ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ
1.1. Поняття „компетентність” та „компетентність монологічного мовлення” у науковій педагогічній літературі
1.2. Мета та зміст формування компетентності в монологічному мовленні у учнів 7-го класу середньої загальноосвітньої школи
1.3. Психологічні особливості учнів 7-х класів
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ У УЧНІВ 7-ГО КЛАСУ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
2.1. Етапи формування компетентності в монологічному мовленні у учнів 7-го класу середньої загальноосвітньої школи
2.2. Комплекс вправ направлених на формування іншомовної компетентності у монологічному мовленні у учнів 7-го класу середньої загальноосвітньої школи
Висновки до розділу 2
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ //45

1.1. Поняття „компетентність” та „компетентність монологічного мовлення” у науковій педагогічній літературі
Відповідно до теми та предмету нашого наукового дослідження, нас зацікавила сутність понять „компетентність” та „компетентність монологічного мовлення”.
Поняття „компетентність” уперше стало використовуватися в США в 60-ті роки ХХ століття в контексті діяльнісної освіти (performance-based education), метою якого було готувати спеціалістів, що здатні з успіхом конкурувати на ринку праці. Як зазначає О. В. Запеваліна, компетентність стала розглядатися як особистісна категорія, а компетенція як складова „анатомії” компетентності [8, с. 106–107].
Словник іншомовних слів подає наступні тлумачення поняття компетентності: 1) „володіння знаннями, які дозволяють судити про що-небудь, висловлювати вагому, авторитетну думку”; 2) „поінформованість, обізнаність, авторитетність” [30, с. 282]. Інший словник подає таке визначення слова „компетенція: „компетенція” (від лат. „competo” – добиваюся; відповідаю, підходжу): 1) коло повноважень, наданих законом, статутом або іншим актом конкретному органу або посадовій особі; 2) знання, досвід у тій чи іншій області” [31, с. 302].
Як зазначає В. О. Коваль, більшість авторів не проводять чіткої межі між поняттями „компетентність” та „компетенція” [13, с. 236] У цьому сенсі В. Н. Введенський тлумачить термін „компетентність” як психологічне новоутворення особистості, обумовлене інтеріоризацією теоретичного і практичного досвіду, яке є сукупністю різник компетенцій та якостей особистості. Компетенція, у свою чергу, є певною сферою застосування знань, умінь, навичок та якостей особистості, які у комплексі допомагають спеціалістові діяти у неоднакових ситуаціях та за різник умов [2, с. 53].

1. Адаптація учнів до шкільного навчання. 1–10 класи / Уклад. : О. Є. Марінушкіна, Ю. О. Замазій ; За заг. редакцією Л. Д. Покроєвої. – Х. : Вид-во „Ранок”, 2011. – 192 с.
2. Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51–55.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [авт.-уклад. Бусел В. Т.] – К. : Перун, 2001. – 1440 с.
4. Головань М. С. Компетенція і компетентність : досвід теорії, теорія досвіду / М. С. Головань // Вища освіта України. – 2008. – № 3. – С. 23–30.
5. Гушлевська І. В. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці / І. В. Гушлевська // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 22–24.

38. Хомский Н. О понятии „правило грамматики” / Н. Хомский // Новое в лингвистике. – 1965. – Вып. 4. – C. 34–65.
39. Чорна О. О. Особливості та практика формування іншомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей / О. О. Чорна // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. – 2013. – Вип. 22. – С. 230–237.
40. Шатилов С. Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе : учеб. пособие [для студ.]. – 2-е изд., дораб. / С. Ф. Шатилов. – М. : Просвещение, 1986. – 223 с.
41. Hymes D. On Communicative Competence // C. J. Brumfit and K. Johnson (eds.). The Communicative Approach to Language Teaching. – New York : Harmondsworth : Penguin, 1972. – Р. 269–293.

Актуальність теми. На початок XXI століття комунікативні компетенції кожної людини стали незамінним засобом міжнародного спілкування як у писемній, так і в усній формі. Настав час, коли українське суспільство відчуло гостру потребу у фахівцях різних галузей, які б активно володіли бодай однією з поширених у світі мов, ефективно послуговувалися нею для обміну інформацією, для встановлення професійних контактів, для досягнення порозуміння в діалозі культур, тому мета навчання іноземної мови в школі передбачає не тільки практичне володіння мовою, а й розвиток особистості школяра, який спроможний і бажає брати участь у спілкуванні на міжкультурному рівні та самостійно вдосконалюватись у певному виді діяльності.
У загальноосвітній середній школі навчанню монологічного мовлення не завжди приділяють достатньо уваги. Така позиція є помилковою, оскільки саме цей аспект навчання дисциплінує мислення, навчає логічно мислити і відповідно будувати своє висловлювання у такий спосіб, щоб довести свої думки до слухача. Навчання говоріння як процесу продуктивному вимагає від учня побудови висловлювання, обумовленого ситуацією спілкування, це складна методична задача, оскільки оволодіння ним пов’язано з найбільшими труднощами для учнів і вимагає великих тимчасових витрат і зусиль як з боку вчителя, так і учнів. Тим не менше ці витрати часу і зусилля стають придатними, якщо учні опановують цю діяльність на початковому етапі навчання і удосконалюють на середньому на строго відпрацьованому матеріалі, який забезпечує мотиваційний рівень і надійну базу для формування інших видів мовленнєвої діяльності...........

Об’єкт дослідження
Предмет дослідження
Мета дослідження
Завдання:
Методи дослідження.
Теоретичне та практичне значення
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загального висновку, додатків, списку використаних джерел.
Обсяг роботи становить 63 сторінки, з них 39 основного тексту.
Список використаних джерел складається з 41 позиції.

2. Дослідження показало, що загальною метою формування компетентності в монологічному мовленні є розвиток у ................

4. Дослідження показало, що у методиці навчання іноземних мов виділяють три етапи формування компетентності у ...................