ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ДИСЛЕКСІЄЮ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ
1.1. Поняття „дислексія” у науковій літературі, її класифікація 5
1.2. Особливості логопедичної роботи з дітьми які страждають дислексією
РОЗДІЛ 2. КОРЕКЦІЯ ДИСЛЕКСІЇ ЯК НЕВІДЄМНА УМОВА ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ
2.1. Особливості корекційної роботи дислексії Рональда Д. Дайвісона
2.2. Вітчизняні вчені про особливості корекційної роботи дислексії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
У вітчизняній логопедичній літературі до дислексії прийнято відносити тільки порушення читання (А. Н. Корнєв [6], Р. І. Лалаева[9], М. Н. Русецька [18], Г. В.Чіркіна [23] та ін.).
Зазначимо, щодо наукового визначення дислексії у фахівців, що займаються цією проблемою, немає єдиної думки. Так, Міжнародна асоціація дислексії визначає цю патологію як вид специфічного порушення навчання, що має неврологічну природу, а Британська асоціація дислексії – як специфічне порушення здібності до навчання, що має нейробіологічну природу. Проте ні в кого не викликає сумніву той факт, що дислексія – це стійке порушення, яке вимагає великих тимчасових витрат і зусиль при роботі з ним [2, с. 95].
1. Голуб Н. М. Особливості індивідуального підходу до учнів молодшого шкільного віку при корекції в них недоліків писемного мовлення / Н. М. Голуб // Теорія та методика навчання та виховання . – 2012. – Вип. 32. – С. 22–33.
2. Ефимова Д. В. Комплексный подход к коррекции дислексии / Д. В. Ефимова // Педагогика и современность. – 2014. – № 2. – С. 95–100.
3. Жаркова Е. А. Теоретико-методологическое обоснование проблемы дислексии у детей младшего школьного возраста с синдромом дефицита внимания и гиперактивностью / Е. А. Жаркова // Вестник Череповецкого государственного университета. – 2012. – № 1 (42). – С. 113–116.
4. Заваденко Н. Н. Дислексия : механизмы развития и принципы лечения / Н. Н. Заваденко, М. В. Румянцева // Русский журнал детской неврологии. – 2008. – Т. III. № 1. – С. 3–9.
21. Хватцев М. Е. Логопедия / М. Е. Хватцев. – М. : Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 2009. – 272 с.
22. Чередніченко В. Н. Практична реалізація наукових принципів корекційного логопедичного впливу на дітей із порушеннями писемного мовлення [Електронний ресурс] / В. Н. Чередніченко, Л. В. Тенцер // Інтернет конференція : Корекційна освіта : історія, сучасність та перспективи. – Режим доступу : http://fkspp.at.ua/konf/Uch/12.pdf
23. Чиркина Г. В. Современные тенденции в изучении дислексии у детей / Г. В. Чиркина, А. Н. Корнев // Дефектология. – 2005. – № 1. – С. 89–91.
Мета дослідження обумовила такі завдання:
1. Здійснити у теоретико-методологічний аналіз у науковій літературі поняття „дислексія”.
2. На основі вивчення наукової літератури розглянути особливості логопедичної роботи з дітьми які страждають дислексією.
3. Проаналізувати особливості методик корекції дислексії Рональда Д. Дайвисона та вітчизняних вчених.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, додатків та списку використаних джерел.
Обсяг роботи становить 45 сторінок, з них 33 основного тексту.
Список використаних джерел складається з 23 джерел.
На основі теоретичного аналізу науково-педагогічної літератури можна зробити наступні узагальнення:
1. Проведений аналіз наукових джерел засвідчує, що існує безліч визначень поняття „дислексія”. Порушення читання або дислексія у дітей – проблема актуальна і, на жаль, маловивчена. На заході дислексії приділяють пильну увагу (Міжнародна асоціація дислексії, Британська асоціації дислексії), то в нашій країні цією темою займаються деякі. Зокрема, питань корекції порушення читання присвячені праці М. Н. Русецької, А. Н. Корнєва, Г. В. Чиркина, О. Б. Іншакова, Т. П. Бесонової, О. Е. Грибовії, Г. Г. Місаренко, Р. І. Лалаева, А. В. Ястребової та інших. Отже, дислексія – це часткове порушення процесу читання, що виявляється в стійких і повторюваних помилках в читанні, обумовлених несформованістю вищих психічних функцій, що беруть участь в процесі читання.
........