Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Формування та розвиток банківської системи в Україні "

Предмет:

Гроші та кредит

Мова:

Українська

Рік здачі:

2014

Сторінки:

100 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 5
1.1 Види банків та їх функції 5
1.2 Структура банківської системи 9
1.3 Історія та етапи виникнення і формування банківської системи 16
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 25
2.1 Формування ресурсів банківської системи 25
2.2 Розміщення ресурсів банків України 29
2.3 Фінансові результати діяльності банківської системи 32
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 43
3.1 Зарубіжний досвід розвитку банківської системи 43
3.2 Проблеми розвитку банківської системи України та шляхи їх вирішення 56
ВИСНОВОК 60
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 62
ДОДАТКИ 65

1.1 Види банків та їх функції
Банки займають досить вагоме місце в економіці будь-якої країни. Тому вивчення функцій банків, їх роль в економці є вкрай потрібним, особливо для України.
Реалізуючи свою кредитну політику держава спирається на інституційну структуру кредитної системи і кредитний механізм.
Кредитна система це сукупність кредитних відносин, форм і методів кредитування в єдності з сукупністю кредитно-фінансових інститутів, які забезпечують функціонування цих відносин.
Основною ланкою кредитної системи є банки, які здійснюють основну частину кредитних і фінансових операцій.
Банк (фр. banque - фінансове підприємство) - це фінансовий інститут, суб’єкт кредитних відносин, який акумулює грошові кошти, розпоряджається і використовує власні та запозичені кошти з метою одержання прибутку [7].
Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності й спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Банк набуває статусу спеціалізованого банку в разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.
Банки є державні та недержавні. Державний банк — це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Він засновується за рішенням Кабінету Міністрів України, який зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України. Держава здійснює й реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, Іншими законами й статутом державного банку. Органами управління державного банку є наглядова рада та правління банку. Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку [28].
Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів держави як акціонера державного банку та інші функції, визначені Законом про банки. До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України (по 5 членів від кожного). До складу наглядової ради державного банку, який призначається Верховною Радою України, в обов'язковому порядку входить не менше одного представника парламентської опозиції. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити представники органів виконавчої влади та інші особи, які відповідають вимогам, зазначеним у Законі про банки.
Також залежно від частки іноземного капіталу банки поділяються на банки з іноземним капіталом і банки без іноземного капіталу. Банк з іноземним капіталом.— це банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків.
За організаційною формою банки можуть створюватися у формі акціонерного товариства відкритого типу і кооперативного банку.
Кооперативний банк— це банк, створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому Законом "Про банки і банківську діяльність". Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить вказаному Закону [11].
Кооперативні банки створюються за принципом територіальності й поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки. До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених Законом про банки, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.
Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю [4].

