ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Поняття „гра”, „ігрова діяльність” у соціально-педагогічній літературі
1.2.Класифікація основних видів ігор та їх характеристика
1.3 Ігрова діяльність дошкільників як засіб їх гармонійної соціалізації
РОЗДІЛ 2. СІМ’Я ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ: ЇЇ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ВИДИ
2.1. Поняття „сім’я” у соціально-педагогічній літературі, її загальна характеристика
2.2. Класифікація основних видів сімей та їх характеристика
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ, ЩО ВИХОВУЮТЬСЯ У РІЗНИХ ТИПАХ СІМЕЙ
3.1.Вивчення особливостей ігрової діяльності дошкільників, що виховуються в різних типах сімей
3.2 Інтерпретація отриманих результатів з вивчення особливостей ігрової діяльності дошкільників, що виховуються в різних типах сімей
3.3 Рекомендації вихователям та батькам щодо гармонійного розвитку особистості дитини в процесі ігрової діяльності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Дещо іншим є трактування гри в педагогічних словниках. Гончаренко С. У. вважає, що ігрова діяльність (гра) – різновидність активної діяльності дітей, у процесі якої вони оволодівають суспільними функціями, стосунками та рідною мовою як засобом спілкування між людьми. Ігрова діяльність є свого виду дитячим моделюванням соціальних стосунків. При вмілому і правильному керівництві з боку дорослих ігрова діяльність формує емоційну, моральну, інтелектуальну сфери дитини, розвиває її уяву, сприяє фізичному вдосконаленню, виховує в дитини волю до дії та здатність до гальмування, якостей, необхідних людині в трудовій і суспільній діяльності [8, с. 139].
Термінологічне словосполучення .................................
1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи [Текст] : [мод. курс дистанц. навч.] / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола ; [заг. ред. А. Й. Капської]. – К. : [б. в.], 2002. – С. 36.
2. Алексеева Л. С. Психологическая служба семьи в системе социальной работы / Л. С. Алексеева // Школа. – 1999. – №1. – С.14–18.
3. Бондаренко Л. М. Гра як засіб організації навчально-виховного процессу / Л. М. Бондаренко // Таврійський вісник освіти. – 2011. – № 1 (33). – С. 181–186.
4. Василькова Ю. В. Социальная педагогика / Ю. В. Василькова – М. : Академия, 2001. – 440 с.
5. Виготський Л. С. Педагогическая психология /Л. С. Виготський. – М. : Педагогика, 1991.– 671 с.
33. Трубавіна І. М. Консультування сім’ї [Текст] / І. М. Трубавіна – К. : ДЦССМ, 2003. – С. 48.
34. Фрейд З. Психопатология обыденной жизни / З. Фрейд. – Минск : ООО „Поппури”, 1997. – 480 с.
35. Штерн У. Психологія раннього дитинства до шестирічного віку / У. Штерн. – М., 1922. – 280 с.
36. Щербань П. Ділові ігри у навчально-виховному процесі / П. Щербань // Початкова школа. – 1997. – № 9. – С. 18–20.
Актуальність теми. Від соціального клімату сучасної сім’ї залежать успішність процесів розвитку і соціалізації дитини. У той же час, у реальному житті ми все частіше спостерігаємо зміни у психологічному кліматі сім’ї, що негативно позначаються на результатах сімейного виховання. Таким чином, ми стикаємося з серйозним протиріччям між об’єктивною значущістю сім’ї і реально існуючим недостатньо високим рівнем готовності членів сучасної сім’ї до виконання виховної функції на належному рівні. Важливе місце в .........................
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, додатків, списку використаних джерел.
Обсяг роботи становить 44 сторінок.
Список використаних джерел складається з 36 джерел.
1. Ігрова діяльність – це динамічна система взаємодії дитини з навколишнім середовищем, у процесі якої відбувається його пізнання дитиною, засвоєння культурно-історичного досвіду і формування дитячої особистості. Специфіка ігрової діяльності в тому, що її продуктивність визначається креативністю дитини, активним функціонуванням уяви і міжособистісним спілкуванням. Термінологічне словосполучення ігрова діяльність розглядається як узагальнююче по відношенню до поняття гра. Гра – це конкретний прояв індивідуальної і колективної ігрової діяльності дитини, яка має конкретно-історичний, багатовидовий та багатофункціональний характер.
