ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛІЙ
1.1. Проблема реалій в лінгвокультурній картині світу
1.2. Мовне втілення концептуальної картини світу
1.3. Лінгвістичні особливості текстів кулінарних рецептів в німецькій мові
1.4. Національно-культурні особливості фразеологічних одиниць із гастрономічним компонентом у сучасній німецькій мові
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ГАСТРОНОМІЧНИХ РЕАЛІЙ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
2.1. Основні способи перекладу реалій
2.2. Особливості перекладу національно-специфічних реалій в німецькій мові
2.3. Роль гастрономічного компонента у формуванні цілісного значення фразеологічних одиниць німецької мови
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Активізація лінгвокультурологічних та лінгвокогнітивних досліджень в межах інтерпретаційних пошуків та шляхів адаптації в перекладі спостерігається протягом останніх десятиліть і справляє дедалі відчутніший вплив на теорію і практику перекладу. При зіставленні різних національних мовних картин світу стають помітними семантичні лакуни, не заповнені мовними одиницями в мові-компаранті. Протягом останніх десятиліть національно специфічна лексика стала об’єктом вивчення низки робіт, написаних як в Україні, так і в інших державах.
Дослідники вивчають лінгвокультурні параметри тексту оригіналу та його перекладу. Існує нагальна потреба в упорядкуванні й унормуванні правил іншомовного відтворення українських реалій і власних назв. Цим зумовлюється актуальність статті, що є спробою комплексного аналізу культурних реалій.
Реалії та культуреми не завжди перекладаються. Специфічні елементи в одній мові є культуремами в мові та лакуною в мові перекладу. Як перекладач вирішує проблеми передачі національно специфічної лексики, культурем та реалій? Відповідь на це питання – використання перекладацьких трансформацій.
Так, адаптація (пор. лат. adapto – пристосовую) – спрощення тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. Адаптація широко застосовується в перекладі, оскільки між словами двох мов може траплятися повна відсутність відповідностей. Адаптація творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Переклад – це суб’єктивний і довільний виклад оригіналу, що повністю підкоряється творчій манері перекладача [20, с. 107].
На думку О. І. Чередниченка, адаптація одомашнення та очуження мають своїх прибічників та противників: "З одного боку, перекладач, за відомим висловом Ґете, може "переселити" свого читача в країну автора оригіналу, максимально наблизивши до нього свою версію інтерпретації. З іншого боку, він може намагатися переселити автора оригіналу в свою країну, і тоді переклад віддалиться від першотвору" [19, с. 22].
Г. Денисова звертає увагу на роль культури в процесі перекладу й висловлює таку думку: "різниця між мовами є не різницею між знаками, а несхожістю світосприйняття. Мова, яка водночас створює думку та створюється нею, є притаманною духовному світові народу, котрий нею розмовляє. Під час перекладу йдеться про перенесення літературного твору не тільки з однієї мовної системи, але й з однієї ментальної сфери до іншої, де всі відношення та зв’язки є зовсім не такими, як у першій" [5, с. 55].
У визначенні реалій учений акцентує передусім чинник міжмовного зіставлення. Так, у праці "Актуальні питання українського художнього перекладу" В. Коптілов називає реаліями "слова, що позначають предмети та явища, невідомі мові перекладу". Cлова можуть бути реаліями в одній мові, але не бути такими в іншій. Наприклад, у Великобританії, як і у нас, є проїзні квитки, а у США – їх немає. Отже, стосовно американського варіанту англійської мови наш "проїзний квиток" – це реалія, а стосовно британського варіанту – ні. Ще більш яскравіший приклад можна навести, розглядаючи лексему "хліб". Лексема
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бархударов Л.С. Язык и перевод / Бархударов Л.С. - М. : Международные отношения, 1975. - 240 с.
2. Гачечиладзе Г. Р. Вопросы теории художественного перевода Гачечиладзе Г. Р. / авторизованный пер. с грузин. – Тбилисси : Лит. дахеловнеба, 1964. – 267 с.
3. Гильченок Н.Л. Практикум по переводу с немецкого на русский / Гильченок Н.Л. - СПб : КАРО, 2005. - 368 с.
4. Головницкая Н. П. Лингвокультурные характеристики неметкого гастрономического дискурса: автореф. дис. на соискание уч.степени канд. филол. наук : 10.02.04 “Германские языки” / Н. П. Головницкая. – Волгоград, 2007. – 26 с.
5. Денисова Г. В. Границы перевода / Денисова Г. В. – М. : МГУ, 1998. – 80 с.
6. Дмитренко О. П. Фразеологічні одиниці на позначення соціально-економічних реалій у сучасній німецькій мові: структурний та семантичний аспекти: дис. .. канд. філол. наук: 10.02.04 /Олена Петрівна Дмитренко. — Херсон, 2010. — 256 с.