ВСТУП
Актуальність теми. В останні роки спостерігається чітка тенденція до збільшення економічної та політичної нестабільності на національному, регіональному і глобальному рівнях. Банківські системи, які акумулюють політичні, макроекономічні та інституціональні ризики, в умовах зростаючої нестабільності опиняються в найбільш несприятливому становищі. При цьому виникнення нестабільності безпосередньо у банківському секторі призводить до негативних наслідків розвитку економіки в цілому, а в деяких випадках провокує соціально-політичну кризу.
Вітчизняні банки проходять серйозну перевірку часом в умовах постійних економічних трансформацій. Швидка зміна умов функціонування, вплив зовнішнього середовища, необхідність внутрішніх перетворень зумовлюють постійне удосконалення банківської системи. Рівень розвитку економіки значною мірою залежить від стану банківської системи.
В умовах фінансової кризи банківська система України не мобілізувала і не реалізувала усі властиві їй стимулюючі можливості. Нерозв’язаними залишаються проблеми підвищення рівня капіталізації банків, управління ліквідністю, ефективності функціонування банківської системи, удосконалення державної стратегії розвитку банківської системи, яка б сприяла її надійній та ефективній діяльності. Отже, банківська система потребує удосконалення, розробки фундаментальних та прикладних засад її подальшого зміцнення, усунення негативних проявів, які мають місце в сучасній банківській практиці.
У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність проаналізувати теоретичні основи банківської системи, запропонувати рекомендації щодо поліпшення управління її розвитком, спрямувати цей розвиток у необхідне для економіки та суспільства русло, що й зумовлює актуальність даної теми.
Теоретичне і практичне значення теми. Тема дослідження «Формування та розвиток банківської системи в Україні» має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Це пояснюється тим, що питання банківської системи України, підвищення її ефективності в сучасних умовах господарювання є досить актуальним у зв’язку з остатніми політичними і економічними подіями, які відбуваються в нас в державі.
Мета і завдання роботи. Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо формування та розвитку банківської системи України. У відповідності до мети в роботі поставлені наступні завдання:
- дати загальну характеристику банківської системи;
- розглянути сучасний стан та тенденції її розвитку;
- визначити основні проблеми функціонування банківської системи та запропонувати шляхи їх вирішення
Предметом дослідження курсової роботи є формування та розвиток банківська система, об’єктом ж дослідження виступає банківська система України зокрема Національний банк України та комерційні банки. Основними інформаційними джерелами при написанні роботи використовуватимуться Інтернет ресурси та наукові дослідження з даної тематики провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури. Перший розділ присвячено загальній характеристиці банківській системі, другий сучасному її стану та тенденціям розвитку, в третьому розділі ми наведемо приклад формування банківських систем зарубіжних країн та визначимо основні проблеми існування нашої банківської системи та запропонуємо шляхи їх вирішення.
Огляд джерел що використані в роботі. Теоретичною основою роботи стали законодавчі акти, нормативно-правові документи, навчальні посібники, періодична література, а також офіційні матеріали органів державної статистики, Національного банку України що відображають процес функціонування банківської системи України.

ВИСНОВОК
Банки являються однією із найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво перевищує ефективність суспільного виробництва, сприяє зросту виробництва суспільної праці.
Відомо що кредитно-банківська система має життєво важливе для любої країни світу, вона служить об’єктом пильного нагляду і регулювання як зі сторони НБУ так і зі сторони вищих органів державної влади й управління.
На сьогоднішній день банківська система України представлена двома рівнями, такими як НБУ та інші банки.
Національний банк встановлює правила та проводить реєстрацію інших банків, видає ліцензії на ведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю інших банків в Україні. Як банк-банків тобто центральний банк, веде рахунки інших банків, здійснює їх розрахунково–касове обслуговування, надає кредити банкам, встановлює правила існування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУ організовує касове виконання бюджету банківської системи України, надає кредити уряду.
Головною метою Центрального банку є забезпечення стабільності грошової одиниці, це є чітко вказано в Основному Законі України – Конституції.
Другою ланкою банківської системи є інші банки. Вони є основною ланкою грошово-кредитної системи і відносяться до особливої категорії ділових підприємств. Інші банки заохочують вкладення капіталів, заощаджень населення і інші вільні кошти, які вивільняються в процесі господарської діяльності, й пропонують їх у тимчасове користування іншим опонентам,
Дана робота складається з трьох розділів перший розділ є теоретичний в якому ми описали загальну характеристику банківської системи, навели і дали характеристику видів банків в Україні та їхніх основних функцій, описали структуру банківської системи а також історію та етапи її встановлення.
В другому розділі роботи ми акцентували увагу на сучасному стані банківської системи зокрема описали яким чином формуються ресурси банків привели їхню динаміку за 2008 – 2013 роки та дали їм класифікацію. Також описали фінансові результати діяльності банківської системи України за 2008 – 2014 роки згідно звітів НБУ.
В третьому розділі роботи ми окреслили проблеми розвитку банківської системи України та шляхи їх вирішення навели як приклад зарубіжний досвід розвитку банківських систем США та Угорщини, зокрема було встановлено, що кризові явища зумовили існування таких основних загроз стабільності банківської системи як недостатній рівень капіталізації, нестабільність ресурсної бази, погіршення фінансових результатів, посилення боргового навантаження, скорочення обсягів кредитування, що в подальшому може позначитись на якості кредитного портфеля банків.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 100.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Павлишин Тарас Зенонович (taras81)

(4.65)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Формування та розвиток банківської системи в Україні "

0 (800) 357-234