ЗМІСТ
ВСТУП ..……………………………………………………………..….. 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади соціальної адаптації молодших школярів
1.1. Аналіз психолого-педагогічних досліджень…………………. 5
1.2. Поняття адаптації та дезадаптації дитини до навчання у початковій школі………………………………………………………... 6
1.3. Проблема адаптації дітей до навчання в початковій школі.. 14
РОЗДІЛ 2. Психолого-педагогічні чинники соціальної адаптації дитини молодших школярів
2.1. Особливості психологічної адаптації дитини …………………….17
2.2. Психолого-педагогічні чинники успішної соціальної адаптації молодших школярів ………………………………………….. 20
РОЗДІЛ 3. Дослідження психологічної адаптації молодших школярів до навчання школі
3.1. Методика та організація дослідження …………………. 24
3.2. Результати дослідження та рекомендації, що сприяють успішній адаптації дитини до навчання в початковій школі …….. 27
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………. 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….. …. 32
ДОДАТОК А ……………………………………………………………….. 34
ДОДАТОК Б ……………………………………………………………….. 37
ДОДАТОК В ……………………………………………………………….. 43

Досліджуючи проблему адаптації дітей до навчання в початковій школі та апробуючи різноманітні методики визначення готовності та адаптування дитини до навчання, ми дійшли висновку, що ця адаптованість визначається не обсягом знань, умінь, навичок, а тим, наскільки в дитини розвинута розумова діяльність, чи може вона аналізувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати, виражати це у зв'язному мовленні. Саме ці вміння є підґрунтям для подальшого свідомого засвоєння знань і розумового розвитку.
Дослідження проблеми адаптації дитини до навчання в початковій школі здійснювалось впродовж вересня-жовтня 2009 року, відповідно визначеної мети і завдань. Експериментальна робота здійснювалась поступово і містила три етапи: констатувальний, формувальний і узагальнюючо-порівняльний.
Була проведена підготовча робота: відділені діти на базі школи № _______, _______________________, _______________ області. Було обрано 30 дітей віком 6 років. Діти були зараховані до 1х класів. Проведення опитування дітей та бесіди з батьками з приводу адаптованості дітей до навчання у школі проводився через 1 місяць після вступу до школи - початок жовтня. На етапі констатувального експерименту вирішувались наступні завдання:
- Визначено критерії особливостей прояву адаптації дитини до навчання в початковій школі;
- Розробка Блоку № 1. Оцінювання психосоціального стану за тестовою бесідою;
- Розробка Блоку № 2. Дослідження розумового і мовленнєвого розвитку. Обстеження стану комунікативної адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі;
• Констатувальний експеримент складається з двох частин:
1. Підбір діагностичного матеріалу та складання, комплектування діагностичних питань.
2. Визначення стану адаптованості дітей старшого дошкільного віку до подальшого навчання у школі: відбір контрольної та експериментальної групи. Діти пройшли дослідження адаптування до навчання у школі, за розробленою програмою та провелися подальші бесіди і обстеження дітей для фіксування стану адаптованості дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими вадами до навчання у початковій школі, проведено бесіди з батьками.
• На етапі формувального експерименту вирішувались наступні завдання:
Після розподілу дітей на групи, з дітьми проводилися додаткові заняття з психологом, робота з батьками, які враховували результати дослідження, передбачали певний індивідуальний підхід щодо всебічного адаптування дітей з порушенням мовлення до навчання у школі, протягом 2-х місяців (з жовтня по листопад), тоді як із дітьми контрольної групи вони не проводилися;
• На етапі узагальнюючо-порівняльному нашого експерименту вирішувались наступні завдання:
1. Проведення повторного розширеного діагностування-опитування дітей у експериментальній групі.
2. Порівняння отриманих результатів.
Проведений теоретичний аналіз проблеми дозволив визначити критерії і психологічні особливості адаптованості до навчання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Авраменко Н.К. Підготовка дитини до школи. М., 1992 – 48 с.
2. Агафонова И.Н. Психологічна готовність до школи в контексті проблеми адаптації «Початкова школа». - 1999. - № 1. - 61-63 с.
3. Бугрименко Е.А., Цукерман Г.А. «Шкільні труднощі благополучних дітей». М. 1994 – 189 с.
4. Бура Р.С. «Готуємо дітей до школи М., 1997 – 93с.
5. Венгер Л.А. «Психологічні питання підготовки дітей до навчання в школі, «Дошкільне виховання».- 1990 – 289 с.
6. Гільбух Ю.З., Коробко С.Л., Кондратенко Л.О. Визначення психологічної готовності дитини до шкільного навчання // Початкова школа. Ї 1988. Ї №7. Ї С.5-18.
7. . Готовність до школи / За редакцією Дубровиної. - М. 1995 – 289 с.
8. Дем’яненко Н М Методичні рекомендації та тести психолого –педагогічного обстеження дітей з підвищеним рівнем здібностей при зарахуванні до шкіл нових структур. - К. 1994.- 19 с.