7. Калашник С. А. Структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць із національно-культурним компонентом у німецькій та французькій мовах // С. А. Калашник, О. С. Піньковська, А. В. Ришкова // Актуальні проблеми іноземної філології: Лінгвістика та літературознавство: Міжвуз.зб.наук.ст. – Бердянськ : БДПУ, 2009. – Вип. ІІІ. – С. 209-216.
8. Кочерган М. П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу // Мовознавство. – 2004. – № 5-6. – С. 12-30
9. Лисиченко Л. А. Структура мовної картини світу // Мовознавство. – 2004. – № 5-6. – С. 36-41
10. Мазитова Е. И. Национально-культурные особенности фразеологизмов лексико-фразеологического поля “Физическое состояние человека” / Е. И. Мазитова // Сб.науч.трудов регіон.заочн.научно-практ.конф. молодых учених Моск.обл. [“Актуальные вопросы научно –педаг.деятельности“], (Москва, 27-30 апреля 2012 г.) / Москов.гос.областн.ун-т, 2012. – 235 с.
11. Мальцева Д. Г. Страноведение через фразеологизмы / Д.Г. Мальцева. – М. : Высшая школа, 1991. – 176 с.
12. Маслова В. А. Лингвокульторология / В.А. Маслова. – М.: Изд. центр “Академия”, 2001. – 208 с.
13. Немецкая кухня [Текст] / Сост. А. Д. Мильская. - Харьков : Каравелла, 1995. - 318 с.
14. Німецько-український фразеологічний словник [уклали В.І.Гаврись, О.П. Пророченко]. – К. : Радян. школа, 1981. – Том 1. – 416 с.; Том 2. – 382 с.
15. Роганова З.Е. Пособие по переводу с немецкого на русский язык / Роганова З.Е. - Москва, 1961. - 303 с.
16. Соколовська Ж. П. Картина світу та ієрархії сем // Мовознавство. – 2002. – № 6. – С. 87-91
17. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. – М. : Школа “Языки русской культуры“, 1996. – 288 с.
18. Федоров А.В. Основы общей теории перевода / Федоров А.В. - М. : Высшая школа, 1983. - 303 с.
19. Чередниченко О. І. Український переклад: З минулого до сьогодення О. І. Чередниченко // Од слова путь верстаючи й до слова…: збірник на пошану Роксолани Петрівни Зорівчак, доктора філологічних наук, професора заслуженого працівника освіти України. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка 2008. – С. 21-31
20. Швейцер А. Д. Перевод и культурная традиция / Швейцер А. Д. /Перевод и лингвистика текста / Всероссийский центр переводов. – М. : 1994 – С. 64−75
21. Duden. Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten. Wörterbuch der deutschen Idiomatik / Hrsg. und bearb. von G. Drosdowski und W. Scholze-Stubenrecht. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Duden Verlag, 1992. – Bd. 11. – 846 S.
ВСТУП
Свідомість кожної людини містить найрізноманітніші знання та уявлення про навколишню дійсність, які властиві кожній національній культурі. Образ світу у свідомості людини складається з великої кількості понять та пов’язаних з ними асоціацій. Без оволодіння такого роду знаннями було б неможливим існування повного розуміння як усередині однієї культури, так і між різними культурами. Взаємозалежність мови і культури обумовлює появу національно-культурного компонента в значенні слова. Вивченню даної проблематики приділяли увагу такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як Ч.Фріз, Н.Г.Комлев, В.Г.Костомаров, Д.Г.Мальцев, А.В.Кунін, Н.М.Кирилова, В.М.Телія, А.Вежбицька, Ю.С.Степнов та інші, які переконливо свідчать про необхідність та актуальність дослідження ФО з точки зору їх національно-культурної значимості.
Переклад реалій становить частину проблеми передачі національного та історичного колориту певної країни. Реалії - це предмети матеріальної культури, які характерні для того чи іншого народу, національності чи общини та виражають національну самосвідомість і колорит. В лінгвістиці і перекладознавстві реаліями називають слова та вирази, які позначають ці предмети. У перекладознавчих працях «реалія» як термін з'явилася у 40-х роках. Його уперше вжив А.Федоров. Реалії характерні для мови художньої літератури та засобів масової інформації, нерозривно пов'язані з культурою певного народу. Існує багато класифікацій реалій, в основному виділяються такі групи як географічні, етнографічні та суспільно-політичні реалії.
