ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ 5
1.1. Правова сутність інтересів держави 5
1.2. Національні інтереси в контексті міжнародної безпеки 10
1.3. Основна характеристика системи міжнародно-правового захисту інтересів держави 13
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО МЕХІНАЗМУ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ 15
2.1. Структура механізму захисту інтересів держави 15
2.2 Характеристика обставин, що визначають відповідальність держави 22
2.3. Контроль за дотриманням інтересів держави в міжнародному праві 26
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ 28
3.1. Напрями вдосконалення функціональних аспектів міжнародної правочинності 28
3.2. Розвиток та взаємоузгодження міжнародного правового поля захисту інтересів держави 31
ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

3.1. Напрями вдосконалення функціональних аспектів міжнародної правочинності

Формування якісного і, як наслідок, ефективного законодавства держави, системи міжнародних юридичних документів, є першочерговим та цілеспрямованим завданням суб’єктів, які забезпечують здійснення процесу правотворчості на міжнародному рівні. Від ефективності сучасного правового регулювання в значні мірі залежить функціонування та вдосконалення інтересів держави та суспільства, стан та зміст міжнародного співробітництва в різноманітних сферах.
В контексті правового регулювання міжнародна правотворчість є єдиним засобом, спрямованим на формування норм міжнародного права щодо регулювання інтересів держави, а тому вона є основою забезпечення стабільності в суспільстві на міжнародній арені.
Аналізуючи міжнародну правотворчість, можливо зробити висновок про те, що міжнародна правотворчість – це напрям діяльності суб’єктів міжнародної правотворчості, що характеризують та визначають зміст цієї діяльності, її націленість та значення, спрямування на відповідність інтересам держави на міжнародному рівні.
Із вище зазначеного, впорядкування функціонального характеру міжнародно-правових норма захисту інтересам держави можливо зробити шляхом впровадження наступних функцій [18]:
1. Функція первинного регулювання суспільних відносин. Зміст даної функції в міжнародній правотворчості передбачає формування нових норм міжнародного права, спрямованого на регулювання абсолютно нових сфер життєдіяльності сучасного суспільства та держави в цілому. Реалізація даної функції залежить від стану та рівня розвитку держави, суспільства, міжнародного співтовариства в цілому.
2. Функція оновлення нормативної бази на міжнародному рівні. Зміст цієї функції полягає в адекватній заміні нормами міжнародного права тих норм, що втратили свою регулятивну силу та не відповідають вимогам суспільства, а отже й інтересам держави в цілому. Реалізація вказаної функції можлива за допомогою двох шляхів:
1. здійснення процесу пізнання нових сфер життєдіяльності держави, що потребують нормативно-правового регулювання, дослідження стану міжнародного співробітництва;
2. на основі отриманих результатів здійснюється активна діяльність суб’єктів міжнародної правотворчості націлена на продуктивне міжнародне співробітництво та цілісне дотримання інтересів держави.
3. Функція ліквідації прогалин в міжнародному праві. Сутність та призначення функції зводиться до створення норм права, що забезпечать подолання прогалин в міжнародному праві. Значний суспільний та державний розвиток інтенсифікує процеси міжнародної правотворчості, які в результаті набувають рис хаотичності та безсистемності і, як наслідок, - формування необґрунтованих норм міжнародного права, що призводить до появи значних прогалин та протиріч. Тому зазначена функція покликана виявити проблематику в правовому регулюванні і таким чином формувати нові норми права, завдяки яким буде здійснено усунення відповідних недоліків міжнародного правового захисту інтересів держави.
4. Функція планування та прогнозування забезпечує напрямок діяльності, який націлений на здійснення організованого, гармонійного та планомірного процесу формування норм міжнародного права. Функція повинна супроводжувати всі процесуальні етапи здійснення національної та міжнародної правотворчості, адже планування передбачає координацію суб’єктів, починаючи від розробки проекту нормативно-правового акту до набрання ним юридичної сили. Таким чином, міжнародна правотворчість повинна здійснюватись у відповідності до графіків та необхідних планів, які є чітко розробленими та обґрунтованими. Лише продуманий та перспективний план забезпечить поетапність, планомірність здійснення правотворчих дій на міжнародному рівні. Прогнозування має передбачати та відображати комплексний аналіз розвитку інтересів держави, суспільних відносин, рівень адекватності міжнародного співробітництва у майбутньому, перспективи виникнення проблем сучасності, і тому забезпечить повнотою інформації, що і буде однією з умов своєчасності творення міжнародного права. Прогнозування має характеризуватися довго строковістю прогнозів щодо основних тенденцій й напрямків розвитку інтересів держави та вдосконалення міжнародного права.