9. Діагностична і коррекционная робота шкільного психолога /За редакцією Дубровиной М. 1997 – 235 с.
10. Запорожець А.В. Підготовка дітей до школи. Основи дошкільної педагогіки /За редакцією А.В. Запорожця, Г.А. Маркової М. 1990 – с. 250-257
11. Каган В.Е. Психогенные формы школьной дезадаптации //Вопросы психологии. - 1984. - №4. - С. 89-95.
12. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе. // 5 серия «Педагогика и психология» - №5 - 1987. – с. 32-60.
13. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к школе. – М.: Педагогика, 1991. – с. 4-25.
14. Марченко Н. Формування навичок міркування у дітей 5 - 6-річного віку // Дошкільне виховання. - 2001. - № 2. с. 18 - 20.
15. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. - М.: Просвещение, 1990. - 135с.
16. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. К.: Вища школа., 2001. - 487 с.
17. Особенности психического развития детей 6-7 –летнего возраста. / Под. ред. Д.Б.Эльконина, А.Л.Венгера. – М.: Педагогика, 1988. – с.3-21.
18. Овчарова Р.В. Практическая психология образования. - М.:Академия, 2003. - 240с.
19. Підвищення ефективності початкового навчання /О.В.Скрипченко,О.Я.Савченко.- К.: Радянська школа, 1974.- 142с.
20. Петроченко Г. Г. «Розвиток дітей 6 – 7 літнього віку і підготовка їх до школи», М. 1978 – 291 с.
21. Покроєва Л. Проблема підготовки до навчання шестилітніх першокласників // Початкова школа. - 2000. - № 1. - с.7 - 9.
22. Проскура О. Підготовка дитини до розумової праці у школі // Початкова школа. - 1997.-№ 10. -с.29-38.
23. Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками. - К.: Основи, 1998. - 224 с.
24. Самоухина Н. В. «Гра в школі і дома: психотехнічні вправи і корекційні програми», М. 1993 – 215 с.
25. Санько А. К., Кафеева Ю. Ж. «Введення в шкільне життя», «Шкільний психолог», 1999, № 23 – с 51 – 63.
26. Стадненко Н., Ілляшенко Т., Обухівська А. Формування розумових дій у процесі підготовки дитини до навчання в школі // Початкова школа. - 2002.-№9.с.58-61.
26. Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 64с.
28. Цукерман Г.О. Адаптация первоклассников к школьной жизни / Г.О. Цукерман, К.Н.Поливанова // Обдарована дитина. - 2002.- № 6. - с.30-54.
30. Шпак М. Психологічні особливості адаптації дитини до навчання у школі.

ВСТУП
Актуальність дослідження. Прийняття Закону України «Про загальну середню освіту» поставило перед освітянами о серйозне завдання - з вересня 2001 року вони повинні були готувалися до того, що до школи прийдуть першокласники-шестилітки, які навчатимуться за новим 12-річним терміном навчання. Перші випробування витримали школи І ступеня. У зв’язку з цим актуальною стала проблема адаптації дитини до навчання в початковій школі, а також проблема дітей, що мають ознаки шкільної дезадаптації.
Вибір теми дослідження: «Психологічна адаптація дитини до навчання в початковій школі» зумовлений актуальністю теми, значущістю для психолого-педагогічної науки, цікавістю для вчителя початкових класів та дитячого психолога, а також батьків молодших школярів.
Об’єктом дослідження є соціальна адаптація молодших школярів.
Предметом дослідження є психолого-педагогічні чинники соціальної адаптації.
Мета дослідження полягає в теоретичному та експериментальному дослідженні соціальної адаптації молодших школярів до навчання в початковій школі до проведення і після проведення спеціальної програми.
Виходячи з мети дослідження при написанні курсової роботи ставилися наступні завдання:
1. Викласти теоретичні засади соціальної адаптації дітей до навчання у школі, зробити аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми дослідження;
2. Дати поняття адаптації та дезадаптації дітей до навчання у школі, а також окреслити особливості цього процесу;
3. Дослідити психолого-педагогічні чинники успішної адаптації дитини до навчання в початковій школі до та після проведення спеціальної програми;
4. Зробити висновки та дати рекомендації за результатами дослідження.
В основу дослідження покладено гіпотезу, що після проведення спеціальної програми, яка включає в себе розвиваючі заняття та спеціальні завдання, успішність соціальної адаптації до навчання в початковій школі підвищується.
Методи дослідження: теоретичні методи - історико-логічний; порівняння; аналіз; синтез; діагностичні - методика визначення психологічної адаптації дітей до навчання у школі передбачає виконання.
Організація та методика дослідження. Дослідження здійснювалося в чотири етапи.
