А. Методика інтенсивного навчання іноземних мов [Текст]. - М.: Вища школа, 1982. - 141 с.
18. Кудикіна Н.В. Забезпечення системно-діяльнісного підходу до керівництва іграми дітей дошкільного віку / Н.В. Кудикіна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2005. - № 1'2005. - С.157-160.
19. Куліш Л., Друянова Є., Хачатурова М. Англійська для спілкування. - К.: Астарта, 1995. - 256 с.
20. Леонтьєв О.О. Психологічні Передумови раннього оволодіння іноземною мовою // Іноземні мови у шкільництві. 1985, № 5, з. 24-29.
21. Матецький Є.І. Мовленнєва гра на заняттях англійською мовою в дитячому саду [Текст]: Автореф. дис. канд., пед. наук. - М., 1971. - 24 с.
22. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах [Текст]: Підручник / За ред. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 1989. - 320 с.
23. Мухіна В.С. Дитяча психологія / Під ред. Венгера Л.А. М.: Просвітніцтво, 1985, 271 с.
24. Негневіцкая Є.І. Іноземна мова для самих маленьких: вчора, сьогодні, завтра [Текст] / / іноз. яз. в школі. - 1987. - С. 20-26.
25. Нікітенко 3.І. Кожному жителю Європи - іноземну мову з дитинства [Текст] / / іноз. яз. в школі. -1998. - № 4. - С. 110-113.
26. Полонська Т.К. Навчання іноземної мови [Текст] / / Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко» - К.: Свена. - 1993. - С. 124-136.
27. Полонська Т.К. Навчання іноземної мови дітей шестирічного віку в умовах дитячого саду [Текст]: Автореф. дис. канд., пед. наук. - К., 1993. –
24 С.
28. Протасова В.Ю. Навчання іноземної мови дошкільнят [Текст] / Огляд теоретичних позицій / / іноз. яз. в школі. - 1980. - № 1. - С. 38-43.
29. Сидельникова О.Д. Англійська веселка. Навчання англійської мови дошкільнят. Програма для дошкільніх закладів. - Маріуполь, 2003. –
20 с.
30. Тучина Н. В. Комунікативні вправи і завдання // Англійська мова та література.– 2003.– № 22–23.– С. 38–39.
31. Ушинський К.Д. Людина як виховання. Досвід педагогічної антропології: Педагогічні твори: у 6 т. - М.: Педагогіка, 1990. - Т.2. - 441 с.
32. Шкваріна Т.М. У світ іноземної мови з цікавістю [Текст] / / Дошкільне виховання. - 2000. - № 1. - С. 22-23.
33. Шкваріна Т.М. Заняття з англійської мови в дошкільному виховному закладі [Текст]: Посібник для студентів педагогічних училищ. - Умань, 1997. -119 С.
ВСТУП
Розвиток зв'язного мовлення дітей дошкільного віку є однією із стрижневих проблем дошкільної лінгводидактики. ЇЇ актуальність зумовлюється пріоритетними напрямами Національної доктрини розвитку освіти України у ХХ1 столітті, Законів України „Про освіту”, „Про дошкільну освіту” спрямованими на модернізацію дошкільної освіти, оновлення змісту, вдосконалення форм, методів і технології навчання дітей мови, розвитку культури мовлення та мовленнєвого спілкування.
Поряд з розвитком навчання дітей рідної мови , дошкільне навчання дітей англійської мови набуло широкого розповсюдження. Групи з вивчення англійської мови створено у багатьох дошкільних закладах. У родинах проводиться індивідуальне навчання, навчання «методом гувернантки».
