-

.......Щоб зрозуміти особливості становлення людини-особистості як суб’єкта права в культурі античних греків, треба звернутися, зокрема, до аналізу їх соціокультурного середовища. Їх спосіб життя, специфічна структурованість соціуму, принципова автономія сімейного господарства заклали “підґрунтя гідності та суспільної активності його господаря – власника”, – стверджує Ю. Павленко, формування його як автономної особистості. Такий спосіб життя соціуму, автономія сімейного домогосподарства заперечували можливість підпорядковування індивіда та його життя надобщинним владним органам, а згодом – ранньодержавним інституціям, на противагу східній моделі соціумного життя [16, с. 346].
На відміну від азійських цивілізацій, західний соціум витворив модель суспільного устрою (в її полісній, класично-античній, буржуазній західноєвропейській чи північноамериканській формах), що ґрунтується на варіативно неоднозначній, але доволі стійкій рівновазі державної влади та приватної власності, що протиставлені одна одній. Приватна власність, гарантована найрізноманітнішими формами соціальних зв’язків, стає основою загальної самостійності індивіда. Зазначена модель суспільного устрою органічно передбачає економічну, соціально-політичну, культурну конкуренцію, змагальництво, що дає особистості можливість обирати [16, с. 266–269]. Слід наголосити на можливості західноєвропейської людини робити вільний вибір, виявляти активно свою волю, формуватися як автономне особистісне начало, вільно й активно ставитися до зовнішнього світу – без цього повноцінного суб’єкта права не буває. Крім цього, конкуренція та змагальництво стали чинниками, що зумовили інтенсивну інтелектуальну роботу. Зазначене в сукупності працювало на виокремлення людини з колективістського “ми” (сім’ї, общини, громади, полісу), сприяло її індивідуалізації, утвердженню гідності, особистісному становленню тощо.
Формування автономного особистісного “я” в античні часи відбувалося під впливом світогляду античних греків. Він був пронизаний ідеєю гармонії космічного буття, частиною якого був і поліс [14]. Усе в Космосі, який є гармонійною цілісністю, урівноважене, співмірне, пропорційне, а тому красиве й істинне. Людина як органічна частина цього цілого теж має жити на засадах рівноваги, справедливості, добра з іншими людьми й елементами Космосу, інакше наслідки можуть бути непередбаченими і для неї, і для полісу, і для Космосу [3].
....

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Пухта Г. Ф. Энциклопедия права / Пухта Г. Ф. ; под.ред. П. Карасевича. – Ярославль, 1872.
2. Бігун В. С. Людина в праві: аксіологічний підхід : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 / В. С. Бігун. – К., 2004. – 19 с.
3. Бачинин В. А. Философия права и преступления / Бачинин В. А. – Х. : Право, 1998. – 606 с.
4. Грищук О. В. Людська гідність у праві: філософський аспект : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня д-ра юрид. наук / О. В. Грищук. – Х., 2008.
5. Філософія права / за ред. М. В. Костицького та Б. Ф. Чміля. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 333 с.
6. Патей-Братасюк М. Г. Антропоцентрична теорія права / Патей-Братасюк М. Г. – К., 2010.
7. Алексеев С. С. Самое святое, что есть у Бога на земле. Иммануил Кант и проблемы права в современную эпоху / Алексеев С. С. – М., 1998.
8. Архипов С. И. Субъект права. Теоретическое исследование / Архипов С. И. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 469 с.
9. Брюггер В. Відображення людини в концепції прав людини / В. Брюггер // Людина і політика. – 2003. – № 1. – С. 54–69.
10. Нерсесянц В. С. Юридическая антропология. Наука и учебная дисциплина / В. С. Нерсесянц // Юридическая антропология. – М. : Норма, 2000. – С. 3–11.
11. Ковлер А. И. Юридическая антропология : [учеб.пособие] / Ковлер А. И. – М. : Норма, 2002. – 476 с.
12. Бердяев Н. А. Царство Духа и царство кесаря / Бердяев Н. А. – Л., 1990.
13. Кант И. Метафизика нравов : в 2 ч. Ч. 1 : Метафизические начала учения о праве / Кант И. – М., 1957.
14. Нерсесянц В. С. Филисофия права / Нерсесянц В. С. – М., 1998.
15. Бачинін В. А. Філософія права / В. А. Бачинін, М. І. Панов. – К. : Ін Юре, 2002. – 463 с.
16. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціально-культурний розвиток людства / Павленко Ю. – К. : Либідь, 1996. – 360 с.
17. Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли / Вернан Ж.-П. – М. : Прогресс, 1988. – 221 с.
18. Аннерс Э. История европейского права / Аннерс Э. – М. : Наука, 1996. – 395 с.
19. Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель. – М. : Мысль, 1997. – 456 с.
20. Мельникова Т. В. Основные типы общества и правосознания / Мельникова Т. В. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 2001. – 138 с.
21. Иеринг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития. Ч. 1. / Иеринг Р. – СПб., 1875. – 309 с.
22. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права : в 2 ч. / К. Цвайгерт, Х. Кетц. – М. : Междунар. отношения, 2000. – 428 с.
23. Stelmach J. Мetody prawnicze / J. Stelmach, В. Brozhek. – Krakow : Zakawycze, 2004. – 295 s.
24. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Солон / Плутарх. – М., 1961.
25. Мірошниченко М. І. Історія вчень про державу і право / М. І. Мірошниченко, В. І. Мірошниченко. – К. : Атіс, 2001. – 222 с.
26. Менн Г. Древнейшее право, его связь с древнейшей историей общества и его отношение к новым идеям / Менн Г. – СПб., 1873. – 312 с.
27. Бердяев Н. А. О рабстве и свободе человека. Опыт персоналистической философии / Н. А. Бердяев // Царство Духа и царство Кесаря. – М. : Республика, 1995. – 383 с.
28. Платон. Діалоги / Платон. – К. : Основи, 1995. – 392 с.

-

-