Актуальність дослідження. З проблемою перекладу реалій перекладач зустрічається дуже часто. Так як реалії позначають поняття, які відсутні в інших культурах, вони завжди становлять особливу складність в процесі перекладу. З іншого боку, ці складнощі забезпечують інтерес до даної проблеми.
У процесі перекладу реалій виникають два основних складних моменти: відсутність у мові перекладу еквівалента через відсутність у носіів цієї мови об'єкта, який позначає реалія (референта) та необхідність передати не тільки семантику, а й колорит - національне та історичне забарвлення.
Тема роботи: «Особливості перекладу гастрономічних реалій із урахуванням національно-культурної специфіки».
Метою роботи є особливості перекладу гастрономічних реалій із урахуванням національно-культурної специфіки.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- окреслити проблему реалій в лінгвокультурній картині світу;
- показати мовне втілення концептуальної картини світу;
- з`ясувати лінгвістичні особливості текстів кулінарних рецептів в німецькій мові;
- розкрити національно-культурні особливості фразеологічних одиниць із гастрономічним компонентом у сучасній німецькій мові;
- визначити основні способи перекладу реалій та особливості перекладу національно-специфічних реалій в німецькій мові
- дослідити роль гастрономічного компонента у формуванні цілісного значення фразеологічних одиниць німецької мови.
Об’єкт дослідження – реалії як ключовий елемент національного лінгвокультурного коду.
Предметом дослідження є особливості перекладу гастрономічних реалій із урахуванням національно-культурної специфіки.
Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури; критичний аналіз досліджень з даної проблеми.
Практичне значення одержаних результатів. Основні питання, які були розглянуті в нашій роботі, можуть бути включені до розробки лекцій, написання курсових та дипломних робіт з філології, граматики, морфології.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел і має загальний обсяг 38 сторінок друкованого тексту.
ВИСНОВКИ
Реалії, як одиниці безеквівалентної лексики, становлять найбільші труднощі при перекладі. Складність полягає в тому, що для перекладу їх не існує відповідників, які б разом з передачею специфічної інформації відображали національний колорит, мали б ті ж конотації емоційного, смислового та стилістичного характеру, що супроводять реалії в оригінальному тексті. Отже, при перекладі важливо враховувати прагматичне значення, тобто ту функціональну роль, яку реалія відіграє у конкретному повідомленні.
Особливістю реалій є те, що у носіїв певної культури і певної мови з ними пов‘язуються такі фонові знання та асоціації, які на певному етапі міжнаціональних та міжмовних контактів можуть бути відсутніми у носіїв інших культур і мов. При перекладі реалій виникає, з одного боку, необхідність підкреслити їх особливий колорит, іноді унікальність, а з іншого боку – певним чином передати їх значення і типові для носіїв мови джерела асоціації, уникаючи, настільки це можливо, багатослів‘я.
Основними способами передачі значень реалій при перекладі є: а) транслітерація; б) калькування; в) трансформаційний переклад; г) дослівний переклад; д) описовий переклад.
Результати дослідження свідчать, що фразеологічне значення ФОГК – феномен виключно складний, який не можна розглядати ані як механічну суму складових його компонентів, ані як абсолютно абстрагований від форми зміст. Семантичну структуру ФОГК можна уявити як мікросистему, всі елементи якої знаходяться в тісному взаємозв’язку. Компонент-гастронім ФОГК є словом, оформленим морфологічними чи синтаксичними засобами мови. У створенні цілісного фразеологічного значення ФОГК компоненти-гастроніми відіграють різну роль:
а) входячи до складу ФОГК, компонент-гастронім може втрачати своє лексичне значення, здатність позначати продукт харчування;
б) компонент-гастронім актуалізує одну зі своїх диференційних чи потенційних сем;
в) семантика ФОГК формується всім складом компонентів;
г) компонент-гастронім виявляє семантичну автономність та набуває певного значення при входженні до складу певних ФОГК або низки комплексів.
Високочастотними компонентами-гастронімами ФОГК, які беруть активну участь у фразотворенні та входять до складу понад 20 ФОГК, є: Brot (8 %), Suppe (5,9 %), Wurst (3,5 %), Ei (3,2 %), Speck (3,2 %), Bier (3,1 %), Käse (2,9 %), Butter (2,8 %), Wasser (2,7 %), Salz( 2,5 %), Brei (2,3 %), Nuß (2,2 %), Pfeffer(2,1 %), Brühe (1,9 %), Apfel (1,8 %), Birne (1,8 %), Bohne (1,8 %), Honig (1,7 %), Zucker (1,7 %), питома вага яких становить 55,1 %.
Дослідження специфіки функціонування гастрономічного компонента ФО німецької мови дає багатий науковий матеріал для виявлення унікальності фразеологічної картини світу німецького народу і є перспективним для подальших розвідок.