Педагогічна наука і освітянська практика довели, що якщо таке навчання здійснюється правильно з методичного та лінгвістичного погляду, то воно стає важливим чинником пришвидшеного інтелектуального розвитку дітей, сприяє засвоєнню ними мінімізованого іншомовного матеріалу, створює передумови для успішного оволодіння у школі будь-якою іноземною мовою. Педагоги, зайняті дошкільним навчанням англійської мови, стикаються з цілою низкою непростих проблем. У їхньому розпорядженні немає обґрунтованих рекомендацій, з якого віку розпочинати і у якому обсязі вивчати англійську мову, як будувати навчально-виховний процес, які форми і методи використовувати, якими мають бути результати навчання. Навчання іноземної мови є не обов'язковим, але бажаним компонентом дошкільної освіти. Таке навчання є важливим засобом гармонійного розвитку особистості, формування її життєвої компетенції.
Однією з проблем навчання дітей дошкльного віку є розвиток у них діалогічного мовлення. У лінгвістиці існують терміни, пов'язані із взаємодією, стосунками між людьми за допомогою мовлення - це спілкування, або комунікація, та діалогічне мовлення. Якщо спілкування як контакт між людьми, що забезпечує соціальну перцепцію, інтерактивний, інформаційний, аффективно-оцінний обмін може відбуватися на вербальному та невербальному рівнях, то, застосовуючи термін «діалогічне мовлення», насамперед маємо на увазі певну форму мовлення.
Побудований правильно з дидактичного та лінгвістичного поглядів, процес навчання сприяє реалізації змісту всіх сфер життєдіяльності дітей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти («Я сам», «Люди», «Культура», «Природа»), і має самостійне освітнє значення. Діти, які у дошкільному віці один-два роки залучалися до вивчення іноземної мови, за умови, що це навчання організовувалося методично правильно, успішніше навчаються у школі, краще засвоюють курс будь-якої іноземної мови.
Навчання дошкільників англійської мови — це особливий вид освітньої діяльності. У процесі навчання мова виступає водночас предметом і провідним засобом навчання. У процесі навчання діти не вивчають складових частин незнайомої мови, а одразу опановують її як засіб спілкування в процесі діалогічного мовлення.
Розвиток психічних та фізіологічних процесів більшості старших дошкільників сягає рівня, який створює передумови для забезпечення системності їх іншомовного навчання. Педагогічна теорія довела, освітянська практика підтвердила, що діти п'яти-шестирічного віку можуть успішно оволодівати англійською мовою, не втрачаючи інтересу до її вивчення. Це пояснюється тим, що у старшому дошкільному віці кожна дитина «є спеціалістом засвоєння будь-якої іноземної мови» (Е.Пулгрем), а правильно організоване навчання сприяє пришвидшеному становленню важливих психічних процесів, формуванню нових психічних якостей особистості.
Інтеграція національної освіти, зокрема навчання іноземних мов, у світову систему освіти та європейські заклади освіти пов’язані з навчанням іноземних мов, здійснюється з урахуванням основних принципів державної політики в Україні:
- Пріоритетність освіти;
- Демократизація;
- Гуманізація та гуманітаризація;
- Національна спрямованість;
- Неперервність системи освіти;
- Нероздільність навчання і виховання.
Загальна стратегія навчання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого – педагогічних та суміжних наук. Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює практичну межу навчання і вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння іншомовним, між культурним спілкуванням, шляхом формування і розвитку вмінь навичок діалогічного спілкування.
Для навчання діалогічного спілкування, слід зазначити особливості комунікативного підходу до навчання іншомовного спілкування. Серед них зазначимо наступні:
Мова розглядається як засіб спілкування. Перевага віддається оволодінню поняттями та функціями.
Мова вивчається через особисту діяльність дітей. Вони є головними автономними суб'єктами навчання, які володіють когнітивними й метакогнітивними стратегіями та прийомами оволодіння мовою й іншомовним спілкуванням та відповідають за свої успіхи і невдачі.
Питання комунікативного підходу до навчання іншомовного спілкування, зокрема навчання діалогічного мовлення, є дуже актуальним для освіти. Адже, як відомо з власних спостережень, у ДНЗ на заняттях іноземної мови далеко не всіх умов додержуються як вихователі так і вихованці. Дуже часто зустрічається такий вид роботи, як «вихователь –вихованці», а не «діти–діти»; матеріал використовується штучний і не веде до створення життєвих умов та ситуацій спілкування. Важливим недоліком у вивченні іноземної мови та іншомовного спілкування є використання не іноземної мови, а рідної, що не веде до ефективного сприйняття та подальшого використання іншомовного матеріалу.