Перший етап визначався вивченням науково-методичної літератури з проблем дослідження. Було з'ясовано вихідні методологічні позиції, виділено проблему та основні теоретичні положення дослідження, визначено мету, завдання та основні методи дослідження. На другому етапі дослідження проводилась діагностика стану психологічної готовності дітей шестирічного віку навчання у школі. На третьому етапі застосовувалась методика формування та підвищення рівня психологічної адаптації дітей до навчання у школі, що передбачає програму занять, спрямованих на успішну адаптації до навчання та подолання сирин шкільної дезадаптації. На четвертому етапі дослідження проводилась діагностика рівня психологічної адаптації до навчання в початковій школі після проведення спеціальної програми.
Теоретичне та практичне значення дослідження. Дослідження умов, що сприяють успішній психологічній адаптації дитини до навчання в школі має важливе теоретичне практичне значення зважаючи на сучасні вимоги початкової школи. Питання потребує подальших наукових психолого-педагогічних досліджень і методичних розробок, з метою подальшого використання вчителями молодших класів, а також дитячими психологами.
Структура дослідження: курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, що мають параграфи, загального висновку, списку використаних джерел, додатків.

ВИСНОВКИ
Вчені розглядають адаптацію як активне пристосування індивіда до умов соціального середовища і як результат цього процесу. Період соціально-психологічної адаптації триває від 10-18 днів до 1-3 місяців і супроводжується змінами в емоційній сфері дитини (зростання внутрішньої напруженості, рівня тривожності, імпульсивна взаємодія з дорослими тощо).
Критерієм нормальної адаптованості дитини до шкільного навчання є її позитивне ставлення до школи, розуміння пояснюваного вчителем навчального матеріалу, самостійність, здатність зосереджувати увагу при виконанні завдань, охоче виконання громадських обов'язків і доброзичливе ставлення до однокласників. Усе це засвідчує належну ефективність процесу адаптації до школи - активного пристосування дитини до класу, вчителя, свого місця у школі.
Низький рівень адаптації проявляється у негативному ставленні до шкільного навчання, переважанні негативного настрою, відсутності інтересу до навчальних занять, недбалому виконанні завдань, небажанні самостійно працювати. Це засвідчує факт шкільної дезадаптації дитини - прояву психогенного формування особистості, що зумовлений особливостями її об'єктивного і суб'єктивного статусу в школі та сім'ї і може спричинити порушення навчальної діяльності в майбутньому.
Легко побачити, що адаптація до школи, - яку б її сторону ми не узяли, є підсумком всього передування психічного та мовленнєвого розвитку дитини, результатом всієї системи виховання і навчання в сім'ї і дитячому садку. Якості, необхідні для успішного навчання, виникають не відразу. Вони формуються поступово, починаючи буквально з моменту народження. Потрібно підкреслити значення, яке мають для формування цих якостей такі дитячі види діяльності, як гра, малювання, конструювання та ін. Адже саме в них вперше виникають суспільні мотиви поведінки, складається ієрархія мотивів, формуються і удосконалюються дії сприйняття і мислення, розвиваються взаємини між дітьми.
Труднощі адаптації дитини до шкільного навчання зумовлені нерівномірностю розвитку пізнавальної сфери та довільної регуляції поведінки. Діти, які не встигають за шкільним ритмом, потребують особливої уваги, індивідуальної роботи вчителя.
Розглянувши цю проблему, ми можемо дійти висновку, що школі все ще належить вирішити питання про створення відповідних умов для навчання шестилітніх учнів з урахуванням психофізіологічних особливостей цього віку. Адже відомо, що вступ до школи - переломний момент у житті дитини, який пов'язаний з новим типом стосунків з оточуючими дорослими, новими формами діяльності, серед яких провідною стає навчальна. Це досить складний період у розвитку дитини, вона приступає до систематично організованого навчання, що повністю змінює її спосіб життя, статус, поведінку. Шкільна дезадаптація, яка може виникати у дитини на етапі початкового навчання, пов'язана із впливом як зовнішніх, соціальних чинників, так і індивідуально-психологічних чинників. Виявлення основних причин та чинників дасть змогу прогнозувати виникнення шкільної дезадаптації, а здійснення цілеспрямованої психопрофілактичної і психокорекційної роботи сприятиме зниженню кількості дезадаптованих дітей, збереженню фізичного та психічного здоров'я дитини. Подальших досліджень потребує проблема впливу типу педагогічної взаємодії на успішність адаптації дітей до шкільного навчання.
Щоб дитина добре й охоче вчилась, їй мас бути цікаво, будь-яка справа має її захоплювати, бути потрібною, дарувати радість, насолоду, естетичне задоволення, розкривати моральний сенс тої чи іншої роботи. Саме тому з перших днів перебування дітей у школі вчитель має подбати про те, щоб відвідування школи для дитини не було обтяжливим, щоб учень формував пізнавальний мотив навчання, який домінував би у подальшому навчанні. Проведення спеціальної програми, що містить заняття, що сприяють успішній адаптації дитини до навчання в початковій школі відіграє важливе позитивне значення.