Таким чином, дотримання окреслених вище вимог дасть змогу систематизувати міжнародний правочин та спрямувати його на належне дотримання інтересів держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Антонович М. Міжнародна система захисту прав людини: крізь призму України / М. Антонович // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/2752/1/Antonovych_Mizhnarodna_systema_zakhystu2.pdf
2. Буроменський М.В. Міжнародне право: навчальний посібник / М.В. Буроменський. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 458 с.
3. Бутченко Т.І. Сутність державного інтересу / Т.І. Бученко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/VISNIK_35_3.pdf
4. Варналій З. С., Буркальцева Д. Д., Наєнко О. С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення: Монографія / За заг. ред. проф.
З. С. Варналія. – К.: Знання України, 2011. – 299 с.
5. Воронянський О.В. Національний інтерес: політична сутність / О.В. Воронянський // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studies.in.ua/pravo/P8_doc.pdf
6. Віденська Конвенція про право міжнародних договорів (Відень, 23 травня 1969 р.) / / Приєднання Україною від 14.04.1986
7. Глазов О.В. Національна безпека України в контексті міжнародного тероризму / О.В. Глазов // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – К.: 2014. – 174 с.
8. Енциклопедичний словник з державного управління / [уклад. Ю.П. Сурмін та ін.]. – К.: НАДУ, 2010. – 820 с.
9. Заєць В.А. Міжнародний контроль як засіб забезпечення виконання державами міжнародних зобов’язань / В.А. Заєць // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://3222.ua/article/mjnarodniy_kontrol_yak_zasb_zabezpechennya_vikonannya_derjavami_mjnarodnih_zobovyazan.htm
10. Литвиненко І.Л. Міжнародно-правові механізми захисту прав людини / І.Л. Литвиненко // Університетські наукові записки. – 2005. - №4(16). – С. 271-277
11. Малик Я., О. Береза Забезпечення національної безпеки України в контексті Європейської безпеки / Я. Малик, О. Береза // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/visnik10/fail/Mallyk_Bereza.pdf
12. Мартинюк І. Історичні передумови міждисциплінарного дослідження проблеми інтересів / І. Мартинюк // Соціальні виміри суспільства. – Вип. 2(13). – К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 2010. – С. 44-54
13. Мехдізаде Ф. Функція держави у системі міжнародних відносин щодо проблем національної безпеки / Ф. Мехдізаде // Політичний менеджмент. – 2008. - №4. – С. 126-134
14. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право / Н.В. Пронюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://westudents.com.ua/glavy/69242-3-obstavini-scho-viklyuchayut-vdpovdalnst-derjav.html
15. Теліпко В.Е. Відповідальність у міжнародному праві. Міжнародне публічне право / В.Е. Теліпко. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 608 с.
16. Тиунов О.И. О понятии международного контроля. «СЕМП 1988», М., 1989, с 99. Котляров И.И. Правовые вопросы контроля за соблюдением международных обязательств // Международное сотрудничество и международное право. М., 1977, 40 с.
17. Хірсін А. Взаємоузгодження національного та міжнародного права: сучасні ре інтерпретації проблеми / А. Хірісін // Теорія держави і права [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://law.univ.kiev.ua/images/abook_file/Aktualni_pitannya_derzhavotvorennya_2013.pdf
18. Чаплюк О.І. Функціональні аспекти національної і міжнародної правотворчості: питання теорії і практики / О.І. Чаплюк // Науковий вісник Міжнародного гомунітарного університету. – 2013. - № 63 Т.1. – С.43-46
19. Шабатько К.В. Поняття, сутність та значення інтересу як державноуправлінської категорії / К.В. Шабатько // Право і безпека. – 2012. - № 4 (46). – С. 104-109
20. Шабатько К.В. Інтерес як державноуправлінська категорія / К.В. Шабатько // Актуальні проблеми державного управління. – 2011. - № 1 (41). – С. 113-121

ВСТУП

На сьогоднішній день держава є цілісним механізмом представництва суспільних інтересів, а отже основним інтересом держави є захист безпеки та добробуту суспільства. Оскільки існує необхідність захисту, паралельно існують різного роду загрози, без врахування котрих не можливий повноцінний розвиток держави, як на внутрішньому, так і на зовнішньому просторі.