Питання комунікативного підходу до навчання іншомовного спілкування, зокрема навчання діалогічного мовлення, є дуже актуальним для освіти. Адже, як відомо з власних спостережень, у ДНЗ на заняттях іноземної мови далеко не всіх умов додержуються як вихователі так і вихованці. Дуже часто зустрічається такий вид роботи, як «вихователь –вихованці», а не «діти–діти»; матеріал використовується штучний і не веде до створення життєвих умов та ситуацій спілкування. Важливим недоліком у вивченні іноземної мови та іншомовного спілкування є використання не іноземної мови, а рідної, що не веде до ефективного сприйняття та подальшого використання іншомовного матеріалу.
Використання нетрадиційних занять під час навчання іноземної мови сприяє мимовільному запам’ятовування мовного матеріалу і формуванню міцних навичок діалогічного мовлення. Нетрадиційні заняття з англійської мови активізують діяльність дітей, дають змогу виявити розумові та творчі здібності дітей. Вони пробуджує інтерес дітей, дають їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяють більш швидкому і надійному запам’ятовуванню іншомовних слів та речень.
Об’єкт дослідження – розвиток діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження – методика розвитку діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку під час нетрадиційних занять.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику розвитку діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку під час нетрадиційних занять.
Завдання дослідження:
1. Теоретично дослідити стан розробки проблеми розвитку діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку
2. Вивчити особливості розвитку діалогічного мовлення у дітей дошкільного віку
3. Розробити методику розвитку діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку під час нетрадиційних занять.
4. Експериментально перевірити ефективність методики розвитку діалогічного іншомовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку під час нетрадиційних занять.
Методи дослідження: для розв’язання завдань комплексного пізнання предмета дослідження застосовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження.
Теоретичні методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури з проблеми, аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення наукових положень, філософської та психолого–педагогічної літератури. Вони дали змогу сформулювати концептуальні підходи до проблеми, визначити поняттєво–категоріальний апарат, основні науково–теоретичні положення.
Емпіричні методи: педагогічне спостереження, бесіда, обстеження, педагогічний експеримент. Ці методи дали змогу визначити рівень розвитку творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку і розробити методику розвитку творчої уяви засобами художньої літератури.
Експериментальна база: дослідження проводилося на базі старшої групи дошкільного навчального закладу № 436 Оболонського району м. Києва.
ВИСНОВКИ
Навчання іноземній мові дітей дошкільного віку на даному етапі розвитку суспільства стало предметом зацікавленої розмови педагогів, філологів і батьків. Людство не задоволене рівнями мовної підготовки випускників шкіл й один зі шляхів зміни цього – зрушення точки відліку початку процесу навчання іноземній мові на дошкільну освіту. Дошкільний вік традиційно вважаються найбільш сприятливими періодом для оволодіння другою мовою. Більше того, старший дошкільний вік є найсприятливішим для вивчення іноземних мов, тому що в цьому віці дітям усе ще властиве наслідування, але вже упереміш із мисленням, тобто усвідомлене.
При навчанні дітей іноземної мови необхідно пам'ятати, що «психолого-педагогічна концепція, на якій будувалося навчання іноземним мовам у різних країнах, ґрунтувалася на існуючій до недавніх пір теорії засвоєння дитиною мови. Відповідно до цієї теорії дитина опановує мову у результаті наслідування мови дорослих, імітативним шляхом без цілеспрямованого навчання. Іншими словами, ніхто не розчленовує для дитини потік мови на одиниці засвоєння, не дозує мовні зразки, не вибудовує їх у певну послідовність, не пояснює правил граматики – і проте нормально, що дитина розвивається і до п'яти-шести років уже настільки опановує цю складну граматику, що будує самостійні висловлення, успішно вирішує комунікативні завдання.