Так, дослідження безпеки та захисту інтересів держави у тісному зв’язку з глобалізаційними та інтеграційними міжнародними процесами сучасності, стає суттєво необхідним науковим та практичним напрямом дослідження.
Протидія впливу різного роду міжнародних чинників на цілісні інтереси держави є на сьогодні одним із структуротворчих елементів підтримки національної безпеки окремої держави, так і усієї світової спільноти в цілому. Це зумовлює пильну увагу до цих питань як з боку представників наукових, політичних, економічних, соціальних кіл, так і з боку громадського суспільства багатьох країн світу.
Втім, проблема полягає в системній співпраці відповідних органів та цілеспрямованому впливі на взаємоузгодженість нормативно-правового поля даної ситуації.
У зв’язку із зазначеним мета дослідження полягає в комплексному аналізі існуючої системи та побудови механізму міжнародного захисту інтересів держави.
Для досягнення поставленої мети передбачено виконання наступних завдань:
- визначення правової сутності інтересів держави;
- окреслення пріоритетності національних інтересів в контексті міжнародної безпеки;
- характеристика структури системи міжнародно-правового захисту інтересів держави;
- визначення структурних елементів механізму міжнародно-правового захисту інтересів держави;
- характеристика обставин, що обумовлюють виникнення відповідальності держав в міжнародно-правовому полі;
- окреслення механізму контролю за дотриманням інтересів держави;
- встановлення напрямків взаємоузгодженості міжнародно-правового поля з правовим полем України.
Інформаційною базою дослідження виступають:
- нормативно-правові акти;
- постанови;
- монографії;
- підручники;
- статті з фахових періодичних видань.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження на тему: «Механізм міжнародно-правового захисту інтересів держави» варто зробити наступні узагальнюючі висновки.
По-перше, варто зазначити, що на теоретичному рівні дослідження визначено, що основним сутність інтересів держави полягає у забезпеченні належних умов існування суспільства на політичному, економічному та соціальному підгрунтті.
Оскільки інтереси держави цілеспрямовані на захист повноцінного розвитку суспільства, то важливим елементом міжнародно-правового механізму захисту інтересів держави виступає захист національних інтересів.
Варто зазначити, що національна безпека в умовах глобалізації стає частиною глобальної та міжнародної безпеки. Питання національної та міжнародної безпеки перебувають у відносинах діалектичного взаємозв’язку. Цьому багато в чому сприяє стирання меж між внутрішньою і зовнішньою політикою в умовах глобалізації.
В контексті зазначеного, в роботі сформовано напрями реалізації національної безпеки в міжнародно-правовому полі.
Система міжнародного захисту інтересів держави формується на основі наступної ієрархії: забезпечення інтересів суспільства; забезпечення міжнародної співпраці щодо безпечного взаємного функціонування в міжнародно-правовому просторі, контроль за дотриманням встановлених правил та меж.
На практичному рівні дослідження проінспектовано структуру механізму інтересів держави, котра включає: дотримання міжнародно-правових норм (стандартів та моделей); формування повноцінної правової свідомості; цілісності взаємовідносин; повноцінного взаємоконтролю.
До обставин, що обумовлюють міжнародно-правову відповідальність держав включено:
1) найтяжчі міжнародні злочини;
2) особливо небезпечні міжнародні правопорушення (злочини міжнародного характеру);
3) ординарні міжнародні правопорушення.
Механізм контролю за дотриманням інтересів держави в роботі окреслено як дотримання обумовлених відповідальностей окремими відповідними органами (в розрізі напрямків відповідальності).
На рекомендаційному рівні охарактеризовано основну проблематику відсутності взаємоузгодженості міжнародного та національного нормативно-правового поля, котра, основним чином залежить від індивідуального рівня розвитку країни.
Напрямами вдосконалення визначено:
- регулювання функціональної складової;
- побудову комплексної інституціалізації.
Дотримання встановлених рекомендацій дасть змогу систематизувати міжнародне нормативно-правове поле в області захисту інтересів